ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"11" грудня 2006 р. Справа № 395/13-06
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Богуслав
до Богуславського комбінату комунальних підприємств, м. Богуслав
про визнання договору дійсним
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача ОСОБА_2 -довіреність;
від відповідача: Кузнєцова Г.М. - довіреність;
СУТЬ СПОРУ:
Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1(далі -позивач) заявлено позов до Богуславського комбінату комунальних підприємств (далі -відповідач) про визнання договору дійсним.
Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору оренди об'єкта нерухомості від 01.02.2004 р., укладеного між сторонами та на підставі ст. 220 Цивільного Кодексу України.
В судовому засіданні 11.12.2006 р. представником відповідача подано суду відзив на позов, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає повністю з тих підстав, що спірний договір є розірваний та крім того, нотаріально не посвідчений.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників стороні, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
01.02.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди об'єкта нерухомості (далі -Договір). Відповідно п.1 договору відповідач передав, а позивач отримав у тимчасове володіння нежитлове приміщення, що являє собою будинок, що стоїть окремо з підсобними спорудами за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 108,70 кв.м. (далі -об'єкт). Відповідно до п. 1.5 договору розмір земельної ділянки, що передається у користування разом з об'єктом становить 168 кв.м.
Відповідно до п. 4.1 договору термін оренди об'єкту складає 5 років.
Як зазначає позивач він належним чином виконує умови договору та своєчасно сплачує орендну плату, проте листом №НОМЕР_1 відповідач попередив про дострокове розірвання договору в зв'язку з тим, що рішенням сесії міської ради м. Богуслав від 24.01.2006 р. надано дозвіл на продаж комунального об'єкту оренди, який перебуває у податковій заставі і підлягає реалізації через товарну біржу.
В зв'язку з тим, що договір оренди від 01.02.2004 р. в порушення ч. 2 ст. 793 ЦК України не був нотаріально посвідчений та з метою усунення такого порушення вимог закону позивач запропонував відповідачу погоди питання спільного нотаріального посвідчення договору.
31.08.2006 р. відповідач повідомив позивача про неможливість нотаріального посвідчення спірного договору оскільки його достроково розірвано про що йому повідомлялося в листі №НОМЕР_1
Позивач вважає, що відповідач незаконно відмовляється від посвідчення спірного договору нотаріально, а тому на підставі ст. 220 ЦК України просить суд визнати його дійсним.
Проте зазначена вимога позивача не може бути задоволена судом виходячи з наступного.
Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №НОМЕР_2 виданого 23.06.2006 р. Білоцерківським МБТІ нежиле приміщення площею 105,50 кв. м, що знаходиться за адресою Київська обл., Богуславський р-н, АДРЕСА_1 належить на праві комунальної власності Богуславському комбінату комунальних підприємств.
Відповідно до ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відносини щодо оренди комунального майна регулюються Законом України „Про оренду державного та комунального майна” (далі - Закон).
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Як встановлено судом договір оренди об'єкта нерухомості від 01.02.2004 р., який позивач просить визнати дійсним не містить всіх передбачених Законом істотних умов, а саме: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; страхування орендарем взятого ним в оренду майна.
Враховуючи вищенаведене та той факт, що договір оренди об'єкта нерухомості від 01.02.2004 р. не містить всіх передбачених ч. 1 ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” істотних умов суд з урахуванням норм. ст. 220 ЦК України відмовляє позивачу у задоволенні його вимог про визнання зазначеного договору дійсним.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Суддя Наріжний С.Ю.