П О С Т А Н О В А № 2-а-24/2012

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2012 року Старобешівський районний суд Донецької області в складі:

головуючого Моцного В.В.

при секретарі Даніловій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області про стягнення разової допомоги на оздоровлення та визнання дій відповідача при невиплаті зазначеної допомоги противоправними

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення разової допомоги на оздоровлення та визнання дій відповідача при невиплаті зазначеної допомоги противоправними, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильній АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданим 05.10.1993 року Донецькою обласною державною адміністрацією, а також інвалідом IIІ групи по захворюванням, пов'язаним з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серія 2-18 АВ № 233520 від 04.11.1997 року та повинен отримувати щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Проте, відповідач не нарахував і не виплачував йому щорічну допомогу на оздоровлення у встановленому законом розмірі. Просить визнати дії відповідача незаконними та зобов'язати зробити перерахунок та виплату недорахованої суми щорічної компенсації на оздоровлення з 2007 року по день винесення рішення по справі, а справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заперечення у якому просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення з 2007 року по день винесення рішення по справі, посилаючись на те, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до яких відноситься ОСОБА_1, виплачується щорічна допомога на оздоровлення відповідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ в розмірі: інвалідам 3 групи - чотири мінімальні заробітні плати. Однак, на підставі ст. 62 Закону, роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у Порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. У 2008-2011 роках одноразова допомога на оздоровлення ОСОБА_1 була нарахована відповідно до розділу ІІ пункту 28 підпункту 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», за яким одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року ОСОБА_1 управлінням нарахована одноразова допомога на оздоровлення як інваліду 3 групи у 2008-2011 роки - 90 гривень. У зв'язку з арештом рахунку НОМЕР_2 УПСЗН не має можливості здійснити перерахунок нарахованої допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2008-2011 роки. У лютому 2012 року управлінням було перераховано допомогу на оздоровлення за 2008-2011 роки. У зв'язку з тим, що нарахування та виплата позивачу коштів на оздоровлення як інваліду 3 групи проведені законно, згідно діючого законодавства, просить у задоволені позову відмовити, а справу розглянути у її відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та визнаний інвалідом 3 групи безстроково, про що свідчить вкладка НОМЕР_3 від 26.11.1997 року. Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок допомоги на оздоровлення, але відповідачем було відмовлено в перерахунку.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щорічна допомога на оздоровлення, зокрема, інвалідам 3 групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати.

Відповідачем за 2008-2011 роки нарахована щорічна допомога на оздоровлення в сумі 90 гривень, та фактично сплачена у лютому 2012 року, що підтверджується довідкою від 22.02.2012 року.

Вказані обставини встановлені судом й не заперечуються сторонами.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 48 спеціального Закону щорічна допомога на оздоровлення сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на нього покладений обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Суд вважає необґрунтованим застосування відповідачем при розрахунку виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2011 роки розміру виплати, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в такій редакції «одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Положення вказаного закону протирічить положенням ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України, згідно із якими, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп2008 по справі № 1-28/2008, положення пункту 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», за яким текс ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено в новій редакції, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

У зв'язку із цим ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діє в редакції згідно змін № 230\96-Вр від 06.06.1996 року до цього Закону, а саме передбачена щорічна допомога на оздоровлення особам, зокрема, інвалідам 3 групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Тобто, нормами спеціального Закону визначений розмір щорічної допомоги як величина, кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на час здійснення виплати.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» від 27.06.1996 року.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2008-2011 роки, а не вказана Постанова КМУ.

Конституція - Основний Закон України і має найвищу юридичну силу, а тому суд приходить до висновку та застосовує конституційні положення щодо пільг, компенсацій і гарантій, які Держава надає громадянам.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI від 28.12.2007 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» № 835 - VI від 26.12.2008 року, Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» № 1646 - VI від 20.10.2009 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», розмір мінімальної заробітної плати встановлено з 01 грудня 2008 року у розмірі 605 гривень, з 01 грудня 2009 року у сумі 744 гривні, з 01 грудня 2010 року - 922 гривні, з 01 грудня 2011 року у сумі 1004 гривні.

Враховуючи, що позивачу за 2008-2011 роки щорічна допомога на оздоровлення не виплачувалась, тому при обчисленні даної допомоги для стягнення з відповідача на користь позивача враховує розмір мінімальної заробітної плати встановленої з 01 грудня 2008 року у розмірі 605 гривень, з 01 грудня 2009 року у сумі 744 гривні, з 01 грудня 2010 року - 922 гривні, з 01 грудня 2011 року у сумі 1004 гривні.

Так, позивачу в 2008 році необхідно було сплати щорічну допомогу на оздоровлення з наступного розрахунку: 605x4=2420 гривень, в 2009 році - 744х4=2976 гривень, в 2010 році - 922х4=3688 гривень, в 2011 році - 1004x4=4016 гривень.

Таким чином, дії відповідача в частині нарахування позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 90 грн. за 2008-2011 роки, суд визнає неправомірними, а поновлюючи порушені права зобов'язує здійснити перерахунок допомоги згідно до вимог ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» й стягує невиплачену суму.

Відповідно до ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Суд визнав причини пропуску строку звернення позивачем до адміністративного суду поважними, тому вважає за необхідне поновити пропущений строк.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 50 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 2, 9, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області про стягнення разової допомоги на оздоровлення та визнання дій відповідача у невиплаті зазначеної допомоги противоправними - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до управління праці і соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області про стягнення разової допомоги на оздоровлення та визнання дій відповідача у невиплаті зазначеної допомоги противоправними.

Дії посадових осіб управління праці і соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації в частині нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 90 грн. за 2008-2011 роки, визнати неправомірними.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області провести перерахунок ОСОБА_1 недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2011 роки, згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, які були встановлені на момент виплати, тобто на 01.12.2008 року у розмірі 2420 гривень, на 01.12.2009 року у розмірі 2976 гривень, на 01.12.2010 року - 3688 гривень, на 01.12.2011 року - 4016 гривень, з урахуванням здійснених раніше виплат.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2008-2011 роки згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в сумі 12740 гривень.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Донецької області через Старобешівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:

13.03.2012