АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження № 22ц/790/5368/13 Головуючий 1 інст. - Єлізаров І.Є.
Справа №2/643/227/2013
Категорія : право власності Доповідач - Пономаренко Ю.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 жовтня 2013 року
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Пономаренко Ю.А.
суддів колегії - Черкасова В.В., Кукліної Н.О.
при секретарі - Каплаух Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 4 липня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, що діє від імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до ОСОБА_3, що діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_10 про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позовних вимог зазначали, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві особистої власності ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 14.10.1993 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_11 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на спірну квартиру. Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є його діти - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10. При зверненні до Третьої Харківської державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру, позивачам було відмовлено, оскільки в них були відсутні правовстановлюючі документи на квартиру померлого, у зв'язку з чим позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом про визнання права власності на 1/6 частину квартири за кожним, а 1/6 частину квартири просили залишити відкритою, оскільки ОСОБА_3 від імені малолітньої доньки до нотаріальної контори із заявою не зверталась.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 4 липня 2013 року позов задоволений. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частини, за ОСОБА_5 право власності на 1/6 частину, за ОСОБА_6 право власності на 1/6 частину, за ОСОБА_8 право власності на 1/6 частину квартири, за ОСОБА_9 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_11, 1/6 частину спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_11 залишено відкритою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 поставлене питання про скасування рішення суду та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування зазначає, що оскільки відсутній спір про спадщину, то ніщо не заважає позивачам отримати свідоцтва про спадщину у нотаріуса.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, відповідно до ст.303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд 1 інстанції задовольняючи позовні вимоги помилково виходив з того, що оскільки позивачі прийняли спадщину від умерлого ОСОБА_11, їх вимоги є обґрунтованими та визнав право власності на частини квартири за кожним із позивачів.
Судова колегія не може погодитися з такими висновками суду 1 інстанції, та вважає їх зробленими без урахування норм діючого законодавства виходячи з наступного.
Судовим розглядом було вірно встановлено, що відповідно до ст.1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_11, є його діти: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_9, які мають право на спадкове майно - на квартиру АДРЕСА_1, що сторонами не оспорюється.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Відповідно до ст.67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадкування видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», зазначено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Матеріли справи містять дані про те, що всі позивачі звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та про видачу їм свідоцтва на спадщину протягом 6 -місячного строку.
Відповідно наданого до суду апеляційної інстанції листа державного нотаріуса Зімницької В.П. від 18.11.2010 року, вбачається що свідоцтва на спадщину не були видані позивачам, оскільки ОСОБА_3 заявою повідомила про те, що за її позовом в суді існує невирішений спір про визнання права власності на оспорювану квартиру та надала копію ухвали Московського районного суду від 9.11.2010р. про відкриття провадження за позом ОСОБА_3 до Харківської міської ради, з.о. - третя Харківська нотаріальна контора про визнання права власності..
Відповідно до глави 2 наказу Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 р. за № 82/20595 «Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» вчинення нотаріальної дії може бути відкладене за обґрунтованою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Представник відповідача ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції зазначав, що позовна заява ОСОБА_3 про визнання за нею ? частини оспорюваної квартири, на підставі якої було призупинено нотаріальне провадження, була залишена судом 1 інстанції без розгляду ще в 2010 році і з того часу позивачі до нотаріальної контори за для отриманням свідоцтв не зверталися. На даний час у позивачів відсутні перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
З підстав наведеного, судова колегія приходить висновку, що у позивачів відсутні перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, оскільки нотаріус не відмовляв їм у вчиненні відповідних нотаріальних дій, а лише тимчасово призупинив видачу позивачам відповідних свідоцтв на спадщину. Цивільної справи, на яку посилався нотаріус, вже не існує, тому ніщо не перешкоджає позивачам знову звернутися до нотаріальної контори за отриманням відповідних свідоцтв, без звернення до суду.
Таким чином судова колегія приходить до висновку, що суд 1 інстанції помилково прийняв рішення про задоволення позовних вимог і тому відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України, скасовує рішення суду 1 інстанції, оскільки воно постановлено з порушенням вимог матеріального законодавства та відмовляє в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 309, 313, ст.314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 4 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, що діє від імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до ОСОБА_3, що діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_10 про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом - відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: