Головуючий першої інстанції

Лівочка Л.І.

Доповідач Брагін І.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Брагіна І.Б.

суддів - Повзло В.В., Терещенко І.В.

при секретарі - Волошиній К.О.

за участю прокурорів - Великанова О.В., Васенкова П.В.

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку кримінальне провадження № 12012000000000013 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Ворошиловського районного суду міста Донецька від 18 липня 2013 року яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не судимого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним та засуджено за ч.3 ст. 289 КК України до 7 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 5 ст. 27 п.п. 6,11,12 ч.2 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього йому належного майна,

на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів , шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього йому належного майна,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Брудне Щегровського району Курської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не судимого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2,

визнано винним та засуджено за ч.3 ст. 289 КК України до 8 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 5 ст. 27 п.п. 6,11,12 ч.2 ст. 115 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього йому належного майна,

на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів , шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього йому належного майна,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку:

Приблизно на початку липня 2002 року в місті Донецьк невстановлена слідством особа, з особистих мотивів, вирішила ініціювати заволодіння транспортним засобом та схилити до цього за грошову винагороду найбільш довірених осіб, як співучасників цього злочину. Потім, керуючи співучасниками, регулюючи, направляючи і фінансуючи їх діяльність, підготувати і скоїти даний злочин.

Утілюючи в дію злочинний намір, невстановлена особа схилила ОСОБА_5 підшукати співучасників для незаконного заволодіння транспортним засобом - автомобілем “Mercedes - Benz 600 AMG”, д.н. НОМЕР_2, що належить ЗАТ КБ "Донкредитінвест", яким користувався ОСОБА_7, як один із співзасновників ЗАТ КБ "Донкредитінвест".

Після чого ОСОБА_5, виконуючи вказівки невстановленої особи, з наміром об'єднати інших співучасників та спрямувати їх зусилля на заволодіння транспортним засобом, обіцяючи ОСОБА_4 грошову винагороду, запропонував підшукати особу, яка зможе заволодіти автомобілем “Mercedes - Benz 600 AMG”, д.н. НОМЕР_2. Усвідомивши протиправність вказаних дій, але спонукуваний жадобою до наживи, ОСОБА_4 погодився брати участь у злочині і запропонував мешканцеві м. Костянтинівка Донецької області ОСОБА_8 за винагороду у розмірі 3 тис. доларів США заволодіти вказаним транспортним засобом.

У подальшому ОСОБА_5, переконавшись, що виконав вказівки невстановленої особи - відібрав співучасників для скоєння злочину, вступивши з ОСОБА_4 і ОСОБА_8 у попередню змову, повідомив про це ініціатора злочину - невстановлену особу. Після цього невстановлена особа, виконуючи роль організатора злочину шляхом координації і спрямування дій співучасників, надала ОСОБА_5 інформацію про місце, де на деякий час залишають автомобіль “Mercedes - Benz 600 AMG”, д.н. НОМЕР_2. Далі ОСОБА_5, діючи за вказівкою невстановленої особи, використовуючи надану інформацію, відвіз ОСОБА_8 у двір будинку АДРЕСА_6 та повідомив, що саме тут знаходитиметься автомобіль “Mercedes - Benz 600 AMG”, д.н. НОМЕР_2, яким необхідно заволодіти, перегнати і сховати. Про час скоєння злочину він повідомить додатково.

Утілюючи в дію злочинну змову, діючи згідно з розподіленими ролями, ОСОБА_4, збираючи й узагальнюючи інформацію про час приїзду і від'їзду автомобіля, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_6, декілька днів здійснював візуальне спостереження за автомобілем “Mercedes - Benz 600 AMG”, д.н. НОМЕР_2.

09.07.2002р., вечірньої пори, ОСОБА_5, перебуваючи в АР Крим, отримав від невстановленої слідством особи інформацію про те, що ОСОБА_7 на автомобілі "Mercedes-Benz" виїхав з АР Крим та 10.07.2002 приблизно о 06.00 год. приїде до м. Донецька. Крім того, невстановлена особа, як організатор злочину, направляючи і координуючи дії співучасників, дала вказівку заволодіти цим автомобілем відразу після його приїзду до будинку. Діючи за вказівкою невстановленої особи, втілюючи в дію спільний злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_5 за допомогою мобільного зв'язку повідомив ОСОБА_8, що 10.07.2002р. о 06 год. об'єкт злочину прибуде до будинку АДРЕСА_6, і він повинен чекати на прибуття автомобіля, а потім вибрати зручний момент та заволодіти транспортним засобом. Після цього відігнати автомобіль у затишне місце та залишити на зберігання до подальших вказівок невстановленої особи. Крім того, ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_4 та дав вказівку знаходитися на місці злочину і слідкувати за обстановкою, щоб у разі виникнення непередбачених обставин посприяти ОСОБА_8, або ж попередити його про небезпеку затримання працівниками міліції.

10.07.2002р., приблизно о 06 год., ОСОБА_8,. виконуючи відведену роль у злочині, прибув у двір будинку АДРЕСА_6, де дочекався приїзду автомобіля “Mercedes - Benz 600 AMG”, д.н. НОМЕР_2, який зупинився біля під'їзду № 8. Після чого з автомобіля вийшли ОСОБА_7, ОСОБА_10, та їх водій ОСОБА_11 і зашли до під'їзду № 8 вказаного вище будинку.

Зорієнтувавшись у ситуації, ОСОБА_8 зрозумів, що ОСОБА_7 і ОСОБА_10 залишаться у квартирі, а водій ОСОБА_11 буде переносити речі. Реалізовуючи спільний із ОСОБА_5, ОСОБА_4 і невстановленою слідством особою злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_8 зайшов до вказаного під'їзду, де дочекався водія ОСОБА_11 і скоїв на нього напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я, а саме завдав йому удару кулаком в обличчя, від якого останній впав, отримавши, згідно з висновком експертизи № 169 від 02.04.2010р. тілесні ушкодження у вигляді синців, садна лобової ділянки ліворуч, гематоми повік лівого ока, підшкірної гематоми лівої вилицюватої ділянки, рани слизової оболонки щоки, струсу головного мозку, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Після цього ОСОБА_8 заволодів ключами від автомобіля “Mercedes - Benz 600 AMG”, д.н. НОМЕР_2, та, вибігши з під'їзду будинку, використовуючи ключі, сів до салону зазначеного автомобіля, запустивши двигун, попрямував до м. Костянтинівки Донецької області, де сховав його у гаражі домоволодіння по АДРЕСА_4.

У цей час ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_8 і невстановленою слідством особою, перебував у дворі будинку АДРЕСА_6 і спостерігав за навколишньою обстановкою, тим самим забезпечуючи можливість утілити в дію спільний намір співучасників злочину.

У результаті ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 і невстановлена особа, яка організувала злочин, керувала його підготовкою та забезпечила фінансування дій співучасників, за попередньою змовою групою осіб, своїми заздалегідь спланованими і погодженими діями, шляхом нападу на ОСОБА_11, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я, незаконно заволоділи транспортним засобом "Mercedes - Benz 600 AMG", д.н. НОМЕР_2 , що належить ЗАТ КБ "Донкредитінвест", вартістю 223 809,6 гривень.

Після повернення з АР Крим до м. Донецька, ОСОБА_5 зустрівся з невстановленою особою й отримав винагороду за скоєний злочин, частину з якої, гроші в сумі 3000 доларів США, передав ОСОБА_8

22.07.2002р., вечірньої пори, ОСОБА_5 за вказівкою невстановленої особи, спільно із ОСОБА_4 прибув до домоволодіння за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, АДРЕСА_4, звідки останні забрали автомобіль “Mercedes - Benz 600 AMG”, д.н. НОМЕР_2, який перегнали до м. Донецька і залишили поряд з офісом ЗАТ КБ "Донкредитінвест" за адресою: м. Донецьк, проспект Титова, 8-Б, де вранці 23.07.2002р., автомобіль був виявлений представниками цього банку, у справному технічному стані, придатний для подальшої експлуатації.

Крім того, у вересні 2002 року в місті Донецьк невстановлена слідством особа, достовірно знаючи, що саме ОСОБА_12, який є головою наглядової ради ВАТ АКБ "АвтоКразБанк", успішно забезпечує роботу цієї установи у сфері банківських послуг, і тим самим ускладнює роботу ЗАТ КБ "Донкредитінвест", інтереси якого вона представляла, вирішила усунути конкурента шляхом його вбивства. Для втілення в дію злочинного наміру, невстановлена особа вирішила організувати вбивство ОСОБА_12, підшукавши виконавців злочину з числа довірених осіб й, ініціюючи перед ними цей злочин, схилити їх за грошову винагороду до його скоєння.

З цією метою невстановлена особа обіцянкою подальшого розвитку спільних бізнес-проектів, схилила ОСОБА_5 підшукати осіб, здатних за грошову винагороду, скоїти вбивство ОСОБА_12

Після цього, діючи за вказівкою невстановленої особи, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_4 за грошову винагороду підшукати особу для скоєння вбивства ОСОБА_12 Усвідомлюючи тяжкість запропонованого ОСОБА_5 злочину, але у той же час спонукуваний жадобою наживи, ОСОБА_4 погодився стати співучасником вбивства голови наглядової ради ВАТ АКБ "АвтоКразбанка" ОСОБА_12 і запропонував ОСОБА_5 використати, як виконавця вбивства їх спільного знайомого ОСОБА_8

Зустрівшись в м. Донецьку з ОСОБА_8, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 запропонували йому за грошову винагороду скоїти вбивство ОСОБА_12

Усвідомивши тяжкість запропонованого злочину, ОСОБА_8 вирішив особисто не скоювати вбивство, а залучити як виконавця свого знайомого на ім'я ОСОБА_30. Останній прийняв пропозицію вчинити за грошову винагороду вбивство, але особисто виступити виконавцем вбивства не захотів і залучив для цього невстановлену особу, яка повинна прибути з м. Одеси.

Підшукавши виконавця вбивства, ОСОБА_8 повідомив про це ОСОБА_5 і ОСОБА_4, а також зазначив, що йому для скоєння злочину потрібні грошові кошти на його підготовку, а саме: на оренду квартир у м. Донецьку, харчування, заправляння автомобіля, а також необхідно знати адреси, де може перебувати об'єкт злочину, з метою вистежування маршрутів його пересування і вибору місця вбивства. При цьому ОСОБА_8 зажадав за скоєння злочину винагороду в сумі 40 тис. доларів США, частину з яких, в сумі 15 тис. доларів США, необхідно надати як передоплату до скоєння злочину.

У подальшому ОСОБА_5 прибув до ініціатора злочину та повідомив, що підібрав осіб, готових за грошову винагороду в сумі 40 тис. доларів США вчинити вбивство ОСОБА_12, і як передоплата для підготовки злочину потрібні 15 тис. доларів США.

Виконуючи роль замовника й організатора злочину, забезпечуючи його скоєння шляхом фінансування, невстановлена особа надала ОСОБА_5 можливість отримати 15 тис. доларів США, а також висловила вимогу замаскувати вбивство ОСОБА_12 під звичайний побутовий злочин.

Продовжуючи підготовку злочину, ОСОБА_5 і ОСОБА_4, за вказівкою невстановленої особи, зустрілися в місті Донецьку з ОСОБА_8 та, сприяючи підготовці злочину шляхом надання засобів й інформації, як передоплату за скоєння вбивства ОСОБА_12, передали йому 15 тис. доларів США. Крім того, повідомили, що ОСОБА_12 найчастіше може знаходитися у будівлі, розташованій на площі Конституції, 1, у м. Донецьку, а також висловили побажання замовника злочину замаскувати вбивство під побутовий злочин.

