П О С Т А Н О В А                              № 2-а-448/2011

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2011 року Старобешівський районний суд Донецької області в складі:

головуючого Моцного В.В.

при секретарі Даніловій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ у м. Донецьк Донецької області в особі ВДАІ Старобешівського району Донецької області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що на підставі постанови відповідача його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУАП. З постановою він не погодився, вважає її незаконною, оскільки правопорушення не скоював. Згідно постанови 20.11.2010 року він керував автомобілем НОМЕР_1 по вул. Купріна в м. Донецьк, проїхав на заборонений сигнал світлофору, на регульованому пішохідному, після чого був зупинений відповідачем, який пред’явив йому претензії з приводу порушення Правил дорожнього руху і проїзду на заборонений сигнал світлофору. Він з цим не погодився. Проте відповідач, не слухаючи його, склав у відношенні нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУАП та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, не вручивши постанови на місці нібито вчинення правопорушення. Вважає, що дії позивача незаконні, а винесена постанова підлягає скасуванню з наступних підстав. При провадженні відповідач не надав йому будь-яких доказів вчинення ним правопорушення, яких і не може існувати. Зокрема, п. 2.7.3 (е) ПДР він не порушував. Під час провадження його було позбавлено права на захист, оскільки всупереч вимогам ч. 2 ст. 254 КУАП, йому не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення та постанови. Таким чином, протокол не є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 217 КУАП, службові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративне правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені даним кодексом, в межах наданих їм повноважень та лише при виконанні службових обов’язків. Згідно до ч. 1 ст. 254 КУАП, протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається уповноваженою на це службовою особою. Відповідно до ст. 251 КУАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є фактичні обставини, які встановлюються у визначеному законом порядку. Аналіз даних норм дозволяє зробити висновок, що для складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення та для винесення оскаржуваної постанови, відповідач повинен був бути наділений необхідним обсягом службових повноважень. Згідно п. 1.3., 9.2.-9.5. Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 № 1111, працівники дорожньо-патрульної служби виконують свої обов’язки виключно в межах постів та маршрутів патрулювання, визначених дислокацією маршрутів патрулювання і постів, яка розроблюється командиром стройового підрозділу в межах території, що обслуговується з обов’язковим погодженням начальника органу внутрішніх справ, затверджується керівником У(В)ДАІ і підлягає перегляду не менше одного разу на рік. На кожний маршрут патрулювання (пост) складається картка. Картка видається старшому наряду ДПС на час несення служби. Тож, несення служби відповідачем, мало бути оформлене належним чином, шляхом складання відповідних, вищезазначених документів. Однак, зважаючи на те, що такі документи йому пред’явлені не були, вважає, що їх не було взагалі, а відповідно, не було й повноважень у відповідача нести службу з нагляду за дорожнім рухом. Згідно ст. 268 КУАП, постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена у районний суд у порядку, визначеному КАС України. Згідно до ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, що стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем мешкання позивача. Зважаючи на те, що тривалий час після винесення оскаржуваної постанови він перебував на стаціонарному лікуванні, був позбавлений можливості своєчасно оскаржити постанову та дії відповідача. Просить відновити йому строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення; визнати незаконними дії відповідача зі складання стосовно нього 20.11.2010 року протоколу про адміністративне правопорушення, серія АН1 № 313718 передбачене ст. 122 ч. 2 КУАП, а сам протокол недійсним; скасувати постанову відповідача від 20.11.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

          Позивач в своїй письмовій заяві на задоволенні своїх позовних вимог наполягає і просить справу розглянути за своєї відсутності.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час слухання справи, тому суд розглядає справу на підставі даних, які в ній є.

Судом встановлено, що 20.11.2010 року о 12 годині 25 хвилин інспектором ДПС БДПС в Донецькій області старшим сержантом міліції ОСОБА_2 було складено протокол серії АН1 № 313718 за ст. 122 ч.2 КУАП стосовно ОСОБА_1 за те, що той 20.112010 року о 12 годині 25 хвилин в м. Донецьк по вул. Купріна, керуючи автомобілем ВАЗ-2105, номерний знак НОМЕР_2, проїхав світлофор на заборонений сигнал на регулювальному пішохідному переході, чим порушив п. 2.7.3. «е» Правил дорожнього руху України. Постановою інспектора ДПС БДПС в Донецькій області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 від 20.11.2010 року на ОСОБА_1 за вчинене правопорушення накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Суд визнає дії інспектора ДПС БДПС в Донецькій області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 з приводу складання протоколу незаконними, а прокол серія АН1 № 313718 недійсним з наступних підстав.

          Згідно ст. 251 КУАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З адміністративного протоколу інспектора ДПС БДПС в Донецькій області старшого сержанта ОСОБА_2 серія АН1 № 313718 вбачається, що ОСОБА_1 не визнав своєї вини у порушенні п. 2.7.3. «е» ПДР України, та не погодився зі складанням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 2 КУАП.

Для всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності недостатньо фактичних даних і доказів наявності вини ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху. Показання свідків у протоколі відсутні. Таким чином, протокол не є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 254 КУАП, відповідачем було порушено законне право позивача на отримання копії протоколу для захисту своїх прав. Відповідачу не було вручено копії оскаржуваних протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладання штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 КУАП, службові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративне правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені даним кодексом, в межах наданих їм повноважень та лише при виконанні службових обов’язків.

Згідно до ч. 1 ст. 254 КУАП, протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається уповноваженою на це службовою особою. Отже для складення у відношенні ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та для винесення постанови, відповідач повинен був бути наділений необхідним обсягом службових повноважень. Згідно п. 1.3., 9.2.-9.5. Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 № 1111, працівники дорожньо-патрульної служби виконують свої обов’язки виключно в межах постів та маршрутів патрулювання, визначених дислокацією маршрутів патрулювання і постів, яка розроблюється командиром стройового підрозділу в межах території, що обслуговується з обов’язковим погодженням начальника органу внутрішніх справ, затверджується керівником У(В)ДАІ і підлягає перегляду не менше одного разу на рік. На кожний маршрут патрулювання (пост) складається картка. Картка видається старшому наряду ДПС на час несення служби. Тож, несення служби відповідачем, мало бути оформлене належним чином, шляхом складання відповідних, вищезазначених документів. Приймаючи до уваги, що позивачу зазначені документи пред’явлені не були, до протоколу не долучені, слід вважати, що повноважень 20.11.2010 року о 12 годині 25 хвилин нести службу з нагляду за дорожнім рухом, і так само повноважень на складання протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 та винесення постанови про накладання штрафу у відповідача не було.

Суд вважає можливим поновити позивачу строк для звернення до суду для захисту своїх справ.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати дії інспектора ДПС БДПС в Донецькій області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 щодо складання 20.11.2010 року протоколу серія АН1 № 313718 про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 2 КУАП незаконними, а сам протокол недійсним, та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АН № 737249 від 20.11.2010 року щодо накладання на позивача штрафу у розмірі 425 гривень.

          Керуючись ст.ст.104, 158, 162, 163 КАС України, ст.ст. 217, 251, 254 КУАП України, наказом МВС України від 13.11.2006 року № 1111, суд

                                                  П О С Т А Н О В И В :

          Поновити ОСОБА_1 строк для звернення з адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав.

Визнати дії інспектора ДПС БДПС в Донецькій області старшого сержанта міліції ОСОБА_2, щодо складання 20.11.2010 року протоколу серія АН1 № 313718 про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 2 КУАП незаконними, а сам протокол недійсним.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АН № 737249 від 20.11.2010 року щодо накладання на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 425 гривень.

Постанова оскарженню не підлягає.

          Суддя:

14.01.2011