Головуючий суду 1 інстанції - Снегірьов В. А.
Доповідач - Медведєв А. М.
Справа № 1206/6082/12
Провадження № 22ц/782/3874/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Медведєва А. М.,
суддів: Лозко Ю. П., Медведєвої Л. П.,
при секретарі - Івасенко І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Брянківського міського суду Луганської області від 09 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Брянківської міської ради, ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, визнання права власності на нерухоме майно на праві спільної сумісної власності подружжя, розподіл спадкового майна, третя особа - ОСОБА_4, та за зустрічним позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Брянківської міської ради, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Брянківської міської ради, ОСОБА_3, в якому після уточнення позовних вимог просила суд встановити факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу з 1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто по день смерті ОСОБА_6; визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2; визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на 1/2 частину автомобіля ГАЗ 31105, 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузову НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить померлому ОСОБА_6 згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 09 вересня 2008 року, на праві спільної сумісної власності подружжя; розподілити між нею та ОСОБА_3 спадкове майно наступним чином: виділити їй житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2, визнавши за нею право власності на цей житловий будинок; виділити ОСОБА_3 квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та автомобіль ГАЗ 31105, 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузову НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить померлому ОСОБА_6 згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 09 вересня 2008 року, визнавши за ним право власності на вищевказане майно.
У березні 2013 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Брянківської міської ради, ОСОБА_3, в якому просила суд об'єднати її позов в одне провадження з позовом ОСОБА_2; визнати факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу з 1988 року по день його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1; відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, визнання права власності на нерухоме майно на праві спільної сумісної власності подружжя, розподіл спадкового майна.
Оскаржуваним рішенням Брянківського міського суду Луганської області від 09 серпня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково. Суд визнав факт проживання ОСОБА_2 однією сім'єю з ОСОБА_6 з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто по день смерті ОСОБА_6 У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з рішенням суду не згодна, просить його змінити, скасувавши рішення в частині відмови у задоволенні решти її позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити решту її позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду в оскаржуваній частині було ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 частково, суд виходив з того, що для визнання за особою, яка проживала з іншою особою однією сім'єю без укладення шлюбу, права власності на частку у спірному майні, набутому до 01 січня 2004 року, вона має надати суду належні та допустимі докази про власну участь у набутті цього майна, оскільки сам по собі факт спільного проживання без реєстрації шлюбу, без визначення ступеня її участі працею та коштами у створенні спільної часткової власності не може бути підставою для визнання права власності на половину спільного майна, однак ОСОБА_2 не було надано до суду належних і допустимих доказів про власну участь у набутті спірних об'єктів нерухомості, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що спірні квартира та житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, набуті до 2004 року, не можуть бути визнані спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_6, так як в період з 1993 року по 1997 рік законодавством не було передбачено право на майно жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, якщо вони і проживали однією сім'єю.
При цьому суд враховував, що положення Сімейного кодексу України, на які позивачка посилалась як на підставу своїх вимог, регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності, тобто з 01 січня 2004 року. Оскільки Сімейний кодекс України не має зворотної сили, він не може поширюватися на відносини, які виникли до 01 січня 2004 року, у зв'язку з чим правовідносини, які існували з 01 січня 1970 року по 01 січня 2004 року регулюються нормами Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР.
Згідно зі ст. 13 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР права і обов'язки подружжя породжує лише шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадського стану. Час виникнення прав і обов'язків подружжя визначається моментом реєстрації актів громадського стану. Судом зазначено, що права і обов'язки спірного майна виникають в момент його придбання, тому правовий режим майна, яке придбане у 1993 році та у 1997 році врегульований нормами права, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, а саме Законом України «Про власність» та відповідним нормами КпШС України.
Правила ст. ст. 22, 28, 29 КпШС України не застосовуються до спорів про поділ майна осіб, які живуть однією сім'єю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі, як зазначено у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами деяких норм КпШС України» № 16 від 12 червня 1998 року. Такі спори мають вирішуватися згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про власність», відповідних норм ЦК УРСР з урахуванням роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України в п. 5 Постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності» № 20 від 22 грудня 1995 року. За змістом п. 5 цієї постанови, розглядаючи позови, пов'язані зі спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства, спільною сумісною власністю є не лише майно нажите подружжям за час шлюбу, а й майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю.
Висновки суду в цій частині відповідають матеріалам справи, вимогам закону і не спростовуються доводами апеляційної скарги, тому судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду в частині відмови ОСОБА_2 у визнанні за нею права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2; права власності на 1/2 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та в розподілі іншої частини цього майна, як спадкового, між нею та відповідачем ОСОБА_3
В той же час, визнаючи факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_6 однією сім'єю з 01 січня 2004 року по день смерті ОСОБА_6, суд не звернув уваги на те, що в період сумісного проживання з ОСОБА_2 у 2008 році ОСОБА_6 був придбаний автомобіль ГАЗ 31105, 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузову НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.
На придбання зазначеного автомобілю ВАТ «Ощадбанк» України за договором № 708 від 09 вересня 2008 року надав ОСОБА_6 кредит у розмірі 60 350 грн. (а. с. 134). Право власності ОСОБА_6 на цей автомобіль підтверджений свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 09 вересня 2008 року, виданого ВРЕВ ДАІ м. Стаханова Луганської області.
З квитанції (а. с. 169) видно, що платником ОСОБА_6 у 2012 році в рахунок погашення кредиту «Ощадбанку» сплачені грошові кошти у розмірі 18 122 грн. 12 коп.
1/2 частина цих коштів, на які за ОСОБА_2 може бути визнано право власності, складає 9 061 грн. 06 коп., що становить 15 % вартості автомобіля і складає 6,66 його частки в дольовому виразі.
Враховуючи те, що у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт придбання автомобіля в період спільного проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_6, а також факт часткової сплати кредиту за придбаний автомобіль в сумі 18 122 грн. 12 коп., 1/2 частина яких складає 9 061 грн. 06 коп., що становить 15 % вартості автомобіля і складає 6,66 його частки в дольовому виразі, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 і визнання за нею права власності на 6,66 частки автомобіля ГАЗ 31105, 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузову НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Брянківського міського суду Луганської області від 09 серпня 2013 року змінити. Скасувати рішення в частині відмови ОСОБА_2 у визнанні за нею права власності на автомобіль ГАЗ 31105, 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузову НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 6,66 частки автомобіля ГАЗ 31105, 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузову НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: