АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/9486/13 Справа № 202/25131/13 Головуючий у 1 й інстанції - Бєсєда Г.В. Доповідач - Кіктенко Л.М.
Категорія 48
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Кіктенко Л.М.
Суддів: Каратаєвої Л.О., Свистунової О.В.
при секретарі: Литвиненко Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у сумі 400 (чотириста) гривень, яка підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 7 травня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_3 на користь держави - судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України рішення в частині суми місячного платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
З таким рішенням не погодилась представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_5, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким стягнути із ОСОБА_3 аліменти щомісячно у твердій грошовій сумі по 1500 грн. на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з дня пред*явлення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з*ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони мають дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Дитина проживає з позивачкою, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.7).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно вимог ч.1 ст.183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері , батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров*я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, які мають істотне значення.
Згідно вимог ч.2 ст.182 Сімейного Кодексу України розмір аліментів на одну дитину при любих обставинах не може бути меншим неоподаткованого податком мінімуму доходів громадян.
Частиною 1 ст.184 Сімейного Кодексу України передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також при наявності інших обставин, які мають суттєве значення, суд за заявою платника чи отримувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Враховуючи матеріальний та сімейний стан сторін, наявність у платника аліментів батьків-інвалідів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог позивачки.
Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що не відповідає дійсності, що відповідач має батьків-інвалідів, є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявні докази: висновки МСЕК(а.с.28), пенсійне посвідчення (а.с.29).
Посилання в скарзі на невідповідність дійсності те, що судом встановлено, що відповідач має щомісячний нерегулярний дохід 1500 грн., є безпідставним, оскільки інших доказів, які б спростували висновки суду відносно законності судового рішення відповідно до вимог ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України апелянт суду першої та апеляційної інстанції не надала. А сума 1500 грн., яку прохає позивачка стягнути з відповідача на її користь на утримання дитини, є місячним доходом самого відповідача, тому стягнення аліментів на дитину всього місячного доходу відповідача законом не передбачено.
Суд першої інстанції ухвалив рішення за наявними у справі доказами, які надавались сторонами.
Інші доводи скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, є не суттєвими, не впливають на правильність ухваленого рішення, зводяться до переоцінки доказів по справі.
Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судом першої інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.,ст.209,303,307,308,314 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: