Головуючий суду 1 інстанції - Акулов Є.М.

Доповідач - Масенко Д.Є.

Справа № 414/1242/13-ц

Провадження № 22ц/782/3160/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого - судді Масенко Д.Є.,

суддів - Стахової Н.В., Сергєєвої С.В.,

при секретарі - Гайворонській Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області на ухвалу судді Кремінського районного суду Луганської області від 18 червня 2013 року у цивільній справі за поданням державного виконавця ВДВС Кремінського районного управління юстиції щодо тимчасового обмеження боржника фізичної особи ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх цивільно-правових зобов'язань, -

встановила:

У червні 2013 року начальник ВДВС Кремінського районного управління юстиції звернувся до суду з поданням та просив тимчасово обмежити право виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як винятковий випадок, до виконання ним зобов'язань за виконавчими документами про стягнення з ТОВ «Уніфарб». В обґрунтування внесення подання, посилаючись на правові підстави своїх вимог та надходження до ВДВС заяви УПФУ в Кремінському районі, начальник ВДВС Кремінського районного управління юстиції зазначив про великий розмір заборгованості у сумі 279 801,55 грн., що підлягає стягненню з ТОВ «Уніфарб» на користь УПФУ в Кремінському районі за зведеним виконавчим провадженням №4-73 від 08.07.2010 р., а також про підстави з яких може бути ускладнено чи неможливе виконання вказаних виконавчих документів, зокрема, можливість засновника підприємства ОСОБА_2 виїхати за межі України.

Оскаржуваною ухвалою судді Кремінського районного суду Луганської області від 18 червня 2013 року відмовлено у задоволенні подання державного виконавця ВДВС Кремінського районного управління юстиції про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 за необґрунтованістю.

Не погодившись з ухвалою судді Кремінського районного суду Луганської області від 18 червня 2013 року Управління пенсійного фонду України в Кремінському районі звернулось з апеляційною скаргою та, посилаючись на порушення норм матеріального права, постановлення оскаржуваної ухвали без урахування всіх обставин справи, просило скасувати ухвалу, і постановити нову, якою подання державного виконавця ВДВС Кремінського районного управління юстиції про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, та осіб, які з'явились, дослідивши надані матеріали, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, приймаючи рішення суддя виходив з положень ст. 33 Конституції України, ст. 377-1 ЦПК України, ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», а також з того, що зазначена в поданні особа ОСОБА_2 є засновником, а не керівником боржника - юридичної особи ТОВ «Уніфарб», що вказує на відсутність у нього цивільно-правових обов'язків, які, натомість, має суб'єкт господарювання ТОВ «Уніфарб».

Однак, на думку колегії суддів, оскаржувана ухвала судді постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом.

За приписами ч. 4 ст. 209 ЦПК України ухвали суду, які оформляються окремим процесуальним документом, постановляються в нарадчій кімнаті.

Разом з тим, як вбачається з оскаржуваної ухвали судді Кремінського районного суду Луганської області всупереч вимогам зазначених норм закону розгляд даної справи відбувся не у судовому засіданні і суддя постановив ухвалу одноособово.

Крім того, відповідно до частин 10 та 11 ст. 6 та ст. 197 ЦПК хід судового засідання фіксується технічними засобами. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, зроблений судом. За положеннями ч. 1 ст. 198 ЦПК України одночасно з проведенням фіксування технічними засобами секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання.

З матеріалів справи вбачається, що журнал судового засідання, як цього вимагає ч. 1 ст. 198 ЦПК, не вівся, фіксування судового засідання справи за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

За вимогами до змісту ухвали, зазначеними у п. 1 ч. 1 ст. 210 ЦПК України, у вступній частині ухвали суду, що постановляється як окремий документ, мають бути зазначені: час і місце її постановлення; прізвище та ініціали судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвище та ініціали секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмета позовних вимог.

Однак, у вступній частині оскаржуваної ухвали суду не зазначено склад суду, що також вказує на те, що вона постановлена суддею одноособово, а не складом суду, як то передбачено вказаними вище нормами цивільного процесуального законодавства.

З огляду на зазначене, постановляючи оскаржувану ухвалу одноособово, без проведення судового засідання та зазначення складу суду в оскаржуваній ухвалі, суддя вирішив питання про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без дотримання вимог процесуального законодавства, що є підставою для її скасування.

У відповідності зі ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд:

1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;

2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;

3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Отже, постановлена у справі ухвала судді першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, оскільки при постановленні ухвали був порушений порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 303,307,312,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області - задовольнити частково, скасувати ухвалу судді Кремінського районного суду Луганської області від 18 червня 2013 року, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі протягом 20 днів касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: