Справа №1-124                                                                                                                                                     

                                                                                                                                                                            2008 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

18 червня 2008 року                                                                                                        м.Гайворон     

            Гайворонський  районний суд  Кіровоградської області в складі: головуючої судді Задорожної Л.І., при секретарі Корж П.Б.,

            участю прокурора Медвідя В.А.,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ., уродженця с.Нижньоянська Усть-Янського району Якутії Росія, розлученого, не працюючого,  утриманців немає, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого

- 07.05.2007 року Гайворонським районним судом за ч.1 ст.164 КК України до 100 год. громадських робіт,

- 16.11.2007 року Гайворонським районним судом за ч.2 ст.389 КК України до 1 місяці 2 днів арешту. Покарання відбув.

             у вчиненні  злочину, передбаченого ч.2 ст.164 КК України,-                                                                                                                                                         

В С Т А Н О В И В : 

ОСОБА_1. вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) за таких обставин:

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27.01.2006 року з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітної дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, стягнуто аліменти в розмірі 100 грн., щомісячно, починаючи з 05.01.2006 року до повноліття дитини, тобто до 13.12.2014 року.

В період з січня 2006 по квітень 2008 року ОСОБА_1. систематично, тривало і злісно ухилялась від сплати аліментів на утримання дитини, в зв'язку з чим був засуджений 07.05.2007 року Гайворонським районним судом за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) за ч.1 ст.164 КК України.

Будучи судимим за вказане діяння, підсудний ОСОБА_1. на шлях виправлення не став, а повторно злісно ухилився від сплати аліментів на утримання дитини, внаслідок чого заборгованість з виплати аліментів не лише не зменшилась, а навпаки, збільшилася, і станом на 01.05.2008 року становить 2773,72 грн.

Будучи здоровим та працездатним, підсудний проживав протягом вказаного періоду за рахунок тимчасових грошових доходів, допомогу, в тому числі й не грошову, на утримання дитини ОСОБА_2 . не надавав; виклики та попередження державного виконавця  з приводу сплати аліментів ігнорував; на обліку в Гайворонському районному центрі зайнятості з приводу працевлаштування не перебував.

Таким чином ОСОБА_1. вчинив  злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), повторно, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.164 КК України.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. винним себе у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини за вказаних обставин  визнав повністю.

Пояснив, що, заборгованість по сплаті аліментів утворилась через  недостатність коштів та  внаслідок відсутності постійної роботи з регулярним заробітком.

Згідно вимог ч.3 ст.299 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку,  в оцінку інших доказів, досліджених органом досудового слідства, не входив.

Даючи оцінку доказам по справі, суд вважає, що в судовому засіданні знайшла своє ствердження вина підсудного ОСОБА_1. в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), повторно, а його дії кваліфікуються за ч.2 ст.164 КК України.

            Суд до уваги пояснення підсудного про не працевлаштованість не приймає, оскільки вважає, що за будь-яких обставин на дитині не повинні відображатись негативні соціальні наслідки самоусунення підсудного від обов'язку утримання неповнолітнього сина.      

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного  та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин, інкремінуємий  підсудному, є злочином невеликої тяжкості.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного по справі не вбачається.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного по справі не вбачається.

Підсудний за місцем проживання характеризується негативно.

Покарання повинно бути у вигляді обмеження волі.                   

Суд, керуючись ст.ст.323,324,343,349 КПК України,

З А С У Д И В :

            Визнати винним і призначити покарання ОСОБА_1 за ч.1ст.164 КК  України у вигляді  240 (двісті сорок) годин громадських робіт.

Мірою запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 . обрати підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Кіровоградської області в строк 15 діб із моменту проголошення.

Суддя                                                                                                                              Л.Задорожна