ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2013 року Справа № 5004/1314/12
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:Першикова Є.В.,
суддів:Ходаківської І.П.,
Яценко О.В.,
розглянула
касаційну скаргу дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" (далі - Компанія)
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду
від23.04.13
у справі№ 5004/1314/12
господарського судуВолинської області
за позовомкомунального підприємства "Луцьке підприємство електротранспорту" (далі - Підприємство)
доКомпанії
проспростування недостовірної інформації.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:не з'явились;
- відповідача:не з'явились.
Ухвалою від 09.09.13 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Першикова Є.В., суддів - Данилової Т.Б., Ходаківської І.П. касаційна скарга Компанії прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 03.10.13.
Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
На момент розгляду справи у судовому засіданні 03.10.13 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 03.10.13 представники сторін не з'явились.
Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 03.10.13 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, а повний текст постанови направляється учасникам судового процесу поштою в установленому законом порядку.
У зв'язку з завантаженістю судді Данилової Т.Б. розпорядженням Вищого господарського суду України від 30.09.13 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого - Першикова Є.В., суддів - Ходаківської І.П., Яценко О.В.
Рішенням від 18.12.12 господарського суду Волинської області (суддя - Гарбар І.О.) в задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що Компанією доведено достовірність інформації, яку Підприємство просить визнати недійсною, з огляду на що суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Постановою від 23.04.13 Рівненського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого - Дужич С.П., суддів - Саврій В.А., Філіпова Т.Л.) апеляційну скаргу Підприємства задоволено частково.
Рішення від 18.12.12 господарського суду Волинської області в частині відмови в позові Підприємства про визнання недостовірною наступної інформації:
"Тепер, коли Іван Грицанчук успішно перейшов з корпорації "Богдан" керувати підприємством електротранспорту частину цих маршруток просто розібрали мотивація - немає грошей на запасні частини".
"Натомість керівник ЛП почав лобіювати у мерії новий свій задум - придбати ще старіші тролейбуси в Польщі" (далі представлено фотографію тролейбуса, який збирається придбати підприємство електротранспорту в Польщі)".
"От і виходить один списаний польський тролейбус..." (продемонстровано повторно раніше показане фото тролейбуса),
поширеної Компанією у програмі "На часі" (вечірній випуск) 07.08.12 у телевізійному сюжеті "Ретро тролейбуси", та її спростування - скасувати.
В цій часині прийняти нове рішення, яким визнати інформацію, поширену Компанією у програмі "На часі" (вечірній випуск) 07.08.12 у телевізійному сюжеті "Ретро тролейбуси", а саме:
"Тепер, коли Іван Грицанчук успішно перейшов з корпорації "Богдан" керувати підприємством електротранспорту частину цих маршруток просто розібрали мотивація - немає грошей на запасні частини".
"Натомість керівник ЛП почав лобіювати у мерії новий свій задум - придбати ще старіші тролейбуси в Польщі" (далі представлено фотографію тролейбуса, який збирається придбати підприємство електротранспорту в Польщі)".
"От і виходить один списаний польський тролейбус..." (продемонстровано повторно раніше показане фото тролейбуса)
- недостовірно та такою що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію Підприємства, знижує його престиж та підриває довіру до його діяльності.
Зобов'язано Компанію спростувати зазначену недостовірну інформацію у програмі "На часі" (вечірній випуск), про дату і час проведення якої повідомити Підприємство.
В решті рішення залишено без змін.
Стягнуто з Компанії на користь Підприємства 804,75 грн. судового збору у зв'язку з частковим задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги.
Постанову мотивовано тим, що у телесюжеті Компанія повідомила глядачів, що частину маршруток, отриманих Підприємством як лізингове майно, розібрано через відсутність коштів на запасні частині, проте доказів, які б підтверджували зазначену інформацію Компанією надано не було.
Не погодившись з постановою апеляційного суду, Компанія звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову від 23.04.13 Рівненського апеляційного господарського суду в частині скасування рішення від 18.12.12 господарського суду Волинської області та залишити вказане рішення місцевого суду без змін.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого судового акту було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 34 Конституції України, ст. 277 Цивільного кодексу України, ст. 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", ст. 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", ст.ст. 32, 43, 105 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 07.08.12, Компанією у програмі "На часі" (вечірній випуск) подано телесюжет "Ретро парк", який у своїй інформативності стосувався окремих сфер діяльності Підприємства. Даний сюжет було повторено у нічному випуску вказаної програми.
Підприємство вважає, що поданий телесюжет, у своїй інформативності стосувався окремих сфер його діяльності і всупереч вимог законодавства у підготовленому і поданому Компанією телесюжеті є значна кількість інформації, що є недостовірно, а саме:
"Незабаром в Луцьку буде свій "Ретро парк" тролейбусів - транспорт якому 30 років не стоятиме в музеї під відкритим небом, а возитиме пасажирів. Така ідея народилася в світлих головах посадовців Луцької міської ради та директора комунального підприємства Івана Грицанчука. Ще цікавіше, що свій "Ретро парк" Луцьке підприємство електротранспорту порізало на брухт, а тепер збирається придбати ще старіший транспорт у Польщі".
"Для чого це робиться - здогадатися не важко. На таких тролейбусах можна списувати гроші до безконечності - то на ремонт, то на запчастини".
"Підприємство електротранспорту досі не сплатило лізинг за маршрутні автобуси, які взяли на автопідприємстві "Боргдан" ще три роки тому".
"Тоді Іван Грицанчук, нинішній керівник ЛП обіймав посаду директора з виробництва на дочірньому підприємстві "Автоскладальний завод № 1 ПАТ "АК Богдан Моторс". Саме там міська влада придбала 49 маршруток і як розповідають причетні до оборудки люди, не без його сприяння".
"Тепер, коли Іван Грицанчук успішно перейшов з корпорації "Богдан" керувати підприємством електротранспорту частину цих маршруток просто розібрали мотивація - немає грошей на запасні частини".
"Тим часом маршрутами, які на тендері виграло JIП їздять приватні перевізники, теж не без відому директора підприємства Івана Грицанчука. Він заключає з цими перевізниками договори. Щоправда, який зиск має громада з того, що майно стоїть без руху - комерційна таємниця".
"Однак, не є таємницею, що лучани досі боргують "Богдану" 5 мільйонів гривень і саме ці гроші намагається першим ділом відшкодувати структурі, де працював нинішній директор комунального підприємства Іван Грицанчук".
"Натомість керівник ЛП почав лобіювати у мерії новий свій задум - придбати ще старіші тролейбуси в Польщі" (далі представлено фотографію тролейбуса, який збирається придбати підприємство електротранспорту в Польщі)".
"Як з'ясувалось, неофіційно в міській раді Грицанчук знайшов підтримку, і де купувати списані тролейбуси припало до вподоби багатьом".
"От і виходить один списаний польський тролейбус..." (продемонстровано повторно раніше показане фото тролейбуса).
"Одразу після їх прибуття до Луцька можна сміливо починати списувати гроші на запасні частини..."
"На такій оборудці можна нагендлювати у десять разів більше, і знов за наші з вами гроші...."
Підприємство звернулось до суду з позовом у даній справі та просить визнати вказану інформацію недостовірною, яка знижує престиж Підприємства, підриває довіру до діяльності юридичної особи, та зобов'язати Компанію спростувати поширену ним у програмі "На часі" від 07.09.12 зазначену недостовірну інформацію про Підприємство.
Підприємство вважає, що зазначена недостовірна інформація, є такою, що підриває ділову репутацію Підприємства та довіру до нього з боку територіальної громади, формує у громадян негативне враження про те, що на Підприємстві постійно проводяться незаконні фінансові операції, метою яких є особисте збагачення керівників Підприємства, яке, в першу чергу, дбає про свої особисті інтереси, а не про інтереси територіальної громади і колективу Підприємства, у зв'язку з чим вважає за необхідне спростувати таку інформацію.
В підтвердження факту недостовірності інформації поширеної Компанією, Підприємство надало до матеріалів справи компакт-диск з відеозаписом програми "На часі" від 07.09.12.
Вирішуючи спір, попередні судові ін6станції дійшли до висновку, що інформація:
"Незабаром в Луцьку буде свій "Ретро парк" тролейбусів - транспорт якому 30 років не стоятиме в музеї під відкритим небом, а возитиме пасажирів. Така ідея народилася в світлих головах посадовців Луцької міської ради та директора комунального підприємства Івана Грицанчука. Ще цікавіше, що свій "Ретро парк" Луцьке підприємство електротранспорту порізало на брухт, а тепер збирається придбати ще старіший транспорт у Польщі".
"Для чого це робиться - здогадатися не важко. На таких тролейбусах можна списувати гроші до безконечності - то на ремонт, то на запчастини".
"Одразу після їх прибуття до Луцька можна сміливо починати списувати гроші на запасні частини..."
"На такій оборудці можна нагендлювати у десять разів більше, і знов за наші з вами гроші ..."
- є оціночними судженнями кореспондентів Компанії, а тому не підлягає доведенню в її правдивості та спростуванню.
Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій взято до уваги, що рішенням Луцької міської ради від 25.01.12 № 20/33 "Про списання рухомого складу Луцького підприємства електротранспорту та оприбуткування придатних деталей" Підприємству було дозволено списання 9 тролейбусів, серед яких були і два тролейбуси 1990 року випуску. У той же час, судами враховано, що з висвітленого у репортажі документу вбачається, що польською стороною було запропоновано Підприємству для придбання 13 тролейбусів, серед яких є тролейбуси 1983, 1987 та 1989 років випуску.
Також, оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, через їх критичну оцінку, попереждніми судовими інстанціями визнано наступну інформацію:
"Тоді Іван Грицанчук, нинішній керівник ЛП обіймав посаду директора з виробництва на дочірньому підприємстві "Автоскладальний завод № 1 ПАТ "АК Богдан Моторс". Саме там міська влада придбала 49 маршруток і як розповідають причетні до оборудки люди, не без його сприяння".
"Як з'ясувалось, неофіційно в міській раді Грицанчук знайшов підтримку, і де купувати списані тролейбуси припало до вподоби багатьом".
При цьому, судами взято до уваги, що згідно приписів чинного законодавства оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, однак, якщо особа вважає, що дані оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона, відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" та ст. 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
Разом з тим, на підставі наявних в матеріалах справи доказів та пояснень представників судами встановлено, що 25.12.07 між Підприємством та ТОВ "Богдан Лізинг" було укладено договір фінансового лізингу № 45/07-АВТ, за яким Підприємство отримало від лізингодавця у платне володіння та користування 46 автобусів "Богдан" на загальну суму 11 736 00,00 грн.
Також, встановлено, що 29.06.11 між Підприємством та ПП "Автотранспортне підприємство № 1" було укладено договір оренди (суборенди) транспортного засобу (пасажирського автобуса), за умовами якого Підприємство передало орендарю в тимчасове оплатне користування пасажирські автобуси "Богдан".
Крім того, судами враховано накази господарського суду Волинської області про примусове виконання рішення про стягнення з Підприємство на користь ТОВ "Богдан Лізинг": № 8/70-1 від 20.07.09 на загальну суму 959 253,24 грн.; № 8/97-1 від 15.11.10 на загальну суму 1 221 689,13 грн.; № 5004/848/11-1 від 15.07.11 на загальну суму 1 218 800,50 грн. та рішення господарського суду Волинської області у справі № 5004/1945/11 від 01.12.11 за яким з Підприємства на користь ТОВ "Богдан Лізинг" стягнуто кошти на загальну суму 1 396 694,19 грн.
Апеляційним судом взято до уваги пояснення Підприємства про те, що отримані по договору лізингу автобуси використовуються Підприємством, зазначені в наказах та рішенні кошти сплачені і на даний час у Підприємства перед ТОВ "Богдан Лізинг" боргів немає, а є лише грошові зобов'язання договірного характеру по виплаті лізингових платежів, які сплачуються Підприємством, а не територіальною громадою міста. Підприємство дійсно здає пасажирські автобуси в оренду і на цьому отримує прибутку до 3,0 млн. грн.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що інформація:
"Підприємство електротранспорту досі не сплатило лізинг за маршрутні автобуси, які взяли на автопідприємстві "Боргдан" ще три роки тому".
"Тим часом маршрутами, які на тендері виграло JIП їздять приватні перевізники, теж не без відому директора підприємства Івана Грицанчука. Він заключає з цими перевізниками договори. Щоправда, який зиск має громада з того, що майно стоїть без руху - комерційна таємниця".
"Однак, не є таємницею, що лучани досі боргують "Богдану" 5 мільйонів гривень і саме ці гроші намагається першим ділом відшкодувати структурі, де працював нинішній директор комунального підприємства Іван Грицанчук",
- відповідає дійсності, а тому не підлягає спростуванню.
Разом з тим, апеляційним судом враховано, що Компанією у програмі "На часі" (вечірній випуск) 07.08.12 в телевізійному сюжеті "Ретро тролейбуси" було продемонстровано документи, згідно яких комунальне підприємство міста Люблін повідомляло про можливість реалізації знятих з експлуатації тролейбусів марки PR 110Е та зазначало їх технічні характеристики. При цьому, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що Компанія, знаючи які саме тролейбуси запропоновано Підприємству, неправдиво продемонструвала у цьому телесюжеті фотографію значно старішої марки тролейбуса, а саме МТБ-82, як одного з таких, що планує придбати Підприємство, що не відповідає дійсності.
Крім того, апеляційним судом враховано, що запропоновані тролейбуси не є списаними, що проводиться внаслідок фізичного зносу, вичерпанням технічного ресурсу або пошкодження, а були зняті з експлуатації у зв'язку з заміною їх на більш новіші.
Водночас, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що у вказаному телесюжеті Компанія повідомила глядачів, що частину маршруток отриманих Підприємством як лізингове майно, розібрано через відсутність коштів на запасні частині. Однак, апеляційний суд врахував, що доказів які б підтверджували зазначену інформацію Компанією надано не було.
З рахуванням приписів ст. 277 Цивільного кодексу України, згідно яких доведення того, що розповсюджена інформація є достовірною покладено на особу, яка її поширила, і того, що Компанією не доведено, що розповсюджена ним у програмі "На часі" (вечірній випуск) 07.08.12 у телевізійному сюжеті "Ретро тролейбуси" інформація, а саме:
"Тепер, коли Іван Грицанчук успішно перейшов з корпорації "Богдан" керувати підприємством електротранспорту частину цих маршруток просто розібрали мотивація - немає грошей на запасні частини".
"Натомість керівник ЛП почав лобіювати у мерії новий свій задум - придбати ще старіші тролейбуси в Польщі" (далі представлено фотографію тролейбуса, який збирається придбати підприємство електротранспорту в Польщі)".
"От і виходить один списаний польський тролейбус..." (продемонстровано повторно раніше показане фото тролейбуса)
- відповідають дійсності, а Підприємством доведено, що зазначена інформація викладена неправдиво і не відповідає дійсності,мсуд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що зазначена оприлюднена недостовірна інформація порушує особисті немайнові права Підприємства, які підривають ділову репутацію Підприємства та довіру до нього з боку територіальної громади міста, формують у громадян негативне враження про те, що на Підприємстві постійно проводяться незаконні фінансові операції з метою особистого незаконного збагачення керівників Підприємства, а не дбає про інтереси територіальної громади і колективу цього Підприємства, а тому позовні вимоги Підприємства у цій частині підлягають задоволенню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що ст. 32 Конституції України передбачає, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Водночас, відповідно до ст. 34 Конституції України, кожен має право на свободу думки і слова, проте межею такої свободи є право іншої особи на повагу до її честі, гідності та ділової репутації.
Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Відповідно до ч.1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
За приписами ч.1 ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Статтею 94 ЦК України передбачено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації.
Відповідно до ст. 200 ЦК України та ч.1 ст. 14 Закону України "Про інформацію", інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Як зазначається у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.09 № 1, при розгляді справ про спростування недостовірної інформації суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується позивача; в) поширена недостовірна інформація не відповідає дійсності; г) поширена інформація порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Згідно з ч.3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).
Відповідно до абз .5 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.09 № 1, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що згідно ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу вираження поглядів, яке включає в себе свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
За приписами ч. 1 ст. 30 Закону України "Про інформацію", ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію").
У п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.09 № 1 зазначено, що згідно з положеннями ст. 277 ЦК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право надавати докази недостовірності поширеної щодо нього інформації.
Відповідно до ч.ч. 4, 7 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила цю інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Компанією в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення апеляційним судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питань, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА :
Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" б/н від 22.07.13 залишити без задоволення.
Постанову від 23.04.13 Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 5004/1314/12 господарського суду Волинської області залишити без змін.
Головуючий Є.Першиков
судді:І.Ходаківська
О.Яценко