ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 384/714/13-к
№пр. 1-кп/384/46/2013
04 жовтня 2013 року
Вільшанський районний суд
Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді Сорокіної О.О.,
при секретарі Чикрижову В.С.,
за участю прокурора Чернишенка В.П.
потерпілої ОСОБА_1,
обвинуваченої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у смт. Вільшанка Кіровоградської області кримінальне провадження № 12013120240000352 за обвинуваченням
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Сасівка Компаніївського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, з повною середньою освітою, не заміжньої, непрацюючої, проживаючої в АДРЕСА_1, судимої Вільшанським районним судом Кіровоградської області:
1) 01.11.2002 року за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 550 грн. штрафу;
2) 19.02.2003 року за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі та 550 грн. штрафу, відповідно ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з встановленням 1 року і 6 місяців іспитового строку;
3) 07.05.2004 року за ст. 166, ч.3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК України до 3 років і 6 місяців позбавлення волі та 550 грн. штрафу,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення в тому, що вона в середині липня 2013 року в с. Березова Балка Вільшанського району Кіровоградської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу з території домоволодіння громадянки ОСОБА_1, по АДРЕСА_2, викрала настільну однокамфортну електричну плиту торгової марки «Злата» вартістю 123 грн. 75 коп., пательню з алюмінієвого сплаву діаметром 24 см. вартістю 62 грн. 36 коп., дві пластикові тарілки для перших страв діаметром 17,5 см. вартістю по 9 грн. за кожну та одну дорослу курку вартістю 26 грн. 12 коп., а всього на загальну суму 230 грн. 23 коп., згідно з висновком експерта №336 від 19.08.2013 року, чим завдала матеріальних збитків ОСОБА_1 на вказану суму.
Такі дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна.
22 серпня 2013 року між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України та разом з обвинувальним актом направлена до суду.
Відповідно до умов вищезазначеної угоди від 22 серпня 2013 року обвинувачена ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12013120240000352 у відповідності до ст.ст. 468, 469, 471 КПК України уклали дану угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється. Зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, зокрема те, що ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнає свою вину у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому засіданні, потерпіла ОСОБА_1 від висунення вимог та претензій матеріального характеру до ОСОБА_2 у рамках даного кримінального провадження відмовилась. При цьому, обвинувачена ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_1 між собою узгодили покарання, яке повина понести обвинувачена ОСОБА_2 у вигляді громадських робіт строком 200 годин. Крім цього, у даній угоді зазначені роз'яснені потерпілій та обвинуваченій наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.
Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить усі необхідні реквізити, визначені ст. 471 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_1, наполягали на затвердженні угоди, вказавши, що вона укладена добровільно, наслідки укладення угоди, передбачені ч.1 ст. 473, ч.5 ст. 474 КПК України їм роз'яснені та зрозумілі, крім того, ОСОБА_2 зазначила, що повністю визнає вину у кримінальному правопорушенні, вказаному у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальним актом.
Прокурор в судовому засіданні вважав за можливе затвердити угоду про примирення, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України та КК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє права та наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.5 ст. 474 та п.1 ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Потерпіла ОСОБА_1 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України.
В судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди та узгоджена між сторонами міра покарання у вигляді громадських робіт строком 200 годин, відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості. Разом з цим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винної, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, обставини, які пом'якшують покарання, до яких відноситься щире каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання, а тому узгоджена між обвинуваченою та потерпілою міра покарання є необхідною і достатньою для досягнення мети виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
Обвинувачена ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженої між нею та потерпілою ОСОБА_1 міри та виду покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затверджен ня угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Судові витрати по справі відсутні.
Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази - настільну однокамфортну електричну плиту торгової марки «Злата», пательню з алюмінієвого сплаву діаметром 24 см. та дві пластикові тарілки для перших страв діаметром 17,5 см., які вилучені при їх огляді та передані на зберігання потерпілій ОСОБА_1 - необхідно залишити потерпілій.
Підстави до вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 475 КПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Затвердити угоду про примирення, укладену 22 серпня 2013 року між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013120240000352.
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
Речові докази: настільну однокамфортну електричну плиту торгової марки «Злата», пательню з алюмінієвого сплаву діаметром 24 см. та дві пластикові тарілки для перших страв діаметром 17,5 см. - залишити потерпілій ОСОБА_1
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Кіровоградської області через Вільшанський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя