ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 вересня 2013 рокуСправа №827/661/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді - Кравченко М.М.;
при секретарі - Коваль К.М.,
за участю:
представник позивача Жих Тетяна Юріївна довіреність № ДВ-27 від 01.07.13 на підставі паспорту;
представник позивача Демяненко Володимир Юрійович довіреність № ДВ-28 від 27.06.13 на підставі паспорту;
представник відповідача Філіппова Марія Олександрівна довіреність № 27-25-17-17/12 від 02.01.13 на підставі посвідчення;
представник відповідача Бойко Олена Анатоліївна довіреність № 27-25-14/14/1978 від 08.07.13 на підставі паспорту;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Севастопольский морський торговельний порт" до Державної фінансової інспекції в м.Севастополі про визнання протиправними та скасування письмових вимог,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Севастопольский морський торговельний порт" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в м.Севастополі про визнання протиправними та скасування письмових вимог.
Позовні вимоги позивача мотивовані порушенням порядку проведення перевірки відповідачем та невідповідністю висиновків акту перевірки фактичним обставинам, що порушує права позивача.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22 березня 2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 827/661/13-а, підготовче провадження по справі закінчене, справу призначено до судового розгляду.
Провадження у справі зупинялося.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов з підстав, що у ньому наведені, надали суду додаткові пояснення.
Представники відповідача заперечували проти позову, пояснили суду, що діяли виключно в межах та на підставі закону, вважали позовні вимоги безпідставними та просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та, отже, про відмову у задоволенні позову виходячи з такого.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи, місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (далі Закон України №2939) головним завданням державної фінансової інспекції є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється.) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною фінансовою інспекцією через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
У судовому засіданні встановлено, що Державною фінансовою інспекцією м. Севастополя була розпочата позапланова ревізія ДП «Севастопольський морської торговельний порт» на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду з 10 грудня 2012 року, яка була призупинена з 28 грудня 2012 року до 08 січня 2013 року та строк якої був продовжений з 09 до 16 січня 2013 року.
Відповідно до ст. 11 Закону України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ та п. 9 Постанови Кабінету міністрів України від 20.04.2006 № 550 визначена тривалість позапланової ревізії - 15 робочих днів, яка продовжується понад визначену Законом тривалість за рішенням суду на строк, що не перевищує 5 робочих днів.
Таким чином строк проведення позапланової ревізії відповідає нормативним термінам, передбаченим у Постанові Кабінету міністрів України від 20.04.06 р. № 550, а саме: з 10 до 27 грудня 2012 року - 14 робочих днів та з 9 до 16 січня 2013 року - 6 робочих днів, що взагалі складає - 20 робочих днів, та відповідає максимальної тривалості позапланової ревізії.
Встановлено, що перевірка дотримання законодавства при здійсненні державних закупівель проводилась Державною фінансовою інспекцією в м. Севастополі за процедурою закупівлі продуктів нафтоперероблення рідких (дизельне паливо), переможцем якої визначений TOB «Атан - Крим», з яким укладений договір від 03.08.2011р. № 1108/312. Однак, станом на 20.01.2012 р. Державною фінансовою інспекцією в м. Севастополі був складений акт окремих питань фінансово - господарської діяльності ДП «Севморторгпорт» по вказаної вище процедурі закупівлі, який не є остаточним. Так, при проведенні позапланової ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності державного підприємства «Севастопольський морський торговий порт» за період з 01.01.2012 по 16.11.2012 p. вказаний договір перевірений на предмет виконання сторонами договірних взаємовідносин у повному обсязі, що відображено в акті ревізії від 23.01.2013р. № 06-21/18.
Договором 1101/2 від 04.01.2011, який укладений ДП «Севастопольський морський торговельний порт» з TOB «Форніт» на постачання дизпалива, (термін дії 3 місяця з 04.01.2011 р. по 31.03.2011 р.) не передбачено зменшення ціни даного договору по взаємній згоді сторін, у т.ч. шляхом зменшення об'єму закупівель. Згідно абзацу 2 п.3.2. названого договору: «Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної пропозиції учасника переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватись до повного виконання зобов'язань сторонами».
Представник відповідача у своїх запереченнях пояснив, що питання про зміну цін на паливно-мастильні матеріали вирішується відповідно до п.3.3. вказаного договору, а саме виконавець (TOB «Форніт») направляє всі необхідні документи, підтверджуючі зростання цін в даному сегменті і свої пропозиції по перегляду ціни закупівлі, а у свою чергу замовник (ДП «СМТП») повинен розглянути протягом 5 робочих днів надані документи і ухвалити рішення про підписання додаткової згоди до договору.
Документи по перегляду цін представлені не були, отже договір повинен був виконуватися учасниками в повному обсязі.
В акті ревізії викладено, що відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України від 01.06.2010 № 2289 умови договору закупівлі дизельного палива не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів переможця процедури закупівлі дизельного палива - TOB «Атан - Крим».
Суд погоджується із доводами відповідача, що істотні умови договору закупівлі від 03.08.2011р. № 1108/312, до яких відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України від 01.06.2010 № 2289 відноситься кількість товару (400000 л), не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про умови договору згідно п.1.3 якого зазначено, що обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені в залежності від реального фінансування витрат, оскільки, згідно Листа-роз'яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель від 17.11.2011 № 3302-25/14028-08, правовим підґрунтям терміну "видатки" є бюджетне законодавство, зокрема Бюджетний кодекс України. Так, відповідно до пункту 13 ч. 1 ст. 1 Бюджетного кодексу України видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. При цьому обмеження ст. 40 Закону України від 01.06.2010р. № 2289 "Про здійснення державних закупівель" зі змінами та доповненнями) в контексті наявності затверджених в установленому порядку видатків стосуються розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, до яких ДП «Севастопольський морський торговий порт» не відноситься. Тільки розпорядники та/або одержувачі бюджетних коштів мають право здійснювати зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами ціни договору про закупівлю.
Ревізією позивача встановлено, що за вказаним договором додаткових угод щодо зменшення сторонами ціни договору у ревізуємому періоді не укладалось.
Таким чином, суд робить висновок, що внаслідок невиконання TOB «Атан - Крим» істотних умов договору закупівлі від 03.08.2011 № 1108/312, ДП «СМТП» отримані збитки у сумі 13340,25 грн., що саме й було встановлено відповідачем.
Аналогічним чином суд надає правову оцінку невиконанню TOB «Форніт» істотних умов договору закупівлі від 04.01.2011р. № 1101/3, внаслідок чого ДП «СМТП» отримані збитки у сумі 44000,0 грн., невиконанню ПП «Альвір» істотних умов договору закупівлі від 05.04.2011 №1104/141, внаслідок чого ДП «СМТП» отримані збитки у сумі 18600,0 грн., невиконанню TOB «Атан - Крим» істотних умов договору закупівлі від 29.04.2010 № 104/147, внаслідок чого ДП «СМТП» отримані збитки у сумі 22534,50 грн., виконанню TOB «Атан - Крим» істотних умов договору закупівлі від 04.01.2011р. № 1101/1, внаслідок чого ДП «СМТП» отримані збитки у сумі 10388,00 грн.
Суд не приймає доводи позивача про необґрунтованість висновків відповідача про завдання матеріальної шкоди (збитків) через завищення вартості ремонтно-будівельних робіт на суму 1278,0грн. за договором підряду від 12.04.2010 №104/111 з ПП «Гармонія-ІФ», оскільки встановлено, що позивачем не надано копію проекту «Улаштування приміщення кутового бару», який пройшов експертизу.
Щодо завданої матеріальної шкоди (збитків) через завищення вартості виконаних робіт на суму 11 914,34 грн., суд погоджується з доводами відповідача, що застосування коефіцієнту 1,15 є безпідставним оскільки відповідно до п.2.6, примітки 4 Додатку Г ДБН Д. 1.1-2-99 «Вказівки з застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи», застосування зазначеного коефіцієнту при складанні проектно-кошторисної документації має бути обґрунтоване у проекті, у той час як застосування зазначеного коефіцієнту не обґрунтоване ні у дефектному акті, ні у проектно-кошторисній документації позивача.
Матеріали справи свідчать, що в акті ревізії не йдеться про неправомірне застосування розцінки Е46-34-5 «Розбирання дрібно блочних стін» та необхідність застосування розцінки РЗ-2-1 «Розбирання стін з цегли», застосування розцінки Е 46-34-5 є правомірним оскільки відповідно до п.2.4 РЕКНр окремі види ремонтних робіт не охоплені збірниками РЕКНр, а технологія виконання яких аналогічна новому будівництву або реконструкції будівель та споруд можуть нормуватися за нормами збірників РЕКН на нове будівництво із застосуванням до трудовитрат робітників, зайнятих на ремонтне - будівельних роботах і до часу експлуатації машин та механізмів коефіцієнту 1,15 або Збірнику №46 «Роботи з реконструкції будівель та споруд» без застосування зазначеного коефіцієнту.
Однак в порушення п. 2.2 Д. 1.1-2-99 «Вказівки з застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи», відповідно до якого усі показники ресурсів, наведені у таблицях норм збірників РЕКН приймаються без змін, за винятком застосування коефіцієнтів щодо специфічних особливостей виконання робіт, передбачених проектом та обумовлених у технічних частинах відповідних збірників, вами проведено самовільне втручання у розцінку шляхом включення до розцінки Е 46-34-5 навантажувача, робота якого не передбачена прийнятою вами розцінкою Е46-34-5«Розбирання дрібно блочних стін».
Отже, суд знаходить переконливими доводи відповідача, що співставлення двох розцінок і підраховування економії у даному випадку не може ґрунтуватися на законі, та бути такою обставиною, на яку можна посилатися в обґрунтування своєї позиції.
Щодо завданої матеріальної шкоди (збитків) через завищення вартості плит ПАГ-14 на суму 379 284,91 грн. за договором підряду від 31.08.2011 №1108/332 з КРП «Бахчисарайська ПМК2» судом встановлено наступне.
Встановлено, що договір був укладений за наслідками проведення торгів на закупівлю робіт по будівництву майданчика і вартість плит була як найменшою серед усіх учасників торгів, що влаштовувало порт. Відповідно до п.3.2.5 ДБН у ціні тендерної пропозиції поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за найменшою вартістю яка не повинна перевищувати цін, зареєстрованих в Мінекономіки відповідно законодавства, а не за найменшою серед учасників торгів.
Відповідач у своїх запереченнях пояснив, що позивачем у вартість плити включено вартість доставки, однак відповідно до п 3.2.5.1 ДБН розрахунок транспортування плит на підставі їх нормативної кількості, відстані перевезень та діючих тарифів, у ціні тендерної пропозиції підрядником не надавався, про що свідчить листування з підрядною організацією щодо надання обґрунтування ціни плити у січні 2012 року. Отже, твердження позивачо, що у ціні плити 4506,67 грн. включено доставку безпідставні.
У наданих до ревізії договорах поставки від 08.09.2011 №090911 (TOB ГЖП «Євросервіс») та від 25.11.2011 №46 не зазначено вартість плити та вартість її доставки. Первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні) також не підтверджують окремо вартість плити та вартість її доставки.
Згідно отриманої відповіді від постачальника плит TOB «ВКП «Євросервіс» собівартість однієї плити ПАТ-14 без урахування доставки складає 3100 грн. з ПДВ., доставка плити на територію підприємства замовника складає 2100,0грн. з ПДВ, виходячи з кілометражу доставки 1157 км м. Чернівці - м. Херсон - м. Інкерман.
Однак, до ревізії в якості підтверджуючих документів були надані товарно- транспортні накладні, підтверджуючи перевезення плит за маршрутом м. Херсон -м. Севастополь, що також ні як не підтверджує ціну плити 4506,67 грн. без ПДВ.
Матеріали справи свідчать, що позивач наполягає на скасуванні вимоги № 27-25-14- 14/388 про усунення правопорушень Державною фінансовою інспекцією в м. Севастополі в повному обсязі, однак у позовної заяві оскаржує та обґрунтовує тільки окремі питання щодо порушень законодавства при здійснені державних закупівель та дотримання договірних умов при виконанні ремонтних та будівельних робіт, правильності визначення їх вартості.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наведені обставини свідчать, що відповідачем повністю виконаний обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, а доводи, що наведені позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог спростовуються наявними доказами, тому судом до уваги не приймаються.
З огляду на наведене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Повний текст постанови складений 17.09.2013 р.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя підпис М.М. Кравченко
З оригіналом згідно.
Суддя М.М. Кравченко