ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2008 р. | № 20/170-08-3276 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Шевчук С.Р. |
Суддів | Владимиренко С.В. Барицької Т.Л. |
розглянувши касаційну скаргу | Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2008р. |
у справі | №20/170-08-3276 |
за позовом | Споживчого товариства "Ізмаїльське міське товариство "Злагода" Брощанського сільського споживчого товариства |
до | Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств Підприємства "Ізмаїльський центральний ринок" Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" |
третя особа | Державний реєстратор виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області |
про | визнання недійсним постанови, протоколу, статуту та скасування державної реєстрації |
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача 1: Валов Д.О. дов. №89 від 25.07.2008р.
- позивача 2: Валов Д.О. дов. №71 від 25.07.2008р.
- відповідача 1: не з’явились
- відповідача 2: не з’явились
- відповідача 3: Румянцев О.С. дов. №14-05/173 від 07.07.2008р.
- 3-ї особи: не з’явились
ВСТАНОВИВ:
Споживче товариство „Ізмаїльське міське товариство „Злагода” та Брощанське сільське споживче товариство звернулися до господарського суду Одеської області із позовом до Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств, Одеської обласної спілки споживчих товариств „Облспоживспілка” та підприємства „Ізмаїльський центральний Ринок” Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств, в якому просили визнати недійсними постанову правління Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств від 06.03.2007 №пр.3п.1; протокол №1 Зборів засновників підприємства „Ізмаїльський центральний Ринок” Ізмаїльської райспоживспілки від 06.03.2007; Статут Підприємства „Ізмаїльський центральний Ринок” в редакції від 12.03.2007 року та скасувати державну реєстрацію Статуту підприємства „Ізмаїльський центральний Ринок” в редакції від 12.03.2007 року.
Одночасно позивачами, в порядку ст. 66 ГПК України, було подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державному реєстратору Ізмаїльської міської ради вносити до записів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зміни щодо складу засновників (учасників) підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств до розгляду спору по суті.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.08.2008р. (суддя Щавинська Ю.М.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 р. (головуючий Картере В.І., судді Жеков В.І., Пироговський В.Т.), було задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову: заборонено державному реєстратору Ізмаїльської міської ради вносити до записів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зміни щодо складу засновників (учасників) підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств до розгляду спору по суті.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями Одеська облспоживспілка звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить судові акти скасувати, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 24.07.08р. по справі №6/287-07-7385 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.08р. та залишено без змін рішення суду першої інстанції по цій справі, яким у задоволенні позову про виключення Одеської облспоживспілки зі складу засновників підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” відмовлено.
Відзиви на касаційну скаргу на час розгляду справи в касаційній інстанції суду надані не були, що, в силу положень статті 1112 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Відповідач 1, 2 та третя особа не реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
За розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф від 10.11.2008 р. змінено колегію суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого Шевчук С.Р. (доповідач), суддів Владимиренко С.В., Барицької Т.Л.
Перевіривши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.
Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Зі змісту вказаних статей вбачається, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову.
При цьому, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, оскільки має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.
Проте, зміст оскаржуваної ухвали господарського суду Одеської області від 05.08.2008р., яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, в порушення вимог процесуального законодавства, не містить мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд дійшов висновку щодо розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову та імовірність утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Окрім цього, заходи забезпечення позову не співвідносяться із позовними вимогами, оскільки в позові ставиться питання про законність прийнятих засновником рішень щодо включення нового учасника (третього відповідача), а заходи забезпечення позову стосуються заборони державному реєстратору вносити будь-які зміни щодо всіх засновників (учасників) підприємства.
Тоді як, стаття 67 Господарського процесуального кодексу України надає суду право заборонити іншим особам вчиняти дії але лише ті дії, що стосуються предмета спору.
За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду Одеської області винесена з порушенням положень ст.ст. 66, 67 ГПК України, а тому не може вважатись законною та обґрунтованою, а відтак, підлягає скасуванню.
Апеляційна інстанція допущених місцевим господарським судом порушень не усунула, а тому постанова Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 р. також підлягає скасування.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2008р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 05.08.2008р. у справі №20/170-08-3276 скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.
С у д д я Барицька Т.Л.