Справа №:124/2374/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Іванов С.С.
№ провадження:22-ц/190/5168/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Павловська І. Г.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Павловської І.Г.,
суддів:Адаменко О.Г., Шестакової Н.В.
при секретарі:Таранець О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Сімферопольської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, за участі третьої особи - Комунального підприємства ЖЕО Центрального району м.Сімферополя, про визнання права власності на підвальні приміщення, за апеляційною скаргою представника Сімферопольської міської ради на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 травня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
26.03.13 ОСОБА_6 звернулась до суду із указаним позовом та просила визнати право власності на допоміжні підвальні приміщення літ. «А» загальною площею 98кв.м., розташовані під під'їздом АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є власником квартири №70 у вказаному будинку, інші квартири належать відповідачам. У кожного зі співвласників будинку перебуває у користуванні частка допоміжних підвальних приміщень літ. «А» загальною площею 98,00кв.м. На теперішній час інші власники квартир підвальними приміщеннями фактично не користуються, склали довіреності, за якими передають свої права ОСОБА_6
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 березня 2012 року позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на допоміжні підвальні приміщення літ «А» загальною площею 96,34кв.м., розташовані під під'їздом АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі представник Сімферопольської міської ради просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позову, посилаючись на те, що суд першої інстанції постановив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, та не з'ясував обставини справи, що мають значення для вірного вирішення спору.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржене рішення частково не відповідає зазначеним вимогам процесуального закону.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки власники інших квартир в під'їзді фактично не користуються підвальними приміщеннями та склали довіреності, за якими передають свої майнові права на них позивачці, є правові підстави для визнання права власності на допоміжні приміщення за нею.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким вирішенням спору, вважає, що суд першої інстанції дійшов висновків, які у повній мірі не відповідають обставинам справи, припустився порушень норм матеріального і процесуального права, що тягне за собою скасування оскаржуваного рішення за підстав пунктів 3, 4 частини 1 статті 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.
При апеляційному перегляді встановлено, та не заперечується сторонами, що позивачка є власником квартири №70, відповідачам належать інші квартири в під'їзді АДРЕСА_1, загальна площа допоміжних підвальних приміщень, розташованих під вказаним під'їздом, складає 96,34кв.м.
У даний час цими приміщеннями фактично користується позивачка.
За змістом статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», у процесі приватизації громадяни набувають право власності на квартири та допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Перелік таких приміщень не є вичерпним.
Віднесення приміщень, в тому числі підвалів, де розташоване технічне обладнання будинку, до допоміжних приміщень, передбачалось і наказом Держжитлокомунгоспу України від 5 квітня 1996 року № 28/389 «Про затвердження Типового статуту об'єднання (товариства) співвласників багатоквартирного будинку» (втратив чинність на підставі наказу Державного комітету з питань житлово-комунального господарства № 189/2040 від 17 листопада 2003 року) та наказом Держжитлокомунгоспу України від 27 серпня 2003 року № 141 «Про затвердження Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя».
У рішенні Конституційного Суду України у справі №4-рп/2004 від 2 березня 2004 року вказано, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладочки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир, тобто момент виникнення права власності на квартиру є моментом виникнення права власності на допоміжні приміщення
Допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, реєструвати право власності на допоміжні приміщення.
Таким чином, підвальні приміщення багатоквартирного будинку належать до допоміжних приміщень житлового будинку, входять до складу будинку як неділиме майно, використовуються для забезпечення експлуатації будинку і побутового обслуговування мешканців будинку та є їхньою спільною сумісною власністю.
Правилами статті 392 Цивільного Кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючі, що позивачка є співвласницею спірних приміщень, а Сімферопольською міською радою це право оспорюється, позовні вимоги підлягають частиковому задоволенню.
Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим зазначеного не урахував і ухвалив помилкове рішення, яке підлягає скасуванню з зазначених вище підстав.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 304, 309, 312, 313-315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
апеляційну скаргу представника Сімферопольської міської ради задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 травня 2013 року скасувати і ухвалити нове про часткове задоволення позову ОСОБА_6.
Визнати за ОСОБА_6 право спільної сумісної власності на допоміжні підвальні приміщення літ. «А» загальною площею 96,34кв.м., розташованих під під'їздом АДРЕСА_1.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді
Адаменко О.Г. Павловська І.Г. Шестакова Н.В.