Упродовж листопада - грудня 2002 року ОСОБА_8 спільно зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_30, а також знайомим останнього - невстановленою слідством особою, намагався вистежити ОСОБА_12 за адресою, яка їм була надана ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Проте самостійно вистежити ОСОБА_12 не змогли, повідомивши про це ОСОБА_5, а той у свою чергу замовника злочину - невстановлену особу. Після чого невстановлена особа висловила невдоволення тим, що виконання замовлення на вбивство затягується, і дала вказівку ОСОБА_5 особисто звозити ОСОБА_8 до офісу ВАТ АКБ "АвтоКразБанк" і показати ОСОБА_12, а також забезпечити можливість вистежувати останнього від місця роботи.

Виконуючи вказівки невстановленої особи, ОСОБА_5 і ОСОБА_4, сприяючи підготовці злочину шляхом створення умов для його скоєння, зокрема допомагаючи зібрати інформацію про об'єкт злочину, прибули разом із ОСОБА_8 до офісу ВАТ АКБ "АвтоКразБанк", розташованого у будівлі на площі Конституції, 1, у м. Донецьку. Потім ОСОБА_5 і ОСОБА_4 показали ОСОБА_8 де розташований офіс ОСОБА_12, а також його самого, коли він виходив до автомобіля. Після цього ОСОБА_8 разом зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_30 почав стежити за офісом ОСОБА_12 та за його пересуваннями містом, з'ясувавши, що об'єкт злочину мешкає АДРЕСА_3.

Далі ОСОБА_8 зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_30, а також невстановленою особою, що прибула з м. Одеси, впродовж декількох днів вистежували ОСОБА_12 біля його будинку, і в результаті погодили, що найбільш оптимальним місцем вбивства ОСОБА_12 буде під'їзд АДРЕСА_5, а час, коли останній повертатиметься додому, пізно ввечері.

Після цього ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_5 і ОСОБА_4, що визначився з місцем злочину, а також уточнив місце, в якому на нього чекатимуть ОСОБА_5 після вбивства ОСОБА_12, для передачі частини винагороди у розмірі 25 тис. доларів США, що залишилася.

Приблизно на початку січня 2003 року, ОСОБА_5 повідомив невстановлену особу, що є замовником злочину, про готовність співучасників скоїти вбивство, та необхідність передачі суми винагороди, що залишилася, за вчинення вбивства голови наглядової ради ВАТ АКБ "АвтоКразБанка" ОСОБА_12 У свою чергу замовник злочину-невстановлена особа, підтвердила намір вбивства ОСОБА_12 та готовність виплатити винагороду за скоєння даного злочину, зажадавши прискорити його вчинення.

Після цього ОСОБА_5, отримавши від невстановленої особи 25 тис. доларів США, повідомив ОСОБА_4 та ОСОБА_8 про необхідність прискорити виконання замовлення невстановленої особи - скоєння вбивства ОСОБА_12

14.01.2003р. приблизно о 21 год. знайомий ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_30 і невстановлена особа, що прибула з м. Одеси, прибули до будинку 6-А по проспекту Ілліча в місті Донецьку, а ОСОБА_8 у цей час перебував у залі ігрових автоматів, розташованому на кінцевій зупинці тролейбусів по проспекту Гурова в м. Донецьку, щоб дочекатися виконавців злочину і, використовуючи свій автомобіль ВАЗ-2108, забезпечити їм швидке залишення місця злочину. Виконуючи свою роль у злочині, ОСОБА_5 чекав на ОСОБА_8 у домовленому місці на виїзді з м. Донецька, щоб передати йому частину винагороди у розмірі 25 тис. доларів США, яка залишилася.

Приблизно о 22год.15 хв. ОСОБА_12, повертаючись з роботи, ввійшов до під'їзду будинку АДРЕСА_5. У цей же час невстановлена особа, не маючи особисто будь-яких причин для вбивства, діючи виключно за дорученням замовника злочину, з мотивів користі, за попередньою змовою з ОСОБА_8, його знайомим на ім'я ОСОБА_30, а також із ОСОБА_5 і ОСОБА_4, з метою вбивства наніс ОСОБА_12 не менше 14 ножових ударів у життєво важливі органи, а саме: у ділянку голови, грудної клітки і живота, заподіявши йому, відповідно до висновку експерта №204 від 15.01.2003, тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення обличчя, колото-різаного поранення правого плеча, проникаючого ракоабдоминального поранення, шістьох проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки, трьох проникаючих колото-різаних поранень черевної порожнини, непроникаючих колото-різаних поранень передньої черевної стінки, непроникаючих колото-різаних поранень тулуба, садна на лобі ліворуч у лінії росту волосся.

Смерть ОСОБА_12 настала в результаті множинних проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки і живота з ушкодженням серця, аорти, лівої легені, печінки, кишечника, гострої крововтрати, що ускладнилася.

Після цього невстановлена особа, що безпосередньо скоїла вбивство ОСОБА_12, спільно з ОСОБА_30 і ОСОБА_8, отримали частину винагороди, що залишилася, від ОСОБА_5, і виїхали за межі м. Донецька.

У результаті ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, його знайомий на ім'я ОСОБА_30, не маючи особисто будь-яких причин для вбивства, діючи виключно за дорученням невстановленої особи, на виконання її замовлення, спонукувані жадобою до наживи, сприяючи невстановленій особі, що прибула з м. Одеси, наданням інформації про особу потерпілого, найбільш прийнятні місця скоєння злочину, наданням засобів для підготовки злочину, умисному створенню умов для скоєння злочину, і тим самим своїми погодженими, заздалегідь спланованими діями, сприяли умисному вбивству голови наглядової ради ВАТ АКБ "АвтоКразБанка" ОСОБА_12

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати як незаконний та необгрунтований, оскільки вирок не містить доказів підтверджуючих висновки суду щодо кори сливового мотиву та попереднього зговору та в цілому його причетність до убивства ОСОБА_12. Крім того зазначає на ряд порушень діючого законодавства органом досудового розслідування. Просить призначити йому покарання с застосуванням ст. 69 КК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, провести безпосереднє дослідження доказів в суді апеляційної інстанції в обсязі, зазначеному в апеляційній скарзі, закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 289, ч. 5 ст. 27, пп. 6,11,12 ч.2 ст. 115 КК України, та не встановленням достатніх доказів для доведення його вини, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, матеріали кримінального провадження містять велику кількість суперечностей як у поясненнях свідків так і в інших доказах.

Заслухавши суддю доповідача у справі, прокурорів, які вважали вирок суду законним та обгрунтованним, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_2 які підтримали доводи своїх апеляційних скарг, а також обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_3 які просили розглянути апеляційні скарги на розсуд суду, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а вирок суду без змін за наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи, які підтверджуються доказами та досліджені судом і наведеними у вироку, дав діям обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.3 ст. 289, ч. 5 ст. 27, пп. 6,11,12 ч.2 ст. 115 КК України правильну юридичну оцінку.

Винуватість ОСОБА_4, підтверджується показаннями свідків, наданими безпосередньо в судовому засіданні та сукупністю інших об'єктивних доказів, досліджених при судовому розгляді в суді першої інстанції.

Так обвинувачений ОСОБА_5 в суді першої інстанції вину визнав та пояснив, що з ОСОБА_4 він знайомий давно, ОСОБА_4 у нього ремонтував автомобіль, ще тоді як він працював на СТО в м. Донецьку. На СТО він працював до 1997 року. З того часу у нього з ОСОБА_4 склались товариські відносини,вони приятелювали, спілкувалися сім"ями. Під час роботи на СТО він познайомився із ОСОБА_17, який у нього ремонтував свій автомобіль. Так як СТО закривалось, то він звернувся до ОСОБА_17 з проханням його працевлаштування. ОСОБА_17 влаштував його водієм. В 2002 році він працював водієм в КБ "Донкредитінвест", власником якого був ОСОБА_17 Між ним та ОСОБА_17 були добрі стосунки, ОСОБА_17 був його кумом.

На початку літа 2002 року ОСОБА_17 сказав йому, що необхідно провчити ОСОБА_7, який був одним із співзасновників банку, а саме викрасти його автомобіль, а потім його повернути. Сказав, що він за це заплатить. Про це він розповів ОСОБА_4, який познайомив його з ОСОБА_8 При зустрічі, на якій був ОСОБА_4, він та ОСОБА_8, він запропонував ОСОБА_8 викрасти автомобіль " Мерседес", на якому їздив ОСОБА_7. Автомобіль необхідно буде заховати, а коли він скаже, то повернути, при цьому з автомобіля нічого не повинно пропадати. ОСОБА_8 погодився вкрасти автомобіль за 3000 доларів США. Після чого він показав йому, де мешкав ОСОБА_18 ,це був будинок АДРЕСА_6. Після чого він сказав, що він йому зателефонує, коли це потрібно буде зробити. На початку липня 2002 року їздили в АР Крим відмічати день народження ОСОБА_17. В Крим їздили ОСОБА_17 з дружиною, ОСОБА_7 з дружиною, а також він. ОСОБА_7 був на службовому автомобілі " Мерседес". Після чого в один із днів ОСОБА_7 ввечері зібрався їхати додому, про що йому повідомив ОСОБА_17 і сказав , що ОСОБА_7 в Донецьк приїде вранці і, що саме зараз, поки вони знаходяться в Криму, зручно викрасти його автомобіль, так як на них не паде підозра. Після цього він зразу зателефонував ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ОСОБА_4 був повинен прослідкувати, щоб відбулось викрадення автомобіля.. Наступного дня від ОСОБА_4 та ОСОБА_8 він дізнався, що автомобіль викрадено. Повернувшись в м. Донецьк, він зустрівся з ОСОБА_8 і віддав йому 3000долларів США, які йому дав ОСОБА_17 Приблизно через неділю ОСОБА_17 сказав йому, щоб автомобіль повернули. Після чого він з ОСОБА_4 приїхали в м. Констянтинівку, де забрали автомобіль "Мерседес", який забрали та вночі залишили біля офісу КБ "Донкредитінвест".

На початку осені 2002 року ОСОБА_17 покликав його до себе в кабінет, в ході розмови він сказав ОСОБА_17, що мало заробляє, а той сказав, що як хочеш більше заробляти, то потрібно знайти людей, які вб"ють ОСОБА_12- керівника " Автокразбанку", при цьому вбивство повинно виглядати як побутове. За вбивство він пообіцяв добре заплатити. Він погодився, так як хотів заробити грошей. Після цього він зустрівся з ОСОБА_4,запропонував йому заробити трохи грошей, розповів йому все і запитав чи не має в нього таких людей, які можуть скоїти вбивство. ОСОБА_4 погодився заробити грошей і сказав , що знайде таких людей. Через декілька днів він з ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_8, якого йому запропонував ОСОБА_4, як особу, що може скоїти вбивство. Він запропонував ОСОБА_8 вчинити вбивство ОСОБА_12 ,або знайти людину, яка вчинить вбивство. ОСОБА_8 сказав, що подумає і через декілька днів вони знову зустрілись, ОСОБА_8 сказав, що він організує вбивство, а він повинен заплатити йому 40000 доларів США, половину віддати як аванс, а іншу після виконання вбивства. Після цього він поїхав до ОСОБА_17 і розповів йому, що знайшов людей, які виконають вбивство ОСОБА_12, за що потрібно буде заплатити 40000доларів США. ОСОБА_17 дав добро та сказав йому, що гроші він може отримати в касі банка, куди необхідно підійти і тільки назвати своє прізвище. Після чого він підійшов в касу банка, де назвав прізвище і йому видали гроші. Після чого він таким чином декілька раз брав гроші в касі банку, при цьому він ніде не розписувався. Того ж дня при зустрічі гроші в сумі 15000 доларів США він віддав ОСОБА_8 і сказав , що вбити потрібно ОСОБА_12 , який працює в "Автокразбанку". Через деякий час він зустрівся з ОСОБА_8, який йому сказав, що вони не можуть встановити хто такий ОСОБА_12 і де він мешкає. Про це він повідомив ОСОБА_17, який йому сказав, що необхідно їм показати ОСОБА_12 і сказав, щоб він більше з цього питання до нього не звертався, так як він за це їм платить гроші. Після чого він сам поїхав в "Автокразбанк", де встановив ОСОБА_12, якого сам вперше побачив. Після чого зателефонував ОСОБА_19, з яким під"їхали до " Автокразбанку" , де дочекались поки вийде ОСОБА_12, якого він показав ОСОБА_19 Він не пам"ятає чи був присутній при цьому ОСОБА_4. Після чого вони ще декілька разів зустрічались з ОСОБА_8, де на зустрічах обговорювали якісь деталі скоєння вбивства. Після чого він сказав ОСОБА_8, щоб той зателефонував йому тоді , як все буде готово. 14.01.2003 року йому зателефонував ОСОБА_8 і вони зустрілись, на зустрічі був присутнім і ОСОБА_4. ОСОБА_8 сказав, що все готово і сьогодні буде виконано вбивство і показав місце на виїзді з Донецьку, куди він повинен привезти гроші. Після чого він в касі банку взяв гроші і чекав поки зателефонує ОСОБА_8. Ввечері йому зателефонував ОСОБА_8, сказав, що роботу виконано. Після чого вони зустрілись і він передав йому гроші в сумі 25000 доларів США. Після чого він поїхав і повідомив ОСОБА_17 про те, що ОСОБА_12 вбито. Через деякий час ОСОБА_17 сказав, що необхідно йому з ОСОБА_4 зникнути з м.Донецька, поки все затихне. Після чого він з ОСОБА_4 купили путівки до Тайланду і поїхали туди вдвох на дві неділі, де проживали в одному номері.

Ніколи він не був засновником ніякого банку, він працював на ОСОБА_17, був його підлеглим, хотів заробити грошей. Після того як ОСОБА_17 став народним депутатом України та переїхав жити в Київ, то він поїхав працювати з ним в Київ. Після чого також підтримував дружні стосунки з ОСОБА_4, який був його товаришем. Про все , що він робив знав ОСОБА_4, який йому допомагав це робити, допомагав скоювати злочини, так як він давав йому частину грошей, які йому давав ОСОБА_17Підстав для наклепу на ОСОБА_4 у нього не має. Щиро кається в скоєному.

В суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив пояснення які надавав в суді першої інстанції в повному обсязі.

Крім того вина обвинуваченого ОСОБА_4 також підтверджується показами потерпілих та свідків.

Потерпілий ОСОБА_11 в суді першої інстанції пояснив, що в 2002 році працював водієм в банку, на автомобілі " Мерседес-Бенз ", державний номер НОМЕР_2, возив одного з керівників КБ "Донкредитінвест" ОСОБА_7 В липні 2002 року він на цьому автомобілі з ОСОБА_7 та його дружиною їздили в Крим на декілька днів. Після чого вони повернулись в м. Донецьк. В м. Донецьк приїхали приблизно о 6 годині ранку, приїхали до місця проживання ОСОБА_7, до АДРЕСА_6. Після чого він з ОСОБА_7 та його дружиною зайшли в під"їзд будинку, він допомагав нести речі, ліфтом піднялись на 4 поверх. Після чого він повернувся, щоб забрати речі з автомобіля. Коли він вийшов з ліфта на 1 поверсі, то йому було нанесено сильний удар в обличчя, від якого він втратив тяму та впав. Коли він отямився, то виявив, що в нього пропали ключі від автомобіля, а коли вийшов на вулицю, то побачив, що автомобіль зник. Про те, що сталося він повідомив ОСОБА_7,який повідомив міліцію. Він декілька неділь знаходився на лікуванні в лікарні. А після того, як повернувся на роботу, то в кінці липня, коли йшов вранці на роботу, то біля банку побачив автомобіль " Мерседес", який було раніше вкрадено. Автомобіль не був пошкоджений і з нього нічого не пропало. Претензій він не має. ОСОБА_5 він бачив декілька разів, коли він заходив в банк, ОСОБА_4 він не знає.

Свідок ОСОБА_8 в суді першої інстанції пояснив, що він разом з матір'ю та відчимом мешкав в м. Констянтинівці Донецької області, де в 1995 році закінчив школу. Весь час він займався спортом. В 1998-1999рр. він познайомився з ОСОБА_4, у якого ремонтував свій автомобіль, з яким у нього склались добрі стосунки. Приблизно влітку 2002 році ОСОБА_4 познайомив його з ОСОБА_5, на зустрічі був також ОСОБА_4. ОСОБА_5 сказав йому, що хоче когось покарати і необхідно допомогти вкрасти в цієї людини автомобіль " Мерседес", який через деякий час необхідно буде повернути. За це він запропонував йому 3000 доларів США, на, що він погодився. Через деякий час йому подзвонив ОСОБА_5 чи ОСОБА_4, не пам"ятає хто, так як вони завжди були разом, та запропонували приїхати в м. Донецьк. В м. Донецьку він зустрівся з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які були на автомобілі. На їх автомобілі поїхали в один з дворів багатоповерхівки в центральній частині м. Донецька,звідки необхідно буде викрасти автомобіль. В названий ОСОБА_5 час та день він прийшов в цей двір та став чекати,коли приїде автомобіль. Він бачив, що в цьому дворі знаходився і ОСОБА_4, але до нього він не підходив. Через деякий час приїхав автомобіль "Мерседес" , з якого вийшли два чоловіки та жінка, які направились в під"їзд будинку. Він пішов за ними та став чекати в під"їзді. Через декілька хвилин з ліфту вийшов один з тих чоловіків, який направився до виходу. Коли цей чоловік порівнявся з ним, то він наніс йому один удар кулаком в підборіддя, від цього удару чоловік впав, з руки у нього випали ключі та телефон. Він підняв ключі, за допомогою яких завів автомобіль, на якому поїхав в м. Констянтинівку, де заховав автомобіль в гаражі у одного свого знайомого. Наступного дня він приїхав в м. Донецьк, де зустрівся з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 передав йому 3000доларів США. Через деякий час йому подзвонив ОСОБА_4 чи ОСОБА_5, які сказали, що необхідно привезти вкрадений автомобіль. Після чого він виїхав на автомобілі, але автомобіль заглох і він не зміг його завести, про, що він повідомив ОСОБА_5 чи ОСОБА_4, які йому сказали, щоб він залишив автомобіль на дорозі з ключами, а вони його самі на евакуаторі заберуть. Він все зробив так, як йому сказали.

Через деякий час йому знову зателефонував ОСОБА_4 чи ОСОБА_5,та запропонували йому зустрітися в м. Донецьку. Коли він з ними зустрівся, то ОСОБА_6запропонував йому здійснити вбивство якогось бізнесмена, при цьому сказав, що вбивство повинно виглядати, як побутове, тобто вбивати потрібно ножем чи топором. Сказав , що за це йому заплатять 15000 доларів США, на що він сказав, що подумає. Через деякий час вони знову зустрілись і він сказав, що не може вбити людину. Тоді ОСОБА_5 запитав чи не має в нього такої людини , яка б погодився на їх пропозицію. Він розказав їм ( ОСОБА_5 та ОСОБА_4), що в нього є знайомий чеченець, якого звуть ОСОБА_30, який може погодитись. Восени 2002 року він зустрівся з ОСОБА_30 в м. Донецьку, якому запропонував скоїти вбивство. ОСОБА_30 відмовився, але сказав, що в нього є знайомий, що мешкає в м. Одесі, який може це зробити. Після чого він зустрівся з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яким розповів про це. ОСОБА_5 сказав, що особа, яка замовляє вбивство заплатить виконавцю та посередникам по 15000 доларів США. ОСОБА_5 дав йому гроші, щоб зняли квартиру в м. Донецьку, так як потрібно було простежити за цим бізнесменом, назвав його прізвище та місце роботи, та сказав, що необхідно встановити місце його проживання. Вони довгий час не знали, де живе бізнесмен та як він виглядає. Потім ОСОБА_5 запропонував простежити за цим бізнесменом. Він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_4, на їх автомобілі проїхали до будинку побуту " Кальміус" в м. Донецьку, де стали чекати. Через деякий час з будинку вийшов чоловік, який сів в автомобіль з водієм і поїхав. ОСОБА_5 вказав йому на цього чоловіка, сказав, що це його треба вбити і, що за ним необхідно прослідкувати. Після чого він зателефонував ОСОБА_30 та передав інформацію. Після чого ОСОБА_30 прослідкував за машиною та встановив, де проживає той чоловік, якого хотіли вбити. Після чого , зі слів ОСОБА_30, йому відомо, що ОСОБА_30 зустрічався з чоловіком з м. Одеси, який підтвердив те, що він готовий скоїти вбивство. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_5, який повідомив, що через 1-2 години бізнесмен приїде додому, щоб вбивця чекав його на місці. Він передав цю інформацію ОСОБА_30. В той же день, в період з 22 години до 24 години йому зателефонував ОСОБА_30, який повідомив , що вбивство відбулось. Після чого він зателефонував ОСОБА_5 і повідомив, що замовлення виконано. Після чого він зустрівся з ОСОБА_5 на автовокзалі " Северний" м. Донецька, де ОСОБА_5 віддав йому 25000 доларів США, та сказав, щоб він на деякий час виїхав з України. Тієї ночі він зустрівся з ОСОБА_30, якому віддав гроші. Після чого на прохання ОСОБА_30 відвіз його та виконавця вбивства-чоловіка, обличчя якого не бачив, на своєму автомобілі в м. Слав'янск. Після чого сам виїхав в Росію, де знаходився деякий час. Потім він повернувся в Україну, де зустрівся з ОСОБА_5 та ОСОБА_4,при зустрічі ОСОБА_5 запропонував йому скоїти вбивство в Прибалтиці, але він відмовився і це не сподобалось ОСОБА_5 Він почав переживати за своє життя, почав переховуватися, від знайомих йому було відомо, що ОСОБА_4 його розшукував, виясняв, де він може знаходитись. Він злякавшись за своє життя, виїхав з України за кордон, де і проживав до його затримання. ОСОБА_5 та ОСОБА_4, як правило, завжди були разом і вся питання при підготовці вчинення злочинів вони обговорювали разом. Гроші, які він тратив на підготовку вбивства ОСОБА_12 передавав йому як ОСОБА_5, так і ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_22 в суді першої інстанції пояснила, що в 2002 році вона працювала касиром в "Донкредитінвестбанку". ОСОБА_5 вона знає, бачила його в банку, думає ,що він там працював. Вона, по вказівці свого безпосереднього керівника-завкасою, неодноразово видавала ОСОБА_5 в кінці 2002року-на початку 2003 року гроші з каси, всього вона видала приблизно 40000доларів США, при цьому ніякі документі не складалися. ОСОБА_5 ніде не розписувався за отримані гроші. Для яких цілей видавались гроші ОСОБА_5 їй не відомо. По вказівці завідуючої каси вона видавала таким чином гроші і іншим особам, але не на таку велику суму. Думає, що вказівки завідуючої каси видати гроші ОСОБА_5 та іншим особам давали керівники банку, за власною ініціативою вона не могла робити такі розпорядження.

