ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 липня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.
суддів: Амєліна С.Є., Заїки М.М, Мойсюка М.І., Юрченка В.В.
розглянувши у попередньому розгляді справу за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії за його касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 7 жовтня 2004 року та на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 грудня 2005 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, в якому просив постановити рішення, яким зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням 100% надбавки встановленої Указом Президента України №173 від 23 лютого 2002 року «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» з 1 січня 2003 року; 33,3% премії, передбаченої п.1.1 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, затвердженого Наказом Міністра оборони України №75 від 5 березня 2001 року та п.3 постанови Кабінету Міністрів України №829 від 22 травня 2000 року з 7 березня 2000 року; 90% надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України згідно Указу Президента України від 5 травня 2005 року №389 з 1 травня 2003 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 7 жовтня 2004 року позовні вимоги були задоволені частково. Зобов'язано Київський обласний військовий комісаріат протягом 10 днів після набрання рішенням законної сили здійснити на підставі даного рішення перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії, обчисливши її розмір з урахуванням: 100% надбавки згідно Указу Президента України від 23.02.2002 року № 173 з 01.01.2003 року, премії - 33,3% за п. 1.1 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 75 від 05.03.2001 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року №829 з року з 05.08.2001 року. В решті позовних вимог було відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 27 грудня 2004 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасовано. В цій частині постановлено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України який направив її разом із справою до Вищого адміністративного суду України. В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що суди неправильно застосували норми матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального закону, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст.220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвалених по справі судових рішень.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач був звільнений з військової служби в запас у січні 2000 року. У березні 2000 року йому була призначена пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”.
Відповідно до статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Відповідно до ч.3 ст.43 зазначеного Закону, пенсія нараховується з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством" та п.2 Перехідних положень до Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають чинность з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої дії в часі.
Постановою Кабінету Міністрів України №452 від 06 квітня 1998 року «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців», якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачуються щомісячно встановлено, що премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до положень ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (що діяли до 1 січня 2005 року), призначені військовослужбовцям пенсії перераховувались з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на пенсію за цим законом.
Враховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивач на момент звільнення вказаних надбавок не отримував та звільнений до їх запровадження, а премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення. Суди правильно застосували матеріальний закон, а тому немає підстав для задоволення касаційної скарги.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та рішення суду апеляційної інстанції, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230 , ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Апеляційного суду м.Києва від 27 грудня 2004 року та рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 7 жовтня 2004 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС України.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Д.В. Ліпський
СУДДІ : С.Є. Амєлін
М.М. Заїка
М.І. Мойсюк
В.В. Юрченко