УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 123/3990/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Тонкоголосюк О.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Бондарев Р. В.
"02" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіБондарева Р.В.
СуддівМ’ясоєдової Т.М., Чистякової Т.І.
При секретаріГаліч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Ейр Онікс» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Ейр Онікс» на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 14 травня 2012 року він працював на посаді бортпровідника повітряного судна Боїнг-737 служби обслуговування польотів Приватного акціонерного товариства «Авіокампанія «Ейр Онікс». В наступному він був переведений на посаду старшого бортпровідника і з цієї посади наказом від 31 січня 2013 року його було звільнено за власним бажанням з 31 січня 2013 року. Проте, в день звільнення з ним не був проведений повний розрахунок по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку в загальній сумі 18790 грн. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та інші суми, що належать до виплати при звільненні та при затримці розрахунку.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто З ПАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс» на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку у розмірі 15661,88 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 30924,18 грн., а всього 46586,06 грн.(без урахування податків та обов'язкових платежів). Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 8208,27 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням генеральний директор ПАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс» подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, посилаючись на те, що рішення в цій частині ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи. Зокрема зазначає, що підприємство було позбавлено можливості здійснити розрахунок з працівником з вини самого працівника, оскільки працівник не з'являвся в бухгалтерію для отримання повного розрахунку та працівником не надавалися на адресу підприємства банківські реквізити для перерахування йому виплат.
В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс», позивач просить її відхилити як безпідставну.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс», ОСОБА_6 та його представника, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 30924,18 грн., в решті перегляду не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні позивача, відповідач у порушення вимог статей 116 КЗпП України в день звільнення не виплатив усі суми, що належали позивачу, а тому на користь ОСОБА_6 підлягає стягненню з відповідача заборгованість по заробітній платі і компенсація за невикористану відпустку у розмірі 15661,88 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 30924,18 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в тій частині, що відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у визначеному розмірі з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 перебував із відповідачем в трудових відносинах, починаючи з 14.05.2012 року та займав спочатку посаду бортпровідника повітряного судна Боїнг-737 служби обслуговування польотів ПАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс». В наступному з 14.06.2012 року він був переведений на посаду старшого бортпровідника повітряного судна Боїнг-737 служби обслуговування польотів і з цієї посади згідно з наказом № 33 від 31.01.2013 року був звільнений за власним бажанням з 31.01.2013 року.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що при звільненні позивачу не виплачено заробітну плату за грудень 2012 року у розмірі 5094,32 грн., заробітну плату за січень 2013 року і компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 10567,56 грн., а загалом 15661,88 грн., чим відповідачем порушені вимоги статті 116 Кодексу законів про працю України.
Факт невиплати позивачу заборгованості по зарплаті та компенсації за невикористану відпустку в день звільнення - 31.01.2013 р. представником відповідача не заперечується.
Передбачений ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Отже, суд першої інстанції, встановивши, що відповідачем не проведено розрахунку при звільненні позивача у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на користь позивача.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що розрахунок з працівником не здійснено з вини самого працівника, однак судом першої інстанції правильно встановлено, що всупереч вимогам статей 10, 60 ЦПК України, відповідачем не надано жодного доказу відсутності своєї вини в затримці проведення розрахунку при звільненні.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що позивач 31.01.2013 р. був на роботі, при звільненні отримав трудову книжку, однак розрахунок не одержав. З позовом про стягнення боргу він звернувся майже через місяць.
Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що бухгалтерії Авіакомпанії не було відомо на який рахунок необхідно перерахувати заборгованість, оскільки таких відомостей ним не надав позивач.
Колегія суддів відхиляє вказані доводи, оскільки відповідач весь час роботи ОСОБА_6 перераховував заробітну плату на його рахунок в ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль», що підтверджується відомостями про рух грошових коштів по рахунку позивача, який не був закритий і продовжує діяти, що підтверджується відомостями по ньому станом на 30.09.2013 р. (а. с. 108-113). Доказів про те, що ОСОБА_6 відмовився від цього рахунку, або звернувся до відповідача з заявою про заборону перераховувати його заробітну плату на цей рахунок, суду першої та апеляційної інстанції представник ПАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс» не надав.
Те, що грошові кошти у розмірі 15661,8 грн. були перераховані відповідачем після ухвалення рішення судом першої інстанції на інший рахунок позивача, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» (а. с. 75), не свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, оскільки як пояснив в суді апеляційної інстанції ОСОБА_6, зазначений рахунок він відкрив для отримання зарплати в іншій організації і йому було зручно отримати заборгованість по зарплаті саме на цей рахунок. Одночасно він користується і рахунком, відкритому в ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль», який діє досі.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та недоведеність заперечень відповідача щодо відсутності його вини у затримці здійснення повного розрахунку з позивачем при його звільненні та вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи, встановленим в ході судового розгляду.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Ейр Онікс» відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: