ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  42/256

22.07.08

За позовом Одеської залізниці м. Одеси

до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення “Укрзалізничпостач” м. Києва

про стягнення боргу, ціна позову 27756,35 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Білинський В.А.,

від відповідача Лесько Н.О.

СУТЬ СПОРУ :

у червні 2008 року Одеська залізниця звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору поставки № ЦХП-50207 від 28 грудня 2006 р. останній частково виконав зобов’язання з передачі йому дизельного палив, не поставивши 6670 кг дизельного палива вартістю 27756,35 грн.

За таких обставин на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на його користь 27756,35 грн. боргу, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на належне виконання обов’язку з передачі товару відповідно до умов договором у погодженому обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 28 грудня 2006 року між сторонами по справі було укладено договір поставки № ЦХП-50207, за умовами якого відповідач зобов’язався передати позивачу нафтопродукти за найменуванням, маркою, ціною та кількості згідно специфікацій, які є невід’ємними частинами договору, а позивач –прийняти та оплатити одержаний товар на умовах договору.

Умови та терміни поставки товару згідно розділу 3 договору підлягають погодженню сторонами у специфікаціях. Поставку передбачено здійснювати залізничним або автотранспортом за вантажними реквізитами покупця.

Так, згідно специфікації № 7 до договору сторони погодили, зокрема, поставку відповідачем позивачу протягом липня 2007 року дизельного палива Л-0,2-62, ДСТУ 3868-99. Умовою поставки дизельного палива відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати “Інкотермс” (редакція 2000 року) визначено FCA.

Отже, відповідно до зазначених умов договору сторони по справі погодили, що моментом виконання відповідачем обов’язку передати товар вважається момент здачі товару перевізникові у визначеному позивачем місці, що відповідає вимогам ст. 664 ЦК України.

З матеріалів справи слідує, що позивачем було узгоджено виставлений відповідачем рахунок-фактуру ТОП07-781 від 13 липня 2007 р., згідно з яким передбачалася поставка належних за спірним договором 361,461 т дизельного палива у шести залізничних цистернах, зокрема № 73952707, за станції Дрогобич Львівської залізниці вантажовідправник ВАТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина” на станцію Знам’янка Одеської залізниці.

Поясненнями сторін, наявною у справі залізничною накладною № 36122426 стверджується 12 липня 2007 р. зі станції Дрогобич на адресу позивача на станцію Знам’янка було відправлене дизельне паливо, у т.ч. у залізничній цистерні № 73952707 65,317 т палива.

Заявлені позивачем вимоги стосуються виявленої нестачі дизельного палива у залізничній цистерні № 73952707, в якій замість належних 65317 т знаходилося 57,341 т, різниця з урахуванням норм природних втрат та похибки при зважуванні становить 6,67 т.

Проте, як вбачається з вищезгаданої залізничної накладної, для перевезення відповідачем було передано саме 65317 т палива, про що свідчать дані перевізника про зважування цистерни.

Факт передачі відповідачем позивачу всієї кількості товару підтверджується також підписаним сторонами актом прийому-передачі № ОД07-135 від 13 липня 2007 р.

Враховуючи, що відповідачем було здано перевізникові весь обсяг належного за договором товару, то обов’язок відповідача щодо передачі позивачу цього товару є виконаним і права останнього на одержання товару з боку відповідача не порушені.

За таких обставин у задоволенні позову відповідно до вимог ст.ст. 16, 670 ЦК України слід відмовити.

Посилання позивача на виявлення нестачі при прийнятті товару на станції Херсон Одеської залізниці не заперечують факту належного виконання відповідачем обов’язків за спірним договором.

З моменту передання товару ризик випадкового пошкодження або втрати товару відповідно до вимог ст. 668 ЦК України переходить до покупця. У разі порушення прав останнього з цього приводу він не позбавлений можливості в установленому порядку ставити питання про відшкодування йому збитків.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові Одеської залізниці м. Одеси відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                     П.І.Паламар