УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 118/915/13-кСуддя у І-й інстанції: Лісовська В.В.
Провадження №11/191/143/13 Суддя-доповідач: Зіньков В. І.
03 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
Головуючого судді Іщенка В.І.
суддів: Зінькова В.І., Пироженка О.В.,
за участю прокурора - Сапрона В.П.
засудженого - ОСОБА_2,
потерпілого - ОСОБА_3,
представника потерпілих - ОСОБА_4
представника цивільного відповідача - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії АР Крим апеляцію цивільного відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на вирок Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 27 червня 2013 року яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Саки, АР Крим, громадянина України, що має середню освіту, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено
покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати
транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Згідно зі ст. 75 КК України, звільнено засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання, з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_2 виконання таких обов'язків: періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально виконавчої інстпекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу. З під варти звільнено, негайно, в залі суду.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої автомобілю в результаті ДТП, в розмірі 30698,16 (тридцять тисяч шістсот дев'яносто вісім гривень 16 коп.) грн.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 по 850,00 (вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.) грн. кожному.
Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати за проведення судових автотехнічних експертиз № 3/733 від 20.12.2011 р. в сумі 1125,12 грн.; № 560/561 від 23.05.2012р. в сумі 1961,60 грн.; № 799/800/3/451 від 23.07.2012 р. в сумі 2452,00 грн. на користь держави, а всього 5538,72(п'ять тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень 72 коп.) грн.
Речові докази: автомобіль «Даф Конвой», державний номерний знак НОМЕР_1, який зберігається під сохранною розпискою, залишено ОСОБА_2 за належністю /т.1 а.с. 68-69/; автомобіль ВАЗ21044, державний номерний знак НОМЕР_3, переданий під сохранну розписку, залишено потерпілому ОСОБА_3 /т.1 а.с. 142-143/.
ВСТАНОВИЛА:
Як встановлено вироком суду, ОСОБА_2 22 серпня 2011 року о 16 годині 35 хвилин, у світлий час доби в м. Судаку на 79 км. - 700 м. автодороги Алушта-Судак-Феодосія, керуючи автомобілем «Даф Конвой», державний номер НОМЕР_1, рухаючись зі сторони м. Алушти в сторону м. Феодосія, у порушення вимог п.п.2.3 б, 10.1, 12.1, 13.1 Паравил дорожнього руху України, не спостерігав за дорожньою обстановкою, невірно обрав безпечну швидкість, при виникненні небезпеки для руху, яку водій об'єктивно здатний виявити, негайно не прийняв заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, не дотримуючись безпечної дистанції, перед початком зміни направлення руху не впевнився, що це буде безпечним, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-21044, державний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався у зустрічному напрямку.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля ВАЗ-21044 ОСОБА_3, згідно висновку судово-медичної експертизи, спричинені тілесні ушкодження: закритий осколковий перелом правого наколінника зі зміщенням і розходженням відломків, забій грудної клітки та грудини, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Пасажиру автомобіля ВАЗ-21044 ОСОБА_7, згідно висновку судово-медичної експертизи, спричинені тілесні ушкодження: вивих правої плечової кістки, розрив правого акроміально-ключичного зчленування з розвитком посттравматичної брахіоплексопатії, синець передньої поверхні середньої треті правого плеча, садна передньої поверхні середньої третини лівої голені, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Пасажиру автомобіля марки ВАЗ-21044 ОСОБА_6, згідно висновку судово-медичної експертизи, спричинені тілесні ушкодження у вигляді осколкового перелому дна лівої вертлюжної впадини, центрального вивіху лівого стегна, синців задніх поверхонь ліктьових суглобів. На даний час у ОСОБА_6 наявні стійкі явища перенесеної 22 серпня 2011 року травми у вигляді посттравматичної різко вираженої згинально-розгибальної контрактури у функціонально вигідному положенні лівого тазостегнового суглобу, різко вираженого деформіруючого коксартроза 3 ступеню, консолідованого перелому лівої вертлюжної впадини. Дані пошкодження ОСОБА_6 по критерію втрати загальної працездатності відносяться до тяжких тілесних пошкоджень як такі, що потягли за собою втрату працездатності більш ніж 1/3 (33%).
В апеляції представник цивільного відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» просить вирок Судацького міського суду АР Крим від 27.06.2013 року в частині задоволення цивільного позову потерпілих змінити, застосувавши норми ЗУ « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Апелянт свої вимоги мотивує тим, що вирок суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому вирок є незаконний та необґрунтований. Зазначає, що суд, задовольняючи цивільний позов потерпілих, не встановив чи мало місце порушення прав позивачів з боку ПАТ «Страхова група «ТАС», та не звернув уваги на те, що позивачами було порушено порядок отримання страхового відшкодування, за яким вони мали право звернутися до ПАТ «СТ «ТАС» упродовж 30 днів, з дня отримання повідомлення про ДТП із відповідною заявою про відшкодування шкоди, не вирішено питання, щодо визнання чи не визнання пошкодженого транспортного засобу фізично знищеним та не вирішено питання, щодо передачі залишків пошкодженого автомобіля страховику. Крім того безпідставно не зменшено страхове відшкодування на суму франшизи.
Заслухавши суддю - доповідача, представника цивільного відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС», який підтримав апеляцію, засудженого, потерпілого ОСОБА_3, представника потерпілих ОСОБА_4 та думку прокурора, які заперечували проти задоволення апеляції, перевіривши законність та обґрунтованість вироку суду, в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція цивільного відповідача - ПАТ «Страхова група «ТАС» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Подія злочину, доведеність вини і правильність кваліфікації судом злочинних дій ОСОБА_2 за ч 2 ст. 286 КК України, в апеляції не оспорюються.