Свідок ОСОБА_7 в суді першої інстанції пояснив, що в 2002 році він був заступником голови наглядової ради банку " Донкредитінвест", а також був одним із засновників банку. ОСОБА_5 знав як одного з засновників цього банку, а також знав, що він є кумом власника банку ОСОБА_17 Чим займався ОСОБА_5 в банку йому невідомо, йому здавалось, що він був серйозною людиною, займався цінними паперами,він з ним часто спілкував, між ними були товариські відносини, вони були разом в ресторанах, відмічали дні народження.

На початку липня 2002 року він з дружиною на службовому автомобілі "Мерседес" під керуванням водія ОСОБА_11 їздили в Крим в м. Ялту , де відмічали 04 липня день народження ОСОБА_17. Там також була дружина ОСОБА_17 та був ОСОБА_5, який був один. Після чого вони повернулись в м. Донецьк, куди приїхали приблизно о 6 годині ранку, приїхали до будинку АДРЕСА_6 де він мешкав. Після чого він з дружиною піднялись в квартиру, ОСОБА_11 допомагав нести речі. Після чого вони залишились в квартирі, а ОСОБА_11 повернувся, щоб забрати речі з автомобіля. Він довго не повертався, а коли повернувся через 30 хвилин, то був побитий і розказав, що в під"їзді його вдарили, він втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то побачив, що немає ключів від автомобіля, а потім побачив, що немає і автомобіля. Після чого він повідомив начальника охорони банку, а той вже повідомив міліцію. Приблизно через 2 неділі автомобіль вранці побачили біля банку. Автомобіль не був пошкоджений і з нього нічого не пропало. Претензій він не має. Також йому відомо, що після того як ОСОБА_17 став народним депутатом України та переїхав жити в м. Київ, то в Київ з ним поїхав і ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_24І в суді першої інстанції пояснив, що з квітня 1996 року до кінця 2003 року він працював головою правління банку "Донкредитінвест", де президентом банка був ОСОБА_17, який був власником банку. ОСОБА_7 був віце- президентом банка та одним з засновників банка. Йому невідомо чи був ОСОБА_5 серед засновників банка. ОСОБА_5 в штаті банка ніколи не перебував та в банку ніколи не працював, він був серед водіїв та охоронців ОСОБА_17 та поводився відповідно до свого статусу. Явних конфліктів між ОСОБА_17 та ОСОБА_7 він ніколи не спостерігав, але чув від працівників банку, що була команда ОСОБА_17 ОСОБА_7 в банк не пускати. З приводу викрадення автомобіля " Мерседес" в 2002 році йому відомо, що ОСОБА_7 відпочивав в Криму і по приїзду в м. Донецьк вранці на водія напали, побили, забрали автомобіль, який через деякий час був повернутий. Хто і в зв'язку з чим скоїв злочин йому невідомо. Випадки видачі з каси банку грошей без документів йому невідомі. Він ніколи не давав розпоряджень видавати гроші без документів. Таке розпорядження міг дати тільки власник банку ОСОБА_17, але йому особисто ОСОБА_17 таких розпоряджень не давав.

Свідок ОСОБА_25 в суді першої інстанції пояснив, що він працював в період часу приблизно з 1995-1997року по 2003 рік в банку " Донкредитінвест" спеціалістом по охороні, а фактично був водієм дружини власника банку ОСОБА_17. ОСОБА_5 знав, ким працював в банку він не знає, але думає, що він був одним із водіїв ОСОБА_17 Між ОСОБА_17 та ОСОБА_5 були стосунки добрі, як між керівником та підлеглим. ОСОБА_17 вважає непорядною людиною, так як він погано відносився до людей. Приблизно 1-2 рази на тиждень за вказівкою дружини ОСОБА_17, він їздив в банк, де заходив в бухгалтерію і касир видавала йому гроші в розмірі 300-500 доларів США, які він відвозив дружині ОСОБА_17 При отриманні від касира грошей він ніде не розписувався і ніякі документі не пред"являв. Він ніколи не приймав участь в зборах засновників банку. Про те, що він є засновником банку він дізнався тільки в ході слідства по цій справі. Ніяких грошей чи майна він не передавав банку і нічого від банку не отримував.

Свідок ОСОБА_26 суду першої інстанції пояснив, що він знає ОСОБА_5 , з яким працював в 1990-1996, 1997 рр. на Донецькому " Автовазі" слюсарями. ОСОБА_6може охарактеризувати тільки з позитивної сторони, як одного з кращих слюсарів. Знає також ОСОБА_4, який був клієнтом ОСОБА_5, який ремонтував його автомобіль, з яким у того були хороші відносини. ОСОБА_4 був компанійською людиною. Чим займався ОСОБА_4 йому не відомо. Чим займався ОСОБА_5 після 1997 року йому невідомо.

Свідок ОСОБА_27 суді першої інстнції показала, що ОСОБА_5 її колишній чоловік,з яким вона розірвала шлюб в 2001 році, якого охарактеризувала позитивно, як добру людину. ОСОБА_4 знає як товариша ОСОБА_5, між якими були добрі стосунки, вони завжди були разом, святкували свята, дні народження. ОСОБА_4 їй ніколи не подобався, так як він дуже корислива людина. Ніколи ОСОБА_4 не був підлеглим ОСОБА_5, вони були завжди на рівних. Водієм у неї ОСОБА_4 ніколи не працював. Були випадки коли ОСОБА_5 просив ОСОБА_4 підвезти їх доньку на тренування, а також був випадок коли ОСОБА_4 на своєму автомобілі возив її до батьків в село.

