АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1622/16131/12
Номер провадження 22-ц/786/3482/2013 Головуючий у 1-й інстанції Литвиненко І.Ю.
Доповідач Карнаух П. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді: Карнауха П.М.
Суддів: Чумак О.В., Хіль Л.М.,
при секретарі: Ткаченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 серпня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська житлова компанія», територіальної громади Полтавської області в особі Полтавської обласної ради про зобов'язання вчинити дії, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Управлінська житлова компанія», територіальної громади Полтавської області в особі Полтавської обласної ради, в якому просила зобов'язати ТОВ «Управлінська житлова компанія» видати їй ордер на вселення разом із батьком ОСОБА_3 до квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову зазначала, що 19 січня 1998 року адміністрація ПП №545 ЗАТ «Сантехмонтаж» на спільному засіданні профспілкового комітету та адміністрації протоколом №6 засідання профспілкового комітету в порядку черги виділила її батьку та їй кімнату АДРЕСА_2 жилою площею 38,4 кв.м.
Посилалася на те, що їх сім'я заселилася до кімнати, однак ордер батькові так і не було видано.
Вказувала, що правовий статус гуртожитку змінився на житловий будинок, а виділена їм із батьком кімната стала квартирою АДРЕСА_1
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 26 червня 2012 року ОСОБА_3 виселено із вказаної кімнати.
На її звернення про видачу ордеру ТОВ «Управлінська житлова компанія» не відповідало, а виконавчий комітет надав їй відмову з роз'ясненням права звернутися до суду.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 29 серпня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність у ТОВ «Управлінська житлова компанія» повноважень на видачу ордеру на квартиру. Вважає, що оскільки відповідач має повноваження щодо утримання будинку, які передані йому керуючим санацією, то позов пред'явлено до належного відповідача.
Про наявність відповідного обсягу прав, на її думку, вказує також те, що товариство зверталося до суду із позовом про виселення її батька.
Крім того, посилається на те, що право на жиле приміщення виникає з часу його надання, тому в разі відмови у видачі ордера може бути задоволено позов про його видачу.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.
Як вбачається із матеріалів справи, з 1998 року в квартирі АДРЕСА_1 стали проживати ОСОБА_4 та його донька - ОСОБА_5
Встановлено, що ДП ЖЕП «Будівельник», на балансі якого знаходився будинок АДРЕСА_1, перебував у власності територіальної громади Полтавської області в особі Полтавської обласної ради.
Постановою господарського суду Полтавської області від 08 грудня 2011 року вказане підприємство визнано банкрутом, щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру.
За актом приймання-передачі основних засобів від 11 квітня 2011 року житловий будинок АДРЕСА_1 арбітражним керуючим ОСОБА_6 передано в управління ТОВ «Управлінська житлова компанія».
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 26 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 29 січня 2013 року, виселено ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Підставою виселення послугувало, те що у ОСОБА_3 відсутній ордер на вселення та зайняття спірної квартири, оригінал протоколу спільного засідання профспілкового комітету і адміністрації ПП №543 від 19 січня 1998 року, на який відповідач посилався як на підставу вселення, а також те, що ОСОБА_4 вселився в гуртожиток, зберігаючи за собою право на користування іншим житловим приміщенням.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Управлінська житлова компанія» не має права на видачу ордерів на вселення у житлове приміщення, а тому позивачка неправильно обрала спосіб захисту свого права.
Разом з тим, дійшовши обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції не взяв до уваги положення п.п.16 п.8 договору між ТОВ «Українська житлова компанія» та ДК ЖЕП «Будівельник» про надання послуг з управління будинком від 01 квітня 2011 року, згідно якого управитель зобов'язаний вести облік мешканців, які потребують поліпшення житлових умов, приймати рішення про надання вільного житла, видавати ордери та укладати договори найму житлових приміщень.
Однак вказана обставина не впливає на правильність висновку щодо безпідставності позовних вимог ОСОБА_1
Відповідно до ст.ст.128,129 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що рішень про надання їй житлової площі в гуртожитку по АДРЕСА_1 балансоутримувачами будинку - ВБМО «Полтавабуд», ДК ЖЕП «Будівельник», ТОВ «Управлінська житлова компанія» не приймалося, у зв'язку із чим не видавався і ордер на заселення.
Таким чином у позивачки та її батька відсутнє належним чином оформлене рішення про надання їм житла, отже відсутні підстави для видачі їм ордеру.
Крім того, питання надання житла та видачі ордеру не є питаннями зобов'язального характеру.
Згідно ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
ОСОБА_1 не пов'язана з ТОВ «Управлінська житлова компанія» трудовими відносинами та не перебуває на обліку осіб, які потребують житла.
Отже на підставі вищевикладеного, відсутні будь-які правові підстави для видачі ордеру на вселення ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 до квартири АДРЕСА_1.
Посилання ОСОБА_1 на копію протоколу спільного засідання профспілкового комітету і адміністрації ПП №545 ЗАТ «Сантехмонтаж-60» як на підставу видачі ордеру є безпідставними, оскільки гуртожиток по АДРЕСА_1 в м. Полтаві ніколи не перебував на балансі підприємства ПП №545 ЗАТ «Сантехмонтаж-60».
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги є безпідставними, не містять нових фактів чи засобів доказування, які б вказували на наявність у ОСОБА_1 права на одержання ордеру на вселення до спірного житла.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом було правильно встановлено відсутність порушеного права позивачки, при цьому посилання на неналежну підставу відмови, в силу норми ст.ч.2 ст.308 ЦПК України, не може слугувати підставою для скасування рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Карнаух П.М.
Судді: Хіль Л.М.
Чумак О.В.