У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/6173/13-к

№ 1-кп/183/296/13

29.08.2013 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді Парфьонова Д.О.,

секретаря Микитченко О.М.,

за участю:

прокурора Монич Н.І.,

захисника ОСОБА_1,

законного представника особи, щодо якої застосовуються

примусові заходи виховного характеру ОСОБА_2,

особи, щодо якої застосовуються примусові заходи

виховного характеру ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новомосковська Дніпропетровської області клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні № 12013042020000148 відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, учня 7 класу СЗШ № 12 м. Новомосковська, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого, погодженого з прокурором про застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру, згідно якого під час досудового розслідування встановлено, що останній разом з неповнолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_6, матеріали стосовно яких розглядаються в іншому провадженні, 31.05.2013 року близько 16:00 год., прибули на ст. Новомосковськ, розташовану за адресою: вул. Ковальова 5, м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, де побачили на залізничних коліях № 19 та 22 деталі верхньої будови колії у вигляді підкладок марки Д 65 та Д 50, залізничних шурупів, що сприяло виникненню у наведених осіб злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, переліченого вище. Безпосередньо після означеного, реалізуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з єдиним умислом, відповідно до розподілених ролей, умисно, таємно, із корисливих мотивів та особистої заінтересованості, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом вільного доступу ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 привласнили підкладки марки Д65 в кількості 14 штук; підкладки марки Д50 - 9 шт.; підкладку марки Д 43 - 1шт.; залізничні шурупи в кількості 16 штук та костилі в кількості 309 штук. Після означених дій, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з викраденим майном з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяли ВСП «Дистанція колії Нижньодніпровськ-Вузол» ДП «Придніпровська залізниця» матеріальний збиток на загальну суму 780 грн. 19 коп.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені п.п. 1,2 ч. 1 ст. 105 КК України.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_2, захисник ОСОБА_1 не заперечували проти задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру, зазначених прокурором.

Неповнолітній ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним суспільно-небезпечного діяння, викладеного в клопотанні.

В судовому засіданні учасники судового провадження не оспорювали обставини, за яких скоєно кримінальне правопорушення, в зв'язку з чим, ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнано судом недоцільним. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, учасникам судового провадження роз'яснені вимоги ч.3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оскаржуються, в апеляційному порядку. У зв'язку з викладеним, суд не приводить не дослідженні докази винуватості особи у мотивувальній частині вироку, обмежившись показаннями останнього щодо обставин вчинення суспільно-небезпечного діяння та дослідження доказів, які характеризують особу щодо якої подано клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру.

Згідно ч. 2 ст. 22 КК України кримінальній відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося чотирнадцять років.

Як встановлено судом, на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 виповнилося тринадцять років, отже інкриміноване йому діяння вчинено останнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння.

Враховуючи, вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої за попередньою змовою групою осіб.

Що стосується застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру, передбачених ч. 1 ст. 105 КК України, суд враховує характер вчиненого суспільно-небезпечного діяння, наслідки останнього, умови життя та виховання ОСОБА_4, особу останнього, який характеризується позитивно за місцем мешкання та задовільно за місцем навчання, на обліку у лікаря фтизіатра, психіатра та нарколога не перебуває, навчається, за психічним рівнем розвитку ознак відставання не виявляє, психоемоційний стан задовільний, проживає разом братом, матір`ю та її цивільним чоловіком, обстановка в сім`ї доброзичлива, умови проживання, морально-побутові та санітарно-гігієнічні умови сім'ї - задовільні, поза домом та навчальним закладом підтримує дружні стосунки з однолітками, не має дорослих підбурювачів, ставлення до виховання неповнолітнього - низький рівень виховного потенціалу батьків, форми контролю за поведінкою - батьки не приділяють належної уваги навчанню і вихованню сина, за місцем навчання не виявляє старанності і наполегливості в оволодінні знаннями, на зайняттях пасивний, неуважний, часто відволікається. Наслідки свого вчинку усвідомлює, відчуває власну провину, соромиться свого вчинку та вину у вчиненні суспільно-небезпечного діяння визнав у повному обсязі, щиро розкаявшись у скоєному, зв'язку з чим, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 наступні заходи виховного характеру, а саме, в зв`язку з тим, що законний представник неповнолітнього - ОСОБА_2 надала заяву про передачу неповнолітнього під її нагляд, суд вважає за необхідне покласти на неї обов`язок щодо нагляду за ОСОБА_4

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 498, 501 КПК України, ст.ст. 97, 105 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру - задовольнити.

Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.185 КК України примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі ОСОБА_4 під нагляд ОСОБА_2, поклавши на ОСОБА_2 обов`язок щодо нагляду за ОСОБА_4 строком на 1 (один) рік.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня проголошення ухвали.

Суддя Д.О. Парфьонов