Справа №2-7139/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2007 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Погорєлової C.O.

при секретарі - Холод О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_7до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  стягнення аліментів

та визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_13вернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,  стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини,  мотивуючи свої вимоги тим,  що спільне життя з відповідачем не склалось,  у зв'язку з різницею у характерах,  різних поглядів на життя і сімейні обов'язки. Крім того,  відповідач зловживає спиртними напоями,  що також негативно відображається на їх стосунках. Від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_3,  який проживає разом з нею. У зв'язку з тим,  що відповідач матеріальної допомоги у добровільному порядку на утримання дитини не надає,  позивачка також просить стягнути на її користь аліменти у розмірі 1/4 усіх видів заробітку відповідача,  а шлюб між ними розірвати.

В процесі слухання справи позивачка відмовилась від позовних вимог стосовно визначення місця проживання дитини,  оскільки між сторонами досягнута згода по цьому питанню.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав повністю,  проти його задоволення не заперечував. Згоден виплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини від свого заробітку.

Розглянувши матеріали справи,  вислухавши пояснення сторін,  суд вважає,  що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено,  що 31 жовтня 2003 року сторони уклали шлюб,  що підтверджується свідоцтвом про одруження виданого Першим відділом РАГСу Приморського районного управління юстиції м. Одеси від 31.10.2003 року,  актовий запис №328.

Спільне життя з відповідачем не склалось внаслідок несумісності характерів,  різними поглядами на життя та подружні обов'язки,  внаслідок чого між сторонами виникають постійні сварки. З червня 2007 року сторони подружніх стосунків не підтримують,  сумісного господарства не ведуть,  проживають окремо та на збереження сім'ї не згодні.

За таких обставин,  суд приходить до висновку,  що подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливо і суперечить інтересам сторін,  що має істотне значення.

Відповідно до ч.3  ст.  109 СК України,  суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права,  а також права їхніх дітей.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  який проживає разом з матір'ю. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Згідно зі  ст.  180 СК України,  батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В порядку  ст.  183 СК України,  частка заробітку (доходу) батька,  яка буде стягуватися як аліменти на дитину,  визначається судом.

Суд враховуючи вказані обставини,  вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти на користь ОСОБА_1 для утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку щомісячно і до досягнення ним повнолітня. При цьому розмір

 2

аліментів не повинен бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Керуючись  ст.  ст.  10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України,   ст.   ст.  109-112, 180, 183 СК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Шлюб між ОСОБА_2та ОСОБА_1,  зареєстрований 31 жовтня 2003 року в Першому відділі РАГСу Приморського районного управління юстиції м. Одеси,  актовий запис №328 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито у розмірі 17 гривень стягнути з ОСОБА_2. ОСОБА_1 звільнити від сплати державного мита.

Стягнути з ОСОБА_2,  1982 року народження,  уродженця м. Одеси на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  у розмірі у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно,  але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  починаючи з 18.09.2007 року і до 15.05.2023 року,  тобто до повноліття ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито у розмірі 22 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції,  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.