ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року Справа № 10/110-12/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мирошниченка С.В.,

суддів: Алєєвої І.В.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

позивача - Пантєєва І.О.,

відповідача - Забродського В.В.,

третьої особи-1 - не з'яв.,

третьої особи-2 - не з'яв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії "Аїсі Кепітал Лімітед"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013

та на рішення господарського суду Київської області від 23.01.2013

у справі № 10/110-12/14

за позовом Компанії "Аїсі Кепітал Лімітед"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Компанії "Ай-Еф-Оу СВІС Джі-Ем-Бі-Ейч",

2. ОСОБА_4

про стягнення предмета іпотеки шляхом визнання права власності на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року Компанія "Аїсі Кепітал Лімітед" звернулась до господарського суду Київської області з позовом до СТОВ "Юнайтед Гроуверс" (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про визнання за ним права власності на земельну ділянку, площею 42,2642 га, кадастровий номер 3221287201:05:001:0016, що знаходиться за адресою: Рожнівська сільська рада, Броварський район, Київська область.

Рішенням господарського суду Київської області від 23.01.2013 (суддя Бацуца В.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 (колегія суддів у складі: суддя Остапенко О.М. - головуючий, судді Жук Г.А., Руденко М.А.), у задоволенні позову відмовлено.

Компанія "Аїсі Кепітал Лімітед" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 23.01.2013, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст. 392 ЦК України, ст.ст. 82, 125, 131 Земельного кодексу України, ст.ст. 35, 36, 37 Закону України "Про іпотеку".

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 14.03.2007 позивачем (позикодавець) та третьою особою-1 (позичальник) було укладено договір позики, згідно з умовами якого позикодавець погоджується надати під забезпечення позичальникові позику, а позичальник погоджується її отримати від позикодавця, належним чином використати і повернути, а також сплатити проценти за користування позикою, здійснити інші пов'язані з нею платежі, згідно з умовами цього договору;

- згідно з п. 2.2. договору позики зобов'язання позичальника щодо повернення позики, сплати відсотків та здійснення інших платежів відповідно до умов цього договору забезпечується на підставі договору іпотеки;

- відповідно до п. 2.3. договору позики, надана позика використовується позичальником для поповнення обігових коштів;

- пунктом 2.4. договору позики передбачено, що позика надається у розмірі 10000000,00 доларів США;

- згідно з п. 7.2. договору позики у разі настання події дефолту, передбаченої п. 7.1. договору, позикодавець має право, шляхом надання письмового повідомлення позичальникові: вимагати негайної сплати будь-яких із несплачепих платіжних зобов'язань позичальника за цим договором (включаючи, але не обмежуючись цим, зобов'язання щодо повернення основної суми позики, сплати процентів за нею та інших платежів у зв'язку з нею), при цьому негайно настає строк сплати щодо всіх таких платіжних зобов'язаннях; або вимагати сплати будь-яких із зазначених платіжних зобов'язань позичальника у подальшому на першу вимогу позикодавця; та/або використовувати будь-які та всі засоби захисту своїх прав, передбачені чинним законодавством України;

- відповідно до п. 10. договору позики визначено строк його дії, згідно якого цей договір вступає в силу з дати набрання чинності та припиняє свою дію після повного погашення позичальником усієї позики, процентів за нею та всіх інших платежів, які підлягають сплаті позичальником позикодавцеві за цим договором;

- 16.06.2007 позивачем (іпотекодержатель), відповідачем (іпотекодавець) та третьою особою-1 (боржник) було укладено іпотечний договір, згідно умов ст. 1 якого для забезпечення повного і своєчасного виконання боржником його зобов'язань, визначених у статті 2 цього договору, іпотекодавець цим надає іпотекодержателеві в іпотеку предмет іпотеки, визначений у статті 3 цього договору;

- відповідно до ст. 3 іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка: площа - 42,2642 га. Власник - СТОВ "Юнайтед Гроуверс". Підстава права власності - Державний Акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 691513 від 01.11.2006, виданий на підставі рішення десятої позачергової сесії 05 скликання Рожнівської сільської ради від 30.10.2006 № 208, зареєстрований Рожнівською сільською радою в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020632500025. Кадастровий номер: 3221287201:05:001:0016. Місце розташування об'єкта - Україна, Київська область, Броварський район, Рожнівська сільська рада. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для житлової та громадської забудови;

- вартість предмета іпотеки згідно незалежної експертної оцінки становить 104838884,00 грн., що є еквівалентом приблизно 20760175,00 доларів США за офіційним курсом обміну, встановленим Національним банком України на дату укладення договору (п. 3.2);

- пунктом 6.1. ст. 6. іпотечного договору передбачено, що після настання події дефолту (яка визначена у статті 6.2. договору), предмет іпотеки може бути використаний для задоволення, із його вартості, будь-яких та всіх забезпечених вимог на максимальну суму, визначену в цьому договорі, в обсязі, що визначається на дату фактичного задоволення таких вимог, та, крім того, інших вимог іпотекодержателя, які згідно з чинним законодавством, можуть бути задоволені із вартості предмета іпотеки;

- іпотекодержатель письмово повідомляє іпотекодавця про порядок задоволення забезпечених вимог із вартості предмета іпотеки, обраний іпотекодержателем;

- сторони погодили, що пункти (а) і (b) цієї статті 6.4. становлять домовленість сторін - застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст. 36 Закону України "Про іпотеку";

- вказаний іпотечний договір було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області та зареєстровано в реєстрі за № 2406;

- на виконання умов договору позики позивачем 18.06.2007 було надано третій особі-1 позику та перераховано грошові кошти у розмірі 10000000,00 доларів США.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував його тим, що відповідач оспорює та не визнає право власності позивача на спірну земельну ділянку, що було набуто останнім на підставах та у порядку, визначених іпотечним договором, у зв'язку із невиконанням третьою особою-1 свого обов'язку щодо своєчасного повернення у повному обсязі грошових коштів за договором позики.

Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 572, 575, 589 ЦК України, ст.ст. 3, 7, 15, 33, 35 Закону України "Про іпотеку", дійшли правильного висновку про безпідставність позовних вимог.

При цьому у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України судами попередніх інстанцій надано відповідну оцінку поданим позивачем доказам, які, на його думку, підтверджують відправлення відповідачу та третій особі-1 у відповідності до положень ст. 35 Закону України "Про іпотеку" та пунктів 6.3., 6.4. ст. 6. іпотечного договору повідомлення про подію дефолту, вимогу про усунення події дефолту та попередження про наслідки настання події дефолту.

З урахуванням приписів ст. 33 ГПК України господарські суди попередніх інстанцій правомірно зазначили, що відповідач не надав належних доказів, які б підтверджували факт звернення та вручення відповідачу і третій особі-1 вказаних повідомлень, листів та інших документів.

Отже, у випадках, коли з матеріалів справи вбачається, що письмова вимога, передбачена ст. 35 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержателем іпотекодавцю та/або боржнику не направлялася, то позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним. Отже, недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови в позові.

Крім того, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначати, що як вбачається з наявних матеріалів справи та додаткових пояснень відповідача до касаційної скарги, постановою Вищого господарського суду України від 24.09.2013 у справі № 26/071-12 було залишено в силі рішення господарського суду від 16.08.2012, яким визнано недійсним іпотечний договір від 16.06.2007, укладений Компанією "Аїсі Кепітал Лімітед" та СТОВ "Юнайтед Гроуверс", та який був підставою для подання позову у даній справі.

Враховуючи викладене, іпотечний договір від 16.06.2007, на підставі якого позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення предмета іпотеки шляхом визнання права власності на земельну ділянку, є недійсним з моменту укладення та не створює для сторін юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а тому вказана обставини є окремою правовою підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків судів попередніх інстанцій. Крім того, такі доводи фактично стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, а також містять заперечення, які були предметом дослідження господарських судів і яким дана належна правова оцінка при постановленні оскаржуваних рішень.

З огляду на викладене, підстави для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу компанії "Аїсі Кепітал Лімітед" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 та рішення господарського суду Київської області від 23.01.2013 у справі № 10/110-12/14 залишити без змін.

Головуючий суддя:С. Мирошниченко

Судді: І. Алєєва

В. Картере