Справа № 3/416/718/13

Провадження № 33/782/291/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 рокум. Луганськ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області Вербицький В. В., за участю прокурора прокуратури Луганської області Таранского О. А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Лутугинського районного суду Луганської області від 29 серпня 2013 року, якою

ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року у с. Ясна Зоря, Носовського району, Чернігівської області, громадянку України, працюючу заступником начальника відділу освіти, молоді та спорту Лутугинської райдержадміністрації, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП та п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень з конфіскацією отриманої винагороди від роботи за сумісництвом у розмірі 5033,58 гривень.

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Лутугинського районного суду Луганської області від 29 серпня 2013 року встановлено, що ОСОБА_3 перебуваючи на посаді заступника начальника відділу освіти, молоді та спорту Лутугинської райдержадміністрації, являючись посадовою особою місцевої державної адміністрації 6 категорії 12 рангу, будучи суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, згідно п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», порушила обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності передбачені пунктом 1 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону №3206-VI від 07 квітня 2011 року, п. 3 Переліку робіт, які не є сумісництвом, затвердженим наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.93 року № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій», а саме: перебуваючи на вказаній посаді працювала за сумісництвом з 03.09.2012 року до 24.05.2013 року в КЗ «Лутугинська вечірня (змінна) школа 2-3 ступенів» на посаді вчителя математики та надлишково відпрацювала за сумісництвом 186 годин, за що отримала дохід в розмірі 5033,58 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків судді районного суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи та наводячи відповідні доводи, вказує на те, що вона виконувала викладацьку діяльність, що не заборонено законом, а тому не порушувала обмежень щодо сумісництва з іншими видами діяльності та не вчиняла адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП і просить скасувати постанову районного суду.

Після доповіді суддею - доповідачем змісту оскарженої постанови, доводів, викладених в апеляційній скарзі, були вислухані:

- ОСОБА_3, яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги та просила постанову судді районного суду відносно неї скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП;

- прокурор Таранский О. А., який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді районного суду без змін.

Заслухавши думки апелянта та прокурора, перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню повністю, а постанова судді районного суду підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі, з наступних підстав.

Постановою судді районного суду ОСОБА_3 визнана винною в тому, що вона перебуваючи на посаді заступника начальника відділу освіти, молоді та спорту Лутугинської райдержадміністрації, являючись посадовою особою місцевої державної адміністрації 6 категорії 12 рангу працювала за сумісництвом з 03.09.2012 року до 24.05.2013 року в КЗ «Лутугинська вечірня (змінна) школа 2-3 ступенів» на посаді вчителя математики та надлишково відпрацювала за сумісництвом 186 годин, за що отримала дохід в розмірі 5033,58 гривень.

Такі дії ОСОБА_3 суддею районного суду розцінені як порушення спеціальних обмежень, встановлених пунктом 1 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону №3206-VI.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року №3206-VI (далі Закон №3206-VI) особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;

Викладацька діяльність - це процес надання знань, формування вмінь і навичок з різних напрямів освіти, розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, фізичних якостей відповідно до задатків та запитів особи - учнів, студентів, стажерів, аспірантів, ад'юнктів, докторантів тощо; діяльність з отримання ними професії, підвищення їх виробничої кваліфікації, забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної, спеціальної практичної підготовки і перепідготовки. Вона може включати у себе навчально-виховну, наукову, дослідницьку, пошукову, експериментальну роботу з різних проблем науки, техніки, мистецтва.

Як вбачається ОСОБА_3 займалася викладацькою діяльністю, що не заборонено законом, а тому ці її дії не порушують обмежень щодо сумісництва з іншими видами діяльності і не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172 - 4 КУпАП, якою передбачена відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту).

Таким чином, виносячи постанову про винність ОСОБА_3 в порушенні нею спеціального обмеження сумісництва з іншими видами діяльності особою, яка відповідно до п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №3206-VI є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, суддя місцевого суду допустив неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Отже, в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з чим постанова судді районного суду підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ч. 8 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Лутугинського районного суду Луганської області від 29 серпня 2013 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП та п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень з конфіскацією отриманої винагороди від роботи за сумісництвом у розмірі 5033,58 гривень - скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності події і складу цього адміністративного правопорушення.

Сплачений ОСОБА_3 штраф в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень за квитанцією АТ «Ощадбанк» 11/11 від 06 вересня 2013 року повернути ОСОБА_3.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Луганської області В. В. Вербицький