Головуючий суду 1 інстанції - Золотарьова О.Ю.

Доповідач - Масенко Д.Є.

Справа № 437/3841/13-ц

Провадження № 22ц/782/2753/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого - судді Масенко Д.Є.,

суддів - Стахової Н.В., Сергєєвої С.В.,

при секретарі - Гайворонській Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 16 квітня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу -

встановила:

У серпні 2011 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом та просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 47 617 грн., інфляційні втрати у сумі 1 309,78 грн. та 3% річних у сумі 1 053,31 грн.

Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Луганська від 23 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача борг за договором позики в сумі 47 617 грн., інфляційні витрати за невиконання зобов'язання за договором позики в сумі 1 309,78 грн., 3% річних за невиконання зобов'язання за договором позики в сумі 1 053,31 грн., а також судовий збір у розмірі 499,80 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

24 травня 2012 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 23 грудня 2011 року.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Луганська від 08 червня 2012 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

02 липня 2012 року відповідачем ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу на заочне рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 23 грудня 2011 року.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 19 лютого 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, заочне рішення скасовано в частині стягнення зі ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_3 інфляційних витрат за невиконання зобов'язання за договором позики у сумі 1 309,78 грн. та постановлене в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Зменшено розмір стягнутого судового збору до 486,70 грн.

05 березня 2013 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про розстрочку виконання рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 08 червня 2012 року.

Оскаржуваною ухвалою Ленінського районного суду міста Луганська від 16 квітня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення відмовлено з посиланням на вимоги ст. 373 ЦПК України та відсутність наданих відповідачем доказів існування виняткового випадку, з настанням якого чинне законодавство пов'язує можливість розстрочки виконання рішення суду. Крім того, суд вважав такими, що не заслуговують на увагу посилання заявниці на незадовільний фінансовий стан її, як боржника, та вказав на недоведеність нею факту погіршення стану здоров'я.

Не погодившись з ухвалою Ленінського районного суду міста Луганська від 16 квітня 2013 року, ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою та просила скасувати ухвалу суду як незаконну і необґрунтовану, постановлену з порушенням судом норм процесуального права, зокрема ст. ст. 169, 213 ЦПК України, а також норм конституційного права щодо захисту нею своїх прав у встановленому законом порядку. Новою ухвалою просила задовольнити її заяву про розстрочку виконання рішення.

Заслухавши доповідача, та осіб, які з'явились, дослідивши надані матеріали, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Стаття 31 ЦПК України закріплює принцип процесуальної рівноправності сторін, сутність якого полягає в тому, що сторони у цивільному процесі наділяються рівними можливостями щодо відстоювання своєї позиції в цивільній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК, особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до п.5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом з повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною, чи іншою особою, яка бере участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України передбачено що, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про час і дату розгляду справи в той самий день особами, які її вручали повертається до суду.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції справу за заявою ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду було розглянуто за відсутності сторін, що підтверджується журналом судового засідання від 16 квітня 2013 року (а. с 98).

В оскаржуваній ухвалі суд, вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності сторін, послався на те, що представник стягувача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, а представник заявниці участь у справі не приймав, але був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Однак, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки зазначені посилання суду не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

З наявного в матеріалах справи супровідного листа (а. с. 93) вбачається, що його копія з інформацією про дату та час розгляду заяви була надіслана заявниці 01.04.2013 р. Однак, слід зазначити, що повідомлення шляхом надіслання копії супровідного листа, суперечить вимогам п.5 ст. 74 ЦПК України.

Крім того, у справі не має підтвердження щодо отримання зазначеної копії супровідного листа ОСОБА_2, як і будь-яких відомостей про належне повідомлення її представника про дату та час розгляду заяви.

Таким чином, в даному випадку є обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права, зокрема, ст. 169 ЦПК України за якою суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки, а також ст. 213 щодо законності та обґрунтованості рішення суду.

Оскільки доказів того, що заявниця ОСОБА_2 або її представник були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, суд першої інстанції не мав, тому не мав підстав для розгляду справи за її відсутності.

У зв'язку з вказаними обставинами, ОСОБА_2 була позбавлена можливості приймати участь у судовому засіданні, висловлювати заперечення, подавати докази, давати усні та письмові пояснення, задавати питання.

В апеляційній скарзі посилається на відсутність можливості надати докази, зокрема, що підтверджують наявність виключних обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення.

Отже, розглянувши справу за відсутності заявника ОСОБА_2, суд першої інстанції порушив зазначені вище права останньої, які вона могла б реалізувати у разі безпосередньої участі чи через представника у судовому засіданні.

У відповідності зі ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд:

1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;

2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;

3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу суду скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303,307,312,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 16 квітня 2013 року - скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подання протягом 20 днів касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: