Головуючий у 1 інстанції Цукуров В.П.

Категорія 24 Доповідач Корчиста О.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 серпня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої: Маширо О.П.

суддів: Могутової Н.Г., Корчистої О.І.

при секретарі Щебетун В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 липня 2013 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про стягнення суми компенсації відсоткової ставки за кредитом на придбання житла,

встановив:

У січні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про стягнення суми компенсації відсоткової ставки за кредитом на придбання житла.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 28 листопада між нею та АППБ «Аваль» було укладено кредитний договір про надання кредиту у сумі 22500 доларів США на придбання квартири. 08 грудня 2005 року позивачкою було подано до відповідача Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» документи, передбачені п.8 Постанови КМУ № 853 від 04.03.2003 року «Про затвердження Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла». За результатами розгляду документів відповідачем відповідне рішення прийнято не було. У грудні 2007 року вона подала адміністративний позов до відповідачів про визнання відмови у розгляді поданих документів неправомірною і зобов`язання відповідача Донецьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» розглянути ці документи і прийняти рішення про надання часткової компенсації відсоткової ставки за кредитом, отриманим 28.11.2005 року в АППБ «Аваль», а також зобов`язання Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» погодити прийняте рішення. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.05.2008 року, у подальшому залишеною без змін апеляційною та касаційною інстанціями, позов було задоволено в повному обсязі.

Посилаючись на те, що внаслідок неправомірних дій відповідачів була змушена сплачувати відсотки за користування кредитом, який отримала для купівлі квартири, без щомісячної компенсації частини цих відсотків за рахунок бюджетних коштів, що призначені на такі цілі і якими розпоряджуються відповідачі, просила стягнути з відповідачів на її користь суму компенсації відсоткової ставки за кредитом в розмірі 9200 доларів США у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день прийняття рішення.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на неправильне визначення судом правовідносин просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, якім позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідачів Ставицький О.В. просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, мала прізвище «ОСОБА_2», перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1. За статусом їх сім'я належала до молодих. 23 червня 2007 року вона зареєструвала повторний шлюб з ОСОБА_6 і взяла його прізвище. 5 квітня 2005 року позивачці видана Донецьким регіональним відділенням Фонду довідка №324 про те, що вона відповідає умовам кандидата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 року №853 «Про затвердження Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла».

28 листопада 2005 року між позивачкою та АППБ «Аваль» було укладено кредитний договір. На отримані в банку кошти придбана квартира. 8 грудня 2005 року для прийняття рішення про надання часткової компенсації позивачка подала Донецькому регіональному управлінню Фонду всі необхідні документи, передбачені п. 8 Порядку, що підтверджується листом цієї організації від 16 жовтня 2007 року №537 про їх реєстрацію 8 грудня 2005 року.

28 травня 2008 року Донецьким окружним адміністративним судом, у подальшому залишеною без змін апеляційною та касаційною інстанціями було винесено постанову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про визнання відмови в прийнятті рішення про надання часткової компенсації неправомірною, зобов`язання Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» розглянути подані документи та прийняти рішення про надання часткової компенсації відсоткової ставки за кредитом, отриманим 28.11.2005 року в АППБ «Аваль» ОСОБА_2, зобов`язання Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» погодити рішення Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про надання часткової компенсації відсоткової ставки за вищевказаним кредитом. Відповідно до вказаної постанови, позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені повністю. Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що спірні правовідносини регулюються Порядком часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, яке затверджено постановою КМУ від 04 червня 2003 року № 853, із змінами і доповненнями, внесеними постановами КМУ від 28 липня 2004 року № 988, від 15 липня 2005 року № 592, від 29 листопада 2006 року № 1651.

Також, судом встановлено, що 8 грудня 2005 року для прийняття рішення про надання часткової компенсації позивачка подала Донецькому регіональному управлінню Фонду всі необхідні документи, передбачені п. 8 Порядку. Відповідачем було визнано, що комплект документів було надано в повному обсязі. Згідно з п. 9,10 Порядку регіональні управління Фонду подають правлінню Фонду на погодження рішення про надання часткової компенсації та розрахунок відповідних сум на підставі документів, зазначених у пунктах 6,8 Порядку. На підставі рішення про надання часткової компенсації, погодженого з правлінням Фонду, укладається договір про надання часткової компенсації, в якому попередньо вказується її розмір, а також зазначається умова, що надання часткової компенсації припиняється у разі невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що підставою для сплати відсотків по частковій компенсації є конкретний договір про надання часткової компенсації, укладений між Донецьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ОСОБА_2 У той час, позивачка ОСОБА_2 не заявляла позовну вимогу про зобов'язання відповідача укласти договір про надання часткової компенсації. Не розглядалася така вимога і адміністративними судами.

Колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитися із таким висновком суду першої інстанції, за наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини не потребують доказування за правилами ст. 61 ЦПК України, оскільки в матеріалах справи містяться копії Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2008 року, у подальшому залишеною без змін апеляційною та касаційною інстанціями.

Вказаними рішеннями встановлено порушення відповідачами прав позивачки ОСОБА_2 на отримання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям на придбання житла, а тому з відповідачів на ї користь підлягає стягненню компенсація відсоткової ставки за кредитом на придбання житла за період з 28 грудня 2005 року по 01 квітня 2010 року в розмірі 73 513, 03 гривень, що відповідає за офіційним курсом Національного Банку України станом на 23 серпня 2013 року 9 200, 63 доларів США.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивачки також, підлягають стягненню понесені нею судові витрати в розмірі 1 103,16 гривень (а.с. 18, 117).

Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, задовольнити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 липня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про стягнення суми компенсації відсоткової ставки за кредитом на придбання житла задовольнити.

Стягнути з Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» на користь ОСОБА_2 компенсацію відсоткової ставки за кредитом на придбання житла за період з 28 грудня 2005 року по 01 квітня 2010 року в розмірі 73 513, 03 гривень, що відповідає за офіційним курсом Національного Банку України станом на 23 серпня 2013 року 9 200, 63 доларів США, судові витрати в розмірі 1 103,16 гривень.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: