У Х В А Л А

Справа № 183/5069/13-к

№ 1-в/183/247/13

17.07.2013 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого: Парфьонова Д.О.

секретаря Пошивайло І.О.,

за участю:

прокурора Коник М.Ю.

захисника ОСОБА_1

особи, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру ОСОБА_2

представника заявника - лікаря психіатра Підгайко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в. м.Новомосковську заяву лікаря-психіатра КЗ «Новомосковська центральна районна лікарня» ДОР» про припинення надання примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працює, не одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 17.12.2012р. ОСОБА_2 направлений до КЗ «Новомосковська центральна районна лікарня» ДОР» на примусове лікування.

В заяві лікаря-психіатра, до якої додано висновок комісії лікарів-психіатрів від 05.07.2013р., ставиться питання про те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїчної, безперервної з помірно вираженим типом дефекту, ремісія «В-С». Станом на момент проведення психіатричного огляду, за своїм психічним станом ОСОБА_2 не потребує подальшого застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, оскільки знаходиться в стійкій ремісії, суспільної небезпечності не має.

У судовому засіданні представник заявника та прокурор підтримали подання.

Захисник та ОСОБА_2 не заперечували проти задоволення подання.

Обговоривши заяву, заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про припинення відносно ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру необхідно відмовити, внаслідок наступного.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про психіатричну допомогу» надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку припиняється за рішенням комісії лікарів-психіатрів у разі видужання особи або такої зміни стану її психічного здоров'я, що не потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про відмову в продовженні надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Також, ч.2 ст.514 КПК України передбачено, що зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюються судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів.

Питання про зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу або виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру.

Як свідчить подана заява, примусовий захід у вигляді амбулаторного примусового лікування призначено ОСОБА_2 згідно постанови Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 17.12.2012р. Як зазначено у висновку психіатричного огляду хворого ОСОБА_2 від 05.07.2013р., починаючи з 14 лютого 2013р., хворий кожного місяця відвідував лікаря-психіатра та отримував підтримуюче лікування. Проводились психотерапевтичні бесіди та психокорекція. Стан хворого на протязі всього часу лікування був задовільним. Порушень поведінки не було. Скарг не було. Психічний стан: доступний до контакту, спокійний, орієнтований всебічно вірно; мислення паралогічне; емоційно спрощений; маячних ідей та обманів сприйняття не виявляє; пам`ять та увага не порушені. Хворий страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїдної, безперервної з помірно вираженим типом дефекту, ремісія «В-С». На даний час не виявляє суспільної небезпечності і його стан психічного здоров`я не потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги. Надалі потребує звичайного диспансерного нагляду у лікаря-психіатра.

Таким чином, висновок комісії не містить жодних посилань на видужання особи або такої зміни стану її психічного здоров'я, що не потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Тобто, відсутні докази того, що стан психічного здоров'я ОСОБА_2 змінився порівняно із станом, в якому хворий перебував на момент призначення примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 17.12.2012р., що в свою чергу свідчить про відсутність підстав, передбачених Законом України «Про психіатричну допомогу» та Кримінальним процесуальним кодексом України для постановлення ухвали про припинення надання примусових заходів медичного характеру.

Керуючись ст.ст. 19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 95 КК України, ст.ст. 503, 512-514 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви лікаря-психіатра КЗ «Новомосковська центральна районна лікарня» ДОР» про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відносно ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя Д.О. Парфьонов