ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34

У Х В А Л А

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісопторг»

До відповідача    Товариства з обмеженою відповідальністю «Офсетна типографія «Арт - Пресс»

Про                       стягнення 34371,66 грн.

Суддя  Жирнов С.М.

Представники:

від позивача:       Шистопал  Г.М. - № б/н від 20.07.2008

від відповідача:  не з»явився.

Обставини  справи:

            Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 25036,43 грн. основного боргу, 4670,22 інфляції, 1607,66 грн. пені, 553,71 грн. 3% річних та 2503,64 грн. штрафу на підставі Договору № 81123-7 від 03.01.2007 р.

           Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2008 р. порушено провадження у справі № 9/132 та призначено її розгляд на 04.08.2008 р.

           Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2008 р. у зв»язку з нез»явленням представників сторін в судове засідання та неподанням останніми витребуваних судом доказів, розгляд справи було відкладено на 20.08.2008 р.

           20.08.2008 р. позивачем подана до суду Заява про збільшення позовних вимог № б/н від 19.08.2008 р.

                 Позивач в судове засідання 20.08.2008 р. з»явився, залучив до матеріалів справи копію Договору № 81123-7 від 03.01.2007 р., тоді як інші документи на виконання вимог ухвал суду від 23.07.2008 р. та від 04.08.2008 р. не подав і не надіслав.

          Відповідач в судове засідання 20.08.2008 р. повторно не з»явився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвали суду від 23.07.2008 р. та від 04.08.2008 р. не подав і не надіслав.

ВРАХОВУЮЧИ, ЩО:

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

         Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.07.2008 р. та від 04.08.2008 р., направлені відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, повернулись до суду з відмітками пошти: «за зазначеною адресою  не проживає», «за зазначеною адресою  вибув».

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 04.08.2008 р. та 20.08.2008 р.  від останнього до суду не надходило.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2008 р. позивач був зобов»язаний: «документально підтвердити визначений у позовній заяві юридичний  статус позивача і відповідача (в тому числі надати довідки про знаходження позивача і відповідача у ЄДРПОУ станом на липень - серпень 2008 р.) згідно вимог ст.ст. 1, 21 ГПК України; надати оригінали доданих до заяви документів; вказати та залучити до справи всі можливі докази на підтвердження позовних вимог; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; оригінал (для огляду) та копію (до справи) Договору № 81123-7 від 03.01.2007 р.». Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2008 р. позивач був зобов»язаний також визначити період стягнення інфляції, річних, пені, штрафу («з»- «по»).

 Статтями 1, 21 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами у судовому процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи  (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»№ 755-ІV від 15.05.2003 року з послідуючими змінами та доповненнями, документом, що підтверджує за організацією статус юридичної особи та за громадянином статус суб»єкта підприємницької діяльності, є свідоцтво про державну реєстрацію –документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи –підприємця.

Частина 7 ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»№ 755-ІV від 15.05.2003 року з послідуючими змінами та доповненнями, передбачає чинність Виписки з Єдиного державного реєстру протягом тридцяти календарних днів з дати її видачі. Частиною 9 ст. 21 зазначеного закону встановлено, що Виписка з Єдиного державного реєстру втрачає чинність раніше строку, на який її видано, якщо до Єдиного державного реєстру були внесені зміни щодо відомостей, які зазначаються у виписці з  Єдиного державного реєстру          

 Згідно п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі витребовує від сторін документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.

Враховуючи викладене та встановивши відсутність у заяві доказів щодо юридичного статусу відповідача станом на час розгляду справи, а також з метою забезпечення достовірності установчих даних юридичних осіб –сторін в судовому процесі –ухвалою суду від 03.07.2008 р. від позивача (як сторони, що ініціює спір у суді та у відповідності до ст. ст. 33, 38 ГПК України) були витребувані докази  юридичного його юридичного статусу та юридичного статусу відповідача у вигляді довідок про знаходження останніх у ЄДРПОУ станом на липень - серпень 2008 р.

Аналогічна вимога (щодо підтвердження наявності статусу юридичної особи) була висунута судом і до відповідача.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач ухвали суду від 23.07.2008 р. та від 04.08.2008 р. не виконав, відзив на позов з підтверджуючими документами та довідку про знаходження у ЄДРПОУ станом на липень - серпень 2008 р. не подав і не надіслав, в судові засідання 04.08.2008 р. та 20.08.2008 р., а отже двічі,  не з»явився.

            Позивач також не подав витребувану господарським судом довідку про знаходження відповідача у ЄДРПОУ станом на липень - серпень 2008 р., а рівно і вказану довідку щодо себе, т.т. не довів суду ті обставини, які б свідчили про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісопторг»та у Товариства з обмеженою відповідальністю «Офсетна типографія «Арт - Пресс»на час розгляду справи статусу юридичної особи і про що позивачем було наголошено у позовній заяві в якості обґрунтування звернення до господарського суду.

           Доказів звернення позивача до органів статистики щодо отримання довідок про знаходження позивача і відповідача у ЄДРПОУ станом на липень - серпень 2008 р., а отже здійснення дій, пов»язаних з виконанням ухвал суду від 23.07.2008 р. та від 20.08.2008 р. суду також не надано та не надіслано.

            Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи позивача серії А00 № 401409, Довідка № 1879 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо позивача, видана Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області 21.05.2007 р., копії яких були додані позивачем у якості додатків до позовної заяви, містять в собі останні дані станом на 21.05.2007 р., а отже такі також не можуть бути визнані доказами виконання позивачем ухвал суду від 23.07.2008 р. та від 04.08.2008 р., зокрема щодо надання довідки про знаходження позивача у ЄДРПОУ станом на липень - серпень 2008 р.             

             Позивачем також не подане витребуване судом письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору (на вимогу ухвал суду від 23.07.2008 р. та від 04.08.2008 р.).

             Крім того, позивач не визначив період стягнення інфляції, річних, пені, штрафу («з»- «по») на вимогу ухвали суду від 04.08.2008 р.

           Вищенаведене свідчить, що позивач свідомо не виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.07.2008 р., а рівно і ухвали суду від 04.08.2008 р. (а отже, двічі), не пояснив суду причин їх невиконання, не довів підставність таких своїх дій, а, тому суд дійшов до висновку про відсутність у позивача поважних причин для невиконання вимог суду.

           Факт неподання позивачем витребуваних судом документів по справі, а рівно доказів, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, позбавляє суд можливості здійснення всебічного, повного і об’єктивного вирішення такого спору по суті, на розгляді якого саме позивач і наполягав з огляду на подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

            Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок про невиконання позивачем свого процесуального обов»язку щодо добросовісного користування належними йому процесуальними правами, а рівно виявлення неповаги до суду, до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, невжиття заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п.1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Водночас статтею 77 ГПК України не встановлений обов’язок суду відкладати розгляд справи та такі дії суду є правом останнього.

З огляду на наведене, справа не може бути розглянута по суті і позов належить залишити без розгляду.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 1, ч. 7 ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», ст. ст. 1, 21, 22, 33, 34, 44, 49, 65, 75, п. 5 ч. І, ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України,

Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Суддя                                                                                              С.М. Жирнов