Справа № 183/5754/13-к

№ 1-кп/183/284/13

В И Р О К

іменем України

28.08.2013 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді Парфьонова Д.О.

секретаря Нікітіної К.Є.,

за участю:

прокурора Коник М.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця станції Поздєєвка Роменського району Амурської області Російської Федерації, руського, громадянина України, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого та мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 18.04.2013 року близько 20.00 годин реалізовуючи свій умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, знаходячись біля домоволодіння АДРЕСА_2, діючи умисно, таємно, із корисливих мотивів та особистої заінтересованості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з водопровідного колодязя привласнив кришку водопровідного металевого люку, вартістю 339 гривень, яка належить КП «Райводоканал». Після означених дій з викраденим з місця скоєння злочину зник, чим заподіяв КП «Райводоканал» м. Перещепино Новомосковського району Дніпропетровської області матеріальний збиток на загальну суму 339 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчинених ним діянь, викладених у обвинувальному акті.

В судовому засіданні учасники судового провадження не оспорювали обставини, за яких скоєно кримінальне правопорушення, в зв'язку з чим, ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнано судом недоцільним. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, учасникам судового провадження роз'яснені вимоги ч.3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оскаржуються, в апеляційному порядку. У зв'язку з викладеним, суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку. При цьому, судом досліджено докази, які характеризують особу обвинуваченого.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який характеризується негативно, в силу ст.89 КК України не судимий, на обліку у лікаря фтизіатра, психіатра та нарколога не перебуває, не працює, громадсько-корисною діяльністю не займається.

До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, до обвинуваченого неможливо застосувати інші види покарання, передбачені ч.1 ст.185 КК України, ніж позбавлення волі, однак, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання - зі звільненням останнього від відбування покарання з випробувальним терміном в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Призначаючи саме таке покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідків останнього, конкретних обставин його вчинення, особи обвинуваченого, що на думку суду свідчить про недоцільність призначення обвинуваченому покарання, пов'язаного з реальним його відбуттям.

Долю речових доказів, суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов'язки у виді:

не виїзду за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомлення органу кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання;

періодичного з'явлення для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази по справі, а саме - кришку водопровідного металевого люка, передану під розписку ОСОБА_2 вважати повернутою за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку.

Суддя Д.О. Парфьонов