Справа № 183/5789/13-к
№ 1-кп/183/287/13
В И Р О К
іменем України
19.08.2013 року м.Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді Парфьонова Д.О.
секретаря Нікітіної К.Є.,
за участю:
прокурора Васик М.Ю.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013040350001960 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лобаново, Єфремовського району, Тульської області, Російської Федерації, громадянина України, не одруженого, освіта не повна середня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше судимого: 22.05.2003 року Апеляційним судом Херсонської області за ст.ст. 115 ч.1, 15, 115 ч.2, п.9, 13, 70 КК України на строк 10 років позбавлення волі; 25.11.2008 року Єфремовським судом Тульської області за ст.ст. 111 ч.4, 74 ч.5 КК Росії на строк 6 років позбавлення волі, 17.07.2013р. Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області до 4 років 6 місяців позбавлення волі, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_1, 26.01.2013 року приблизно о 06:00 годині разом з ОСОБА_2 матеріали відносно якого направлені до суду, знаходячись поблизу будинку № 21 по вул. Раки Шишарми в с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області побачили знайомого ОСОБА_3 прямуючого додому ОСОБА_4, якого визначили, як об`єкт злочинного посягання. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите заволодіння майном із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, керуючись корисливими мотивами та особистою зацікавленістю, діючи умисно, відкрито, за попередньою змовою, розуміючи протиправний характер своєї діяльності та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, підійшли до ОСОБА_4 та збивши його з ніг відкрито привласнили: 100 грам цукерок "Рошен", вартістю 4 грн., 40 грамів чаю в пакетиках "Бесіда", вартістю 6 грн., світло-діодним ліхтариком, вартістю 33 грн. та грошовими коштами в сумі 5 грн., номіналом купюри по одній гривні. Після означених дій, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 з місця скоєння правопорушення зникли, в подальшому розпорядившись викраденим на свій розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 48 грн. та фізичний біль.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, від надання пояснень відмовився.
В судовому засіданні учасники судового провадження не оспорювали обставини, за яких скоєно кримінальне правопорушення, в зв'язку з чим, ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнано судом недоцільним. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, учасникам судового провадження роз'яснені вимоги ч.3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оскаржуються, в апеляційному порядку. У зв'язку з викладеним, суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку. При цьому, судом досліджено докази, які характеризують особу обвинуваченого.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна (грабіжу), вчиненому із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є тяжким, та особи обвинуваченого, який на обліку у лікарів фтизіатру, психіатру, нарколога не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання суд визнає визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі оскільки виправлення ОСОБА_1 неможливе без ізоляції від суспільства, однак не в максимальному його розмірі, і саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який вже притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, об'єктом посягання якого була приватна власність громадян, що свідчить про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення, крім того, таке покарання повністю буде відповідати встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що пом'якшують та обтяжують покарання а також, на думку суду, сприятиме подальшому виправленню останнього, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та вимогам ст. 65 КК України.
Крім того, суд не може не врахувати, ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, того, що обвинувачений за місцем проживання характеризується з незадовільної сторони, ніде не працює та не навчається, суспільно-корисною діяльністю не займається, маючи не зняту та не погашену судимість, знов скоїв злочин віднесений до категорій тяжких, внаслідок чого вважає не можливим застосування до нього ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України.
Також суд враховує, що вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17.07.2013р. ОСОБА_1 засуджено до 4 років 6 місяців позбавлення волі за кримінальне правопорушення, вчинені 04.04.2013р. та 16.04.2013р., внаслідок чого вважає за необхідне застосувати принцип часткового складання призначених покарань, визначений ч.4 ст.70 КК України
Питання про речові докази вирішити за правилами ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років 7 місяців позбавлення волі.
Згідно ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань за цим вироком та покаранням, призначеним за вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17.07.2013 року, ОСОБА_1 остаточне покарання призначити у вигляді 4 (чотирьох) років 9 (дев`яти) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня затримання - з 16.04.2013 року.
Речові докази по справі, а саме - 100 грам цукерок "Рошен", світло-діодний ліхтарик вважати повернутими за належністю.
Копію вироку вручити засудженому негайно.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку.
Суддя Д.О. Парфьонов