№ справи:115/1561/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Асанов Е.Н.

№ провадження:22-ц/190/4733/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Харченко І.О.

суддів:Любобратцевої Н.І. Філатової Є.В.

при секретарі:Щегловій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до Комунального підприємства с. Уютне Сакського району Автономної Республіки Крим про зобов'язання здійснити перерахунок платежів за комунальні послуги тощо,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 14 травня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

25 березня 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до Комунального підприємства с. Уютне Сакського району Автономної Республіки Крим про зобов'язання здійснити перерахунок платежів за комунальні послуги тощо. Вимоги мотивовані тим, що відповідач, надаючи комунальні послуги низької якості населенню с. Уютне, постійно перевищує їх вартість, стягує незаконні платежі за фіктивними документами, грубо порушує діюче законодавство, відмовляється здійснити перерахунок комунальних послуг з врахуванням будівельних норм та правил. Крім того, кожний вівторок відсутнє водопостачання, тобто пред'являються вимоги по сплаті за ненаданні послуги. Просила зобов'язати відповідача провести перерахунок комунальних платежів за водопостачання за нормою 120 літрів на добу, починаючи з 01 вересня 2009 року на день звернення до суду. Провести перерахунок комунальних платежів за водопостачання з січня 2009 року по жовтень 2010 року, у зв'язку з відсутністю води щовівторка. Провести перерахунок комунальних платежів за період відсутності позивача у Криму з 20 січня 2012 року по 22 лютого 2012 року та з 20 січня 2013 року по 05 травня 2013 року згідно з проїзними документами залізничним транспортом. Зобов'язати відповідача документально підтвердити калькуляцію тарифу 0,23 грн. за 1 кв.м. площі квартири позивача з прибирання прибудинкової території із зазначенням номерів, дати бухгалтерських рахунків, фонду заробітної плати за кожний рік. Перерахувати заборгованість з врахуванням перерахунку комунальних платежів за водопостачання за нормою 120 літрів на добу, починаючи з 01 вересня 2009 року на день звернення до суду, за водопостачання з січня 2009 року по жовтень 2010 року, у зв'язку з відсутністю води щовівторка та з врахуванням документально підтвердженої калькуляції тарифу 0,23 грн./м. із зазначенням номерів, дат бухгалтерських рахунків, фонду заробітної плати за кожний рік. Перерахувати платежі позивача за усі види комунальних послуг, починаючи з січня 2013 року з врахуванням перерахунків, які вимагає позивач у позовній заяві, за новими тарифами січня 2013 року та з врахуванням відсутності позивача в Криму з 20 січня 2012 року по 22 лютого 2012 року та з 20 січня 2013 року по 05 травня 2013 року.

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 14 травня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_6 до Комунального підприємства с. Уютне Сакського району АР Крим про зобов'язання здійснити перерахунок платежів за комунальні послуги відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, з апеляційною скаргою звернулася ОСОБА_6, в якій просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення її позову у повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначив, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушив норми матеріального і процесуального права, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності сторін та/або їх представників, оскільки про місце та час слухання справи вони повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до частини 1 статті 10, частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі статті 13 Цивільного кодексу України особа здійснює цивільні права у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України надає кожній особі право звернутися до суду за захистом свого особистого порушеного немайнового або майнового права та інтересу. На підставі частини 3 цієї ж статті суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частини 2-5 статті 13 цього Кодексу, тобто у разі відсутності порушеного права.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості її позовних вимог.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і визнає їх обґрунтованими та законними, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам та відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до статей 67, 68 Житлового кодексу України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов'язком споживача є укладання договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за не дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов'язок власника квартири укладати договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572.

Таким чином, необхідність укладання договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладання визначено як обов'язок, а не право сторін.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що позивачка ОСОБА_6 є громадянкою Російської Федерації, проте зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (аркуш справи 12). Їй відповідачем надавались комунальні послуги, в тому числі з водопостачання, водовідведення, прибирання прибудинкової території тощо.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами не був укладений письмовий договір про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, проте зазначені послуги відповідачем позивачу, як встановлено судом першої інстанції, надавались. Зазначені обставини належними та допустимими доказами позивачкою не спростовані. Ані суду першої інстанції, ані апеляційній інстанції позивачкою ОСОБА_6 не надано жодного належного та допустимого доказу не надання або неякісного надання їй відповідачем, за вказаний в позові період, послуг з водопостачання, водовідведення, прибирання прибудинкової території тощо.

Надані позивачкою в якості доказів акти, не відповідають приписам статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою встановлений порядок оформлення претензій споживачів до виконавців комунальних послуг. Так, акт від 26.10.2010 року (аркуш справи 22) не відповідає вищезазначеним приписам закону та з його тексту не вбачається про порушення прав саме позивачки, що проживає у квартирі АДРЕСА_1.

Зазначена копія акту містить під текстом, підписи невстановлених осіб, має загальний характер, з посиланням на відсутність водопостачання у мешканців будинків, що знаходяться на різних вулицях с. Уютне (аркуш справи 22), а тому не може бути прийнятим судом в якості належного доказу відсутності щовівторка водопостачання саме у квартирі позивачки ОСОБА_6, а доказів можливості позивачкою захищати інтереси інших осіб матеріали справи не містять.

Факт відключення та демонтажу титану (аркуш справи 23) також не є належним та допустимим доказом неотримання або неякісного отримання послуг позивачкою послуг з водопостачання, оскільки відсутність цього об'єкту не є єдиним способом отримання таких послуг.

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено в судовому рішенні, що відсутність позивачки у зазначений нею період, а саме; з 20 січня 2012 року до 22 лютого 2012 року та з 20 січня 2013 року до 05 травня 2013 року, не є правомірними та законними підставами для звільнення її від оплати за послуги відповідача, оскільки про зазначене нею повинно було бути повідомлено відповідача відповідною письмовою заявою до від'їзду, а не після цього.

Також судом першої інстанції правомірно зазначено про те, що тарифи на комунальні послуги визначаються та встановлюються не виконавцем послуг, а відповідним органом місцевого самоврядування, в цьому випадку Уютненською сільською радою Сакського району Автономної Республіки Крим, а тому такі вимоги до відповідача є безпідставними.

В ході розгляду справи по суті судом першої інстанції були проаналізовані та досліджені усі вимоги позивачки, а тому її твердження апелянта про те, що частина її вимог залишена судом першої інстанції без розгляду, є необґрунтованими. Зазначені доводи можливо розцінювати лише як незгоду апелянта з висновками суду першої інстанції.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процессуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-314, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 14 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

І.О.Харченко Н.І. Любобратцева Є.В.Філатов