УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Сімоненко В.М.,

суддів: Гончара В.П., Кузнєцова В.О.,

Олійник А.С., Остапчука Д.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (далі - ВАТ «Черкасигаз») на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2012 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 17 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 08 липня 2010 року наказом голови правління ВАТ «Черкасигаз» № 257п його було призначено виконуючим обов'язки начальника Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Черкасигаз». Наказами виконуючого обов'язки голови правління ВАТ «Черкасигаз» від 29 червня 2012 року № 222/ОД та 16 серпня 2012 року № 278/ОД за неналежне виконання своїх посадових обов'язків до позивача застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді доган. Наказом виконуючого обов'язки голови правління ВАТ «Черкасигаз» від 29 серпня 2012 року № 310п позивача звільнено з виконуючого обов'язки начальника Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Черкасигаз» за систематичне невиконання без поважних причин своїх посадових обов'язків на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивач вважав, що підстави для застосування до нього дисциплінарних стягнень у вигляді догани і звільнення відсутні і при їх застосуванні порушено норми чинного трудового законодавства, тому просив скасувати зазначені накази, поновити його на роботі на посаді виконуючого обов'язки начальника Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Черкасигаз» та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2012 року позов задоволено частково. Скасовано наказ № 310п від 29 серпня 2012 року про звільнення виконуючого обов'язки начальника Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Черкасигаз» ОСОБА_3 Поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді виконуючого обов'язки начальника Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Черкасигаз». Стягнуто з ВАТ «Черкасигаз» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 серпня 2012 року по 08 листопада 2012 року у розмірі 10 595 грн 34 коп. та 2 000 грн витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 17 грудня 2012 року змінено рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2012 року у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Стягнуто з ВАТ «Черкасигаз» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 8 087 грн 44 коп. У іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» просить скасувати рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2012 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 17 грудня 2012 року у частині відмови у позові про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень не оскаржується, тому відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України не переглядаються.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судові рішення не відповідають.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що при звільнені ОСОБА_3 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з систематичним невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, відповідач порушив вимоги трудового законодавства, а саме: звільнив позивача без погодження з наглядовою радою, в період тимчасової непрацездатності позивача, та не зазначив у наказі про звільнення, яке саме порушення трудової дисципліни вчинив позивач.

Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутого середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходив з того, що середньомісячна заробітна плата обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року, виходячи з виплати за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, тому дійшов висновку про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 8 087 грн 44 коп.

З такими висновками судів погодитись не можна, оскільки суди дійшли їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судами встановлено, що 08 липня 2010 року наказом голови правління ВАТ «Черкасигаз» № 257п ОСОБА_3 призначено виконуючим обов'язки начальника Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Черкасигаз».

Наказами виконуючого обов'язки голови правління ВАТ «Черкасигаз» від 03 травня 2012 року № 148/ОД, від 29 червня 2012 року № 222/ОД та від 16 серпня 2012 року № 278/ОД за неналежне виконання своїх посадових обов'язків та порушення трудової дисципліни до позивача застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді догани.

Наказом виконуючого обов'язки голови правління ВАТ «Черкасигаз» від 29 серпня 2012 року № 310п ОСОБА_3 звільнено з посади виконуючого обов'язки начальника Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Черкасигаз» за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Посада - це штатна одиниця організації, первинний елемент у структурі управління нею, що характеризується сукупністю прав і обов'язків та відповідальністю робітника, виконуваними ним трудовими функціями, межами компетенції, правовим положенням.

Тобто, посада повинна бути внесена до штатного розпису, затвердженого підприємством, установою, організацією.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 01 серпня 1997 року на підставі наказу голови правління ВАТ «Черкасигаз» № 202к займає посаду головного інженера Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Черкасигаз».

З 08 липня 2010 року ОСОБА_3 виконує обов'язки начальника Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Черкасигаз».

Тимчасовим заміщенням вважається виконання службових обов'язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це викликано виробничою необхідністю і пов'язане з розпорядчими функціями. Поняття заміщення застосовується тільки до виконання обов'язків керівників.

Таким чином, особу може бути звільнено лише з займаної нею посади шляхом розірвання трудового договору, як і поновлено лише на займаній нею посаді відповідно до трудового договору. Виконуючий обов'язки не є посадою в розумінні трудового законодавства, однак це не виключає можливості скасування наказу про звільнення з виконуючого обов'язки у разі винесення його з порушення трудового законодавства.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині скасування наказу про звільнення та поновленні на роботі, суд першої інстанції у порушення вимог ст. 213, 214 ЦПК України не звернув уваги на вищевказане та на те, що позивач працював на підприємстві на посаді головного інженера Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Черкасигаз» та був призначеним виконуючим обов'язки начальника Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Черкасигаз»; залишив поза увагою те, що виконуючий обов'язки не є посадою в розумінні трудового законодавства, та поновив позивача на неіснуючій посаді.

Апеляційний суд, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в порушення вимог ст. ст. 303, 316 ЦПК України вищевказані порушення суду першої інстанції не усунув, не перевірив доводи апеляційної скарги та передчасно дійшов висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині скасування наказу про звільнення, та поновлення на роботі і про зміну рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Черкаської області від 17 грудня 2012 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.М. Сімоненко

Судді: В.П. Гончар

В.О. Кузнєцов

А.С. Олійник

Д.О. Остапчук