Доводи апеляції цивільного відповідача - ПАТ «Страхова група «ТАС» про порушення потерпілими порядку отримання відшкодування згідно до договору страхування заслуговують на увагу.
Так, судом під час судового розгляду правильно встановлено, що саме в результаті злочинних дій ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у Акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС», відповідно до полісу №АА/5592423 від 11 серпня 2011 року, який керуючи автомобілем «Даф Конвой», порушуючи ПДР України, скоїв зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-21044, державний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, у результаті чого останньому пошкоджено автомобіль, згідно висновку № 648 автотоварознавчої експертизи від 04.07.2012 року, сума матеріальної шкоди, у зв»язку із пошкодженням автомобілю ВАЗ-21044, державний номер НОМЕР_3, в результаті ДТП - складає 30698,16 грн. (т. 1 а.с.163-167).
Згідно ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України.
При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону (пункт 9.3. ст.9 цього закону визначає, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51 000 гривень на одного потерпілого).
А відповідно до п.35.1 ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
Відповідно до п.35.2 ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності). Документи, зазначені у підпунктах "а"-"ґ" цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.
Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:
- пп.37.1.3 п.37.1 невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
- пп.37.1.4 п.37.1 неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, колегія суддів вважає, що судом не були з`ясовані у повному обсязі обставини по виконанню позивачами процедури по отриманню страхового відшкодування, дій передбачених ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і тільки у разі відмови страховика відшкодувати заподіяну шкоду, останні повинні звернутися з позовом до суду до страховика.
Більш того, задовольняючи позов про стягнення матеріальної шкоди в інтересах ОСОБА_3 в результаті пошкодження належного йому транспортного засобу ВАЗ 21044, д/н НОМЕР_3 у розмірі 30 698,16 грн., судом не були враховані норми ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.
Однак в порушення вищенаведених норм Закону, судом першої інстанції не вирішено питання про визнання чи не визнання ОСОБА_3 пошкодженого транспортного засобу фізично знищеним.
Також, стягуючи з АТ «СГ «ТАС» (приватне) суму страхового відшкодування у розмірі, який відповідає вартості ТС до ДТП, не вирішено питання про передачу залишків пошкодженого автомобіля ВАЗ-21044, д/н НОМЕР_3 страховику.
Більш того, страхове відшкодування, відповідно до п. 12.1 ст. 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», завжди зменшується на суму франшизи, яка згідно полісу №АА/5592423 складає 510, 00 грн., що судом першої інстанції враховано не було.
Суд першої інстанції не встановив дійсний ліміт відповідальності даної страхової компанії за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю на одного потерпілого, який згідно полісу № АА /5592423 від 11.08.2011 року укладеного між ПАТ «СГ «ТАС» (приватне) та ОСОБА_2 (т.2 а.с.30) встановлює не 51 000 грн. як вказано у вироку суду, а 100 000 грн., та саме із цієї суми необхідно було обчислювати розмір моральної шкоди на одного потерпілого.
При таких обставинах колегія суддів, приходить до висновку, що апеляція цивільного відповідача ПАТ «СГ«ТАС» підлягає частковому задоволенню, оскільки вимоги позивачів обґрунтовано посилаються на положення ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і не позбавлені можливості окремо звернутись до страховика про компенсацію витрат зазнаних ними у ДТП у цивільному порядку до суду. Крім того розрахунки по відшкодуванню моральної шкоди потерпілим не відповідають лімітам зазначеним у страховому полісі ОСОБА_2
Згідно до ст. 374 ч.4 КПК (1960 року) апеляціний суд скасовує вирок з поверненням справи на новий судовий розгляд - якщо при апеляційному розгляді справи встановлено таку однобічність або неповноту дізнання, досудового слідства, чи судового слідства які не можуть бути усунені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 368 КПК (1960 року) - однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що вищевказаний вирок в частині стягнення з ПАТ «Страхова компанія «ТАС» на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням автомобіля в результаті ДТП, в розмірі 30698,16 (тридцять тисяч шістсот дев'яносто вісім гривень 16 коп.) грн.; в частині стягнення з ПАТ «Страхова компанія «ТАС» на користь потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_3 морального збитку по 850,00 (вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.) грн. кожному - слід скасувати, та повернути у цій частині справу на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
При новому розгляді суду необхідно з`ясувати обставини по виконанню позивачами процедури по отриманню страхового відшкодування, дій передбачених ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вирішити питання про визнання чи не визнання ОСОБА_3 пошкодженого транспортного засобу фізично знищеним, та уточнити розрахунки моральної шкоди на кожного потерпілого із розрахунку ліміту відповідальності даної страхової компанії за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю на одного потерпілого, який згідно полісу № АА /5592423 від 11.08.2011 року укладеного між ПАТ «СГ «ТАС» (приватне) та ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 374 КПК України 1960 року, п. 11 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, ст. 23 ЦК України, ст.ст. 9, 12, 22, 35, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію цивільного відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» - задовольнити частково.
Вирок Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 27 червня 2013 року в частині задоволення цивільного позову і стягнення з ПАТ «Страхова компанія «ТАС» на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням автомобіля в результаті ДТП, в розмірі 30698,16 (тридцять тисяч шістсот дев'яносто вісім гривень 16 коп.) грн.; в частині стягнення з ПАТ «Страхова компанія «ТАС» на користь потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_3 морального збитку по 850,00 (вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.) грн. кожному - скасувати, та повернути у цій частині справу у Судацький міський суд АР Крим на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
В іншій частині вирок Судацького міського суду АР Крим від 27 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
В.І. Іщенко В.І. Зіньков О.В. Пироженко
___________ ____________ _______________