ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Ухвала

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

01 жовтня 2013 рокуСправа №827/2419/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Мінько О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 до Головного Управління Державної казначейської служби України в м. Севастополі, Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі про стягнення суми,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Державної казначейської служби України в м. Севастополі, Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі про стягнення суми, як відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю відповідачів.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

З позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що позивач оскаржує дії державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі щодо не виконання судового рішення, які були здійсненні у межах виконавчого провадження за наказом № 5020-203/136 від 31.05.2012 року, виданим Господарським судом м. Севастополя про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 91800,00 грн., відповідно до якого ОСОБА_1 є стягувачем - стороною виконавчого провадження.

Згідно зі статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Відповідно до частини 4 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.

Отже, спеціальною нормою закону, а саме статтею 82 Закону України "Про виконавче провадження", встановлений окремий порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання судового рішення. Відповідно до зазначеного порядку сторона виконавчого провадження у разі незгоди з рішенням, діями або бездіяльністю державного виконавця має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 13.12.2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тому суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Зокрема, статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та розділом VII Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК) визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами господарського та цивільного судочинства, тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Суд зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржує дії державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі щодо не виконання судового рішення, ухваленого за нормами Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

На підставі наведеного, керуючись статтями 17, 107, 109, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Відмовити фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1 у відкритті провадження в справі за його позовом до Головного Управління Державної казначейської служби України в м. Севастополі, Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі про стягнення суми.

Направити позивачу копію зазначеної ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Мінько