П О С Т А Н О В А                              № 2-а-7429/2011

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2011 року Старобешівський районний суд Донецької області в складі:

головуючого Моцного В.В.

при секретарі Даніловій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної автомобільної інспекції Старобешівського району Донецької області про визнання незаконними дій та скасування рішення суб’єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконними дій та скасування рішення суб’єкта владних повноважень, посилаючись на те, що постановою від 14.05.2011 року службової особи — інспектора взводу дорожньо-патрульної служби м. Донецьк його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУАП. Згідно постанови 14.05.2011 року керуючи автомобілем в м. Донецьк Донецької області він перевищив швидкість руху. Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з причин того, що швидкість руху він не перевищував, що не тягне за собою порушення Правил дорожнього руху України, але працівник ДАІ зупинив його, хоча він рухався з дозволеною швидкістю. Просить визнати незаконними дії службової особи - інспектора взводу дорожньо-патрульної служби м. Донецьк зі складання протоколу серія АН № 1290264 від 14.05.2011 року про адміністративне правопорушення, скасувати постанову - інспектора взводу дорожньо-патрульної служби м. Донецьк від 14.05.2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУАП, а справу розглянути за його відсутністю.

          Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що постановою від 14.05.2011 року службовою особою — інспектором взводу дорожньо-патрульної служби м. Донецьк ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУАП. В протоколі вказано, що 14.05.2011 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем в м. Донецьк Донецької області перевищив швидкість руху, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху України.

Суд визнає дії інспектора взводу дорожньо-патрульної служби м. Донецьк з приводу складання протоколу серія АН № 1290264 від 14.05.2011 року неправомірними, а постанову про адміністративне правопорушення від 14.05.2011 року за ст. 122 ч. 1 КУАП відносно ОСОБА_1 - незаконними з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 10-15 Закону України ,,Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів ОСОБА_1 відповідачем на його прохання надано не було. Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов’язок доведення правомірності постанови покладено на суб’єкта владних повноважень, а саме на відповідача. В силу положень ч. 1 та 2 ст. 70 КАС України належними є докази, які місять інформацію, щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування, а сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Так як факт фіксації порушення ОСОБА_1 нібито зафіксований технічним приладом, перевищення ним швидкості може бути підтверджено виключно цим приладом, із показаннями швидкості саме його транспортного засобу на момент фіксації, вказаного в постанові. Викладена відповідачем інформація в постанові є виключно його суб’єктивною позицією та не може вважатись належним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання ОСОБА_1 часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує його права, передбачені ст.268 КУАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інших обставин, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.3 КУАП.

Відповідно до ч.1 ст.217 КУАП службові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, в межах наданих їм повноважень та лише при виконанні службових обов’язків. Відповідно до ч.1 ст.254 КУАП протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається уповноваженою на це службовою особою.

Аналіз даних норм дозволяє зробити висновок, що для складення стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та для винесення оскаржуваної постанови, відповідач повинен був бути наділений необхідним обсягом службових повноважень. Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби державтоінспекції МВС, затверджена наказом МВС України від 27.03.2009 р. № 111, містить наступні положення. Згідно п. 10.2. розстановка сил i засобів підрозділів ДПС здійснюється на підставі дислокації маршрутів патрулювання i постів, яка розробляється з урахуванням обов’язкових норм щоденного виставлення нарядів ДПС та виходу на лінію патрульних автомобілів i мотоциклів. Згідно з п. 10.6, на кожний маршрут патрулювання (пост) складається картка маршруту патрулювання, поста. Один примірник картки зберігається у відділах державтоiнспекцiї МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах, другий видається черговому наряду ДПС на час несення служби. Такі документи відповідачем йому не були пред’явлені, а отже у відповідача не було й повноважень нести службу з нагляду за дорожнім рухом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України посадова особа органу державної влади має діяти виключно у межах, способом i у порядку, прямо передбаченими законом України.

Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Враховуючи викладене, суд приймає рішення поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, визнати незаконними дії інспектора взводу дорожньо-патрульної служби м. Донецьк, щодо складання 14.05.2011 року протоколу серії АН № 1290264 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУАП, а сам протокол недійсним.

У зв’язку з цим, суд вважає за необхідне скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 14.05.2011 року, складену інспектором взводу дорожньо-патрульної служби м. Донецьк у відношенні ОСОБА_1

          Керуючись ст.ст. 19, 70, 71, 104-106 КАС України, ст.ст. 251, 254, 268, 285-289 КУАП України пп. 10.2. — 10.6., 13.2. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, суд

                                                  П О С Т А Н О В И В :

Визнати дії інспектора взводу дорожньо-патрульної служби м. Донецьк, щодо складання 14.05.2011 року протоколу серії АН № 1290264 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУАП незаконними, а сам протокол недійсним.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 14.05.2011 року, складену інспектором взводу дорожньо-патрульної служби м. Донецьк у відношенні ОСОБА_1

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя:

24.11.2011