Крім того вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується матеріалами, кримінального провадження, які дослідив суд першої інстанції, а саме:

- висновком судово-медичної експертизи № 169 від 21.04.2010 року, відповідно до якої виявлені у ОСОБА_11 при зверненні за медичною допомогою синці, садна лобової ділянки ліворуч, гематоми повік лівого ока, підшкірної гематоми лівої вилицюватої ділянки, рани слизової оболонки щоки, струс головного мозку, належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Локалізація тілесних пошкоджень не виключає можливості їх утворення і від одноразового застосування травмуючого предмета в область лівої половини обличчя. Вищевказані пошкодження могли утворитися при обставинах, вказаних зі слів ОСОБА_8, не являю загрозу для життя ( т.с. 1 а.с.156-159);

- висновком експерта № 33 від 12.04.2010року , відповідно до висновку якого вартість автомобіля моделі " Мерседес С 600" держномер НОМЕР_3( раніше держномер НОМЕР_2) на теперішній час складає 146886,60грн.( т.с.1 а.с. 243-246);

- протоколом огляду місця скоєння злочину від 14.01.2003р.( т.д.2 а.с. 87-92):

- висновком судово-медичної експертизи № 204 від 18.02.2003 року, відповідно до якого ОСОБА_12 було нанесено не менш 14 ножових ударів у життєво важливі органи, а саме; у ділянку голови, грудної клітки і живота, чим було заподіяно йому тілесні ушкодження у колото-різаного поранення обличчя, колото-різаного поранення правого плеча, проникаючого ракоабдоминального поранення, шістьох проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки, трьох проникаючих колото-різаних поранень черевної порожнини, непроникаючих колото-різаних поранень передньої черевної стінки, непроникаючих колото- різаних поранень тулуба, садна на лобі ліворуч у лінії росту волосся. Смерть ОСОБА_12 настала в результаті множинних проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки і живота з ушкодженням серця, аорти, лівої легені, печінки, кишечника, гострої крововтрати, що ускладнилась ( т. с. 1 а.с. 122-136).

- Вироком Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26.06.2012 року суду ОСОБА_8 будо засуджено за ч. 6 ст. 19 ст. 94 КК України( в редакції 1960року), ч. 5 ст. 27, п.п. 6,11,12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289 КК України, до 10 років позбавлення волі.

Захисник ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі зазначає, що вироком Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26.06.2012 року суду ОСОБА_8 будо засуджено по частині 2 статті 289 КК України за незаконне заволодіння транспортним засобом що належить ЗАТ КБ "Донкредитінвест", яким користувався ОСОБА_7, однак ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було засуджено за ті самі злочинні дії за частиною 3 статті 289 КК України, тому вищезазначений вирок не може бути джерелом доказів.

Однак, колегія суддів зазначає, що вказаний вирок стосовно ОСОБА_8 для встановлення винуватості у скоєнні злочинів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 має преюдиційне значення в частині встановлення фактичних обставин справи.

Крім того, слід зазначити, оцінка правильності кваліфікації дій та засудження ОСОБА_8 вироком Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26.06.2012 року не входить в компетенцію апеляційного суду Донецької області при теперішньому розгляді апеляційних скарг захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_4

17 вересня 2013 року ухвалою апеляційного суду Донецької області у межах підготовки до апеляційного розгляду в порядку ст. 401 КПК України було частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_2 в частині виклику та допиту у якості свідків ОСОБА_28 та ОСОБА_29

ОСОБА_28 будучи допитаною у якості свідка в судовому засіданні апеляційного суду пояснила, що працює у банку АКБ «Донкредитінвест» головним бухгалтером, щодо обставин кримінальних правопорушень інкримінованих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їй нічого не відомо.

Допитаний в суді апеляційної інстанції у якості свідка ОСОБА_29 пояснив, що дійсно знайомий з обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та ОСОБА_8, з якими колись спілкувався, однак про обставини 2002 року, які наведені в матеріалах кримінального провадження йому нічого не відомо та він нічого не може пояснити з цього приводу.

Доводи викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника колегія суддів розцінює, як обраний спосіб захисту обвинуваченого з метою уникнути кримінальної відповідальності, оскільки ці твердження суперечать об'єктивної дійсності і зібраним по справі доказам.

Таким чином, усі пояснення свідків, протоколи слідчих дій та інші матеріали кримінальної справи не можуть визивати сумніви у їх законності та достовірності, а лише підтверджують наявність суспільно небезпечних діянь (злочинів) скоєних ОСОБА_4 та його винуватість.

Колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду в частині встановлення винуватості ОСОБА_4 з посиланням на досліджені докази в судовому засіданні, є законним та обґрунтованим.

У відповідності з положеннями ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (санкції частині статті) Особливої частини цього Кодексу, згідно з положеннями Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, що вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд першої інстанції, обираючи вид та міру покарання, врахував, конкретні обставини вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер і ступінь його суспільної небезпеки, сукупність всіх даних які характеризують його обставин, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4

Таким чином, суд першої інстанції призначив достатнє для виправлення та попередження нових злочинів ОСОБА_4 в межах санкції статей 289 ч.3, ч. 5 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Колегія суддів вважає, що доводи в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_2 щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи не знайшли свого підтвердження, так як вирок суду першої інстанції повністю відповідає вимогам кримінального та кримінально-процесуального законодавства, та при призначенні покарання правильно визначена міра покарання з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин у справі, особи обвинуваченого.

Жодних підстав для зміни або скасування вироку у відповідності з положеннями ст.ст. 408, 409 КПК України, на думку колегії суддів не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 407, 418 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Ворошиловського районного суду міста Донецька від 18 липня 2013 року у відношенні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишити без змін.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Судді