№ справи:101/3706/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Ізотенко Д.О.
№ провадження:22-ц/190/6047/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Берзіньш В. С.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Берзіньш В.С.
суддів:Кірюхіної М.А., Руснак А.П.,
при секретарі:Рижих М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Малоріченської сільської ради про зобов'язання прийняти рішення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2013 року у відкритті провадження у даній справі за позовом ОСОБА_6 відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в який ставить питання про скасування ухвали суду, посилаючись на те, що ухвала суду постановлена без урахування вимоги постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів і визначення підсудності цивільних справ», згідно п. 7 якої спори, які виникають із земельних правовідносин, в яких хоча б однією стороною є фізична особа, незважаючи на участь в них суб'єкта владних повноважень, відповідно ст. 15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства. Предмет спору складають вимоги, які стосуються вирішення питання, необхідного для придбання позивачем права на землю у відповідності із законом, що відноситься до юрисдикції місцевих судів
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги; інші особи, які беруть участь у справі, в засідання апеляційного суду не з'явились, повідомлені належним чином, що стверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так статтями 303;312ч.1п.1 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відповідно до п.1ч.2ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розглядові в порядку цивільного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд виходив з того, що спір виник із публічно-правових відносин та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Такі висновки суду відповідають матеріалам справи, положенням законодавства, зокрема ст.15 ЦПК України, ст.17 КАС України.
Так, із позовної заяви ОСОБА_6, поданої в порядку Цивільного процесуального кодексу України, слідує, що позивач оспорює бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо не розгляду звернення позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
2
Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно зі ст.ст.2,4 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п.1ч.1ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п.1,15ч.1ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; проходження служби в органах податкової міліції відноситься до публічної служби.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові Пленуму № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів і визначення підсудності цивільних справ», на яку посилається апелянт, в пунктах 3 і 6, роз'яснив, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, зокрема, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), віднесено до компетенції адміністративних.
У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
При вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз'яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року N 2), а також Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року N 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року N 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України - положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі
3
земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; - положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Виходячи з наведеного, розглядуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень щодо його бездіяльності по розгляду звернення фізичної особи.
За наведених обставин мають місце адміністративно-правові відносини і справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначені обставини та висновки суду.
Посилання апелянта на те, що спір стосується земельних правовідносин, в якому однією із сторін є фізична особа - позивач по справі та що предмет спору складають вимоги, які стосуються вирішення питання, необхідного для придбання позивачем права на землю у відповідності із законом, що відноситься до юрисдикції місцевих судів згідно із роз'ясненням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові Пленуму № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів і визначення підсудності цивільних справ» - неспроможні, оскільки даний спір стосується бездіяльності Малоріченської сільської ради щодо розгляду звернення позивача з питання, віднесеного до компетенції ради - не розгляд на протязі місяця звернення позивача, поданого відповідачу 21.06.2013р., що слідує із позовної заяви (а.с.3-5).
Тобто, спір про право - щодо придбання позивачем права на земельну ділянку, зокрема щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, як такий на даний час відсутній.
Частиною 1 статті 303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Підстав для скасування ухвали суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги немає.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.303,307,312 Цивільного процесуального кодексу України, колегія
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Берзінш В.С. Кірюхіна М.А. Руснак А.П
Судді: