№ справи:106/4244/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Кротова Л.В.

№ провадження:22-ц/190/6087/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Хмарук Н. С.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Хмарук Н.С.

суддів:Сінані О.М., Рошка М.В.,

при секретарі:Кутелія Я.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Євпаторійського представництва компанії ДП «Цептер Інтернаціональ Україна», ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» про визнання доручення припиненим,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6

на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 серпня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Євпаторійського представництва компанії ДП «Цептер Інтернаціональ Україна», ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» про визнання договору доручення припиненим з 28.07.2011 року .

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно вимог частини першої статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив із недоведеності позовних вимог.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується.

Судом встановлено, що між позивачкою та ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» 12.06.2004 року був укладений договір № 530365, згідно якого, ОСОБА_6 здобула повноваження стосовно надання презентаційних та консультаційних послуг. Оплата послуг здійснювалася з розрахунку фактично укладених договорів та проведеної по ним сплати клієнтами. Згідно з договором клієнти можуть проводити оплату в розстрочку протягом певного часу, на який укладено договір. Відповідно і комісійна винагорода презентантові сплачується по мірі сплати клієнтом за договором (а.с. 5-6).

Відповідно до пункту 8.1. «б» зазначеного договору, він може бути припинений у разі відмови від нього презентанта. Договір вважається розірваним тільки після виконання взаємних обов'язків та врегулювання усіх питань та розрахунків, які стосуються матеріальних цінностей.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачка зверталась до ДП «Центер Інтернаціональ Україна» 24.10.2012 року, 19.11.2012 року, 30.11.2012 року (а.с. 8, 11, 13-14) зі скаргами на дії Євпаторійського представництва компанії ДП «Цептер Інтернаціональ Україна». Згідно відповідей ДП «Центер Інтернаціональ Україна» від 20.11.2012 року, 29.12.2012 року (а.с. 15-16) до підприємства не надходило від позивачки ніяких повідомлень чи заяв щодо розірвання договору, внаслідок чого цивільно-правовий договір послуг № 530365 не можна вважати припиненим.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що до теперішнього часу позивачка припинення своєї співпраці з ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» не оформила.

Згідно частини першої статті 58, частини другої статті 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами першою та третьою статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

ОСОБА_6 не надала будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що вона в установленому порядку подала заяву в ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» про припинення договору з 28 липня 2011 року.

Посилання позивачки на те, що вона, 28 липня 2011 року звернулась з письмовою заявою до Євпаторійського представництва компанії ДП «Цептер Інтернаціональ Україна», тому вважає що договір є припиненим, відповідно до п. 8.1. пп. «б» умов договору, є неспроможними.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_6 подала заяву в неналежну установу, не переконалася в її отриманні головною компанією з якою укладено договір та задоволенні.

Як вбачається із договору № 530365 від 12.06.2004 року, він укладений між ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» та ОСОБА_6

Відповідно до умов договору № 530365 на користь позивачки підприємство на виконання своїх зобов'язань перед позивачкою нарахувало дохід та виплатило комісійну винагороду в березні 2012 року в розмірі 694 грн. 54 коп., що знайшло відображення в звітності підприємства до органів пенсійного фонду України ( а.с. 55,56). Ця нагорода отримана позивачкою, не зважаючи на те, що на її думку договір є розірваним.

З огляду на викладене та враховуючи, що взаємні обов'язки між сторонами виконані в березні 2012 року, ОСОБА_8 безпідставно вимагає припинення договору з 28.07.2011 року,

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Н.Хмарук О.Сінані М.Рошка