РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 123/5751/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Шофаренко Ю.Ф.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Іващенко В. В.
РІШЕННЯ
"26" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіІващенко В.В.
Суддів Білоусової В.В., Дралла І.Г.
При секретарі Рижих М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визначення порядку користування житловим приміщенням, усунення перешкод у здійсненні права користування квартирою та вселення,
за апеляційними скаргами ОСОБА_7, її представника ОСОБА_8 та ОСОБА_6
на рішення Київського районного суду АР Крим від 31 липня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
у травні 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про визначення порядку користування житловим приміщенням, усунення перешкод у здійсненні права користування квартирою та вселення.
Свої вимоги мотивує тим, що їм з відповідачкою на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 по ? частині кожній. Квартира складається з двох кімнат: площею 11.8 кв.м., що позначена на плані квартири під №7 та площею 17.3. кв.м., що позначена на плані квартири під №8, з приєднаним до неї балконом площею 0.8 кв.м.
Посилаючись на те, що відповідачка перешкоджає їй користуватися квартирою, вона просить вселити її в квартиру та встановити такий порядок користування житловими приміщеннями, виділивши їй у користування кімнату площею 17.3. кв.м., що позначена на плані квартири під №8, з приєднаним до неї балконом площею 0.8 кв.м., зобов'язавши відповідачку не чинити їй перешкоди у користуванні виділеною їй кімнатою.
Рішенням Київського районного суду АР Крим від 31 липня 2013 року позов задоволено частково.
Усунено перешкоду ОСОБА_6 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення її в квартиру.
Визнано порядок користування квартирою між співвласниками шляхом виділення у користування:
ОСОБА_6 - кімнати площею 11.8 кв.м., що позначена на плані квартири під №7;
ОСОБА_7 - кімнати площею 17.3. кв.м., що позначена на плані квартири під №8 з приєднаним до неї балконом площею 0.8 кв.м.
Кухню, ванну, коридор - залишено в загальному користуванні.
В решті вимог відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати: 114 грн. 70 коп. судового збору та 1000 грн. витрат на правову допомогу, а всього: 1114 грн.70 коп.
В апеляційних скаргах відповідач ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_8 ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та просять зупинити провадження у справі до розгляду кримінальної справи №42012130770000006 від 06.12.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України. Зокрема апелянти зазначають, що право власності позивача на ? частину спірної квартири набуто злочинним шляхом. Звертає увагу суду на те, що ними був заявлений відвід судді Шофаренко Ю.Ф.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_6 ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції в частині визначення порядку користування житловими приміщеннями, виділивши їй у користування кімнату розміром 17.3. кв.м., що позначена на плані квартири під №8, з приєднаним до неї балконом, площею 0.8 кв.м. Зокрема апелянт зазначає, що висновок суду що позивач набула право власності на ? частину у 2011 році, а відповідачка є власником квартири з 1994 року, тому позивачці необхідно виділити у користування меншу за розмиром кімнату, суперечить обставинам, встановленим рішенням суду по спору між тими самими сторонами, що набрало законної сили..
Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги відповідач ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_8 є не обґрунтованими та не підлягає задоволенню з таких підстав, а апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що сторонам на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Спірна квартира складається з двох кімнат: розміром 11.8 кв.м., що позначена на плані квартири під №7 та розміром 17.3. кв.м., що позначена на плані квартири під №8, з приєднаним до неї балконом, площею 0.8 кв.м. Суд врахував, що позивачка не проживає в населеному пункті, де знаходиться квартира, право власності на ? частину набула в 2011 році, а відповідачка проживає в м. Сімферополі і є власником квартири з 1994 року, тому вирішив, що позивачці необхідно виділити у користування меншу за розміром кімнату, площею 11.8 кв.м., що позначена на плані квартири під №7.
Проте з такими висновками суду погодитися у повній мірі не можна.
Встановивши, що право ОСОБА_6, співвласника квартири АДРЕСА_1, користуватися належною їй квартирою, порушено, суд, виходячи з принципів непорушності права власності, складовими частинами якого є право володіння, користування та розпорядження своїм майном, що закріплено у ст. ст. 316, 317, 321 ЦК України, суд поновив його, задовольнивши вимоги позивачки про вселення її в квартиру.
Доводи апелянтів ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_8 про неправильність рішення суду у цій частині з посиланням на незаконний порядок набуття позивачкою права власності на 1/2 частку квартири, не можуть бути прийняті до уваги судовою колегією, оскільки на теперішній час ОСОБА_6 є законним власником частки квартири та її порушене право підлягає захисту на підставі ст. 391 ЦК України.
Визначаючи порядок користування квартирою з виділом ОСОБА_7 у користування кімнату площею 17,3 кв.м. з балконом, суд виходив із того, що вона постійно проживає у цій квартирі та є особою похилого віку.
Проте такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Рішенням Київського районного суду АР Крим від 02 вересня 2010р., що набрало законної сили, по спору між тими самими сторонами встановлено, що з 1994р. ОСОБА_7 з 1994р. впродовж 16-років постійно проживала в квартирі своєї матері в АДРЕСА_2, а квартиру АДРЕСА_1 вона постійно здавала в оренду наймачам ( а. с. 131).
Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, згідно з ч.3 ст. 63 ЦПК України, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.
Що стосується віку сторін, то саме ОСОБА_6ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою похилого віку, в той час як ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2.
Отже, при визначенні порядку користування жилим приміщенням суд виходив із обставин, які не відповідають обставинам справи, та віддав перевагу особі, яка впродовж багатьох років не користувалась ним.ю
За таких обставин судова колегія, керуючись п.3 ч.1 ст. 307 ЦПК України, змінює рішення суду у частині позовних вимог ОСОБА_6 про визначення порядку користування квартирою, визначивши такий порядок: ОСОБА_6 виділити у користування кімнату розміром 17.3. кв.м., що позначена на плані квартири під №8, з приєднаним до неї балконом, площею 0.8 кв.м.
ОСОБА_7 виділити у користування кімнату розміром 11.8 кв.м., що позначена на плані квартири під №7;
Кухню, ванну, коридор - залишити в загальному користуванні.
Визначаючи саме такий порядок користування житловими приміщеннями квартири, судова колегія виходить з того, що ОСОБА_6 є особою похилого віку, якій потрібна кімната з балконом.
В іншій частині рішення суду є законним і обґрунтованим, що згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційних скарг апелянтів ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_8
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 307, 307 ч.1 п.3, 313-316, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
в и р і ш и л а :
апеляційні скарги ОСОБА_7, її представника ОСОБА_8 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Київського районного суду АР Крим від 31 липня 2013 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення у частині позовних вимог ОСОБА_6 про визначення порядку користування квартирою між співвласниками шляхом виділення у користування у такій редакції:
ОСОБА_6 виділити у користування кімнату площею 17.3. кв.м., що позначена на плані квартири під №8, з приєднаним до неї балконом, площею 0.8 кв.м.
ОСОБА_7 виділити у користування кімнату площею 11.8 кв.м., що позначена на плані квартири під №7;
Кухню, ванну, коридор - залишити в загальному користуванні.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді :