ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 1/255 | 07.11.08 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії
«Миколаївобленерго»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»
Про стягнення 16 566,27 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
Від позивача: Любарова С.М. –довіреність № 023/07-992 від 28.12.2007р.;
Від відповідача: Мисник Н.В. –довіреність № ФК-39 від 28.05.2008р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго»(позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»(відповідач) про стягнення 16 566,27 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено борг у сумі 16 566,27 грн. за договором № 44/3815 від 30.10.2007р. про постачання електричної енергії.
Ухвалою суду від 15.09.08 порушено провадження у справі № 1/255 та призначено розгляд на 20.10.08.
16.10.2008 року до відділу діловодства надійшло клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.
20.10.2008р. представник позивача, на вимогу ухвали про порушення провадження у справі, надав документи, та надав пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі не надав., проте оскільки відповідачем було надано клопотання про відкладення розгляду справи, суд задовольнив його та відклав розгляд справи на 07.11.2008р.
07.11.2008 року представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по стуі спору та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву та проти позову заперечив.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 44/3815 від 30.10.2007р. про постачання електричної енергії (далі договір).
Відповідно до п.2.2.2. договору позивач зобов’язався постачати відповідачу електроенергію як різновид товарної продукції.
Відповідно до п. 2.3.3 договору та п.1 додатку №4 до договору сторони домовились, що відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 24 числа і в цей день повідомляє про них позивачу по встановленій додатком №4 до договору формі.
Відповідно до п.2.3.3 договору та п.8 додатку № 10 до договору, відповідач зобов’язався протягом п’яти операційних днів з дати отримання виписаних позивачем розрахунків, здійснювати оплату самостійно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.
Відповідно до вимог Закону України «Про електроенергетику»сторонами 30.10.2007р. було укладено додаток №1 та додаток №1а до договору, яким було встановлено договірні величини споживання електричної енергії на 2008р.
п.3 та 4 вказаних додатків №1 сторони дійшли згоди про наступне:
- споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно їх з урахуванням авансової платежів і роздрібних тарифів;
- споживач має право не пізніше п’яти робочих днів до закінчення поточного розрахункового періоду звернутися із заявою до постачальника щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник протягом п’яти робочих днів від дня отримання звернення приймає рішення щодо можливості та обґрунтованості такого коригування. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова у здійсненні коригування.
п.5 додатку №1 сторони визначили відповідальність за перевищення встановлених, як договірних величин споживання.
п.7 сторони обумовили, що додатки №1 та №1а є невід’ємною частиною договору та має силу на строк дії договору.
Згідно до умов додатків №1а гранична величина споживання відповідача:
- за травень 2008р. склала –80000 кВт.г., фактично відповідач спожив у травні 2008р. –89568 кВт.г, що підтверджено актом про використану електричну енергію за травень 2008р.
- за липень 2008р. склала –80000 кВт.г., фактично відповідач спожив 105287 кВт.г.
Відповідно до п.4.4. ПКЕЕ, постачальник електричної енергії протягом п’яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування є пріоритетними за умовами попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником заяви споживача не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
14.07.2008р. відповідач звернувся із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії у липні 2008р. у розмірі 110000 кВт.г., але протягом п’яти робочих днів оплату додатково заявлених обсягів не провів. У зв’язку з цим, 21 липня 2008 року. позивачем було прийнято рішення про відмову у здійсненні коригування у липні 2008 року, яке оформлене повідомленням за № 04-23/2-7335 та направлено на адресу відповідача 22.07.2008 року, як це передбачено вимогами п.4.4 ПКЕЕ та п.4 Додатку №1 до договору. У зв’язку з цим, договірна величина на липень 2008 року згідно Додатку №1 до договору № 44/3815 складає –80000 Квт.г.
Фактично відповідач спожив у липні 2008р. –105287 Квт.г. що підтверджено актом про використану електричну енергію за липень 2008р.
Відповідно до п.6.14 ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового періоду.
27 травня 2008р. відповідно до п.п. 6.14, 6.16 ПКЕЕ, умов договору , додатку №1 та додатку №1а, згідно звіту споживача було визначено вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, в результаті чого обсяг спожитої понад договірну величину електроенергію у травні 2008р. склав 9568 кВт.г.
28 липня 2008р. відповідно до п.п.6.14, 6.16 ПКЕЕ, умов договору, додатку №1 та додатку №1а, згідно звіту споживача було визначено вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, в результаті чого обсяг спожитої понад договірну величину електроенергію у липні 2008 року, склав 25287 кВт.г.
Тобто обсяг електричної енергії понад договірну граничну величину споживання був розрахований відповідачу у двократній вартості, що склало: у травні 2008р. –4280,05 грн.; у липні 2008р. –12286,19 грн.
У відповідності до вимог ПКЕЕ у травні 2008р. відповідачу було виписано «Повідомлення про перевищення договірних величин споживання електричної енергії»від 27.05.2008р. та виставлений додатковий рахунок на оплату двократної вартості.
29.05.2008р. рекомендованим листом на адресу відповідача були надіслані повідомлення від 14.05.2008р. та рахунок № 44/3815/5.
Наведений рахунок за перевищення договірних величин у травні 2008р. на момент розгляду справи не був сплачений відповідачем.
31.07.2008р. рекомендованим листом на адресу відповідача були надіслані повідомлення від 28.07.2008р. та рахунок № 44/3815/7.
Наведений рахунок за перевищення договірних величин у липні 2008р. на момент
розгляду справи не був сплачений відповідачем.
Доказів того, що відповідач звертався до позивача з повідомленнями та з зауваженнями щодо поставки електричної енергії суду не надано.
Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи це тим, що позивач нарахував 16 566, 24 грн. не правомірно, оскільки відповідач виконував свої договірні зобов’язання належним чином.
У своєму відзиві відповідач підтвердив, що ним дійсно було перевищено граничну величину споживання електроенергії, а саме у травні 2008р. на 9568 кВт.г., у липні 2008року на 25287 кВт.г. проте відповідач повідомляє, що позивачеві станом на 30.05.2008 відповідач перерахував 58263,70 грн., тому на думку відповідача оплата обсягів електроенергії, фактично спожитої у травні була здійснена шляхом зарахування надлишково сплачених авансових коштів, посилаючись на ч.3 п.2 додатку №10.
Проте позивач наголосив на те, що відповідно до вимог ПКЕЕ (Правила користування електричною енергією) відповідачу у травні та у липні було виписано повідомлення про перевищення договірних величин споживання електричної енергії та виставлено додатковий рахунок на оплату двократної вартості, проте останнім ці рахунки не були сплачені.
Відповідач наголосив на тому, що звертався до позивача з заявою № 14/05-1 від 14.05.2008р. про коригування планових обсягів електроспоживання, проте позивачем ця заява проігнорована.
Позивач стверджує, що не отримував даної заяви.
Суд дослідивши надані докази відповідача, а саме копію наведеної заяви, не може взяти її до уваги як доказ про звернення до позивача, оскільки на заяві наявний лише підпис та дата отримання, проте немає відтиску печатки організації, ініціалів та посадового становища особи, що отримала заяву.
Відповідач також звертався до позивача з заявою № 14/01-08 від 14.07.2008р. про коригування планових обсягів електроспоживання.
21.07.2008 року позивач відмовив у здійсненні коригування у липні 2008 року, мотивуючи це тим, що відповідачем не було проведено оплату додатково заявлених обсягів, так як останнім не виконується п. 4.4 «Правил користування електроенергією»та п.11 «Порядку постачання електричної енергії споживачам», затвердженим Постановою КМУ від 24.03.1999р. № 441, та п.3 додатку №1 в частині оплати.
п.5 додатку №1 передбачено, що у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії, яке визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду, споживач (відповідач) несе відповідальність згідно з ч.5 ст.26 Закону України «Про електроенергетику».
В ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»зазначено, що споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; покупець зобов’язується прийняти та оплатити за поставлений товар певну грошову суму; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, в повній мірі, взятих на себе договором зобов’язань, заборгованість за обсяг спожитої понад договірну величину електроенергію у травні та липні 2008р. в сумі 16 566,24 грн. не сплатив.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.
Згідно п.1 ст.712 ЦК України за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Доказів того, що відповідачем здійснено оплату за вказані послуги згідно договору, суду не надано.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 16 566,24 грн. –основного боргу.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 166 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні договірного зобов’язання доведена матеріалами справи, та не спростована відповідачем, оскільки останній не з’являвся в судові засіданні та не надав документи на виконання вимог ухвал суду.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»(01001, м.Київ, вул. Трьохсвятительська, 9 кв.1, 03150, м.Київ, вул.Тельмана, 5, код 31871186, МФО 300904, р/р № 2600731164 в ТОВ «Фортуна-Банк», або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго»в особі філії м.Миколаєва (54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська 40, код 23399393, МФО 326461, рахунок із спеціальним режимом використання 260383011001 в Державному ощадному банку України) 16 566 (шістнадцять тисяч п’ятсот шістдесят шість)грн., 24 коп. –боргу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»(01001, м.Київ, вул. Трьохсвятительська, 9 кв.1, 03150, м.Київ, вул.Тельмана, 5, код 31871186, МФО 300904, р/р № 2600731164 в ТОВ «Фортуна-Банк», або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго»в особі філії м.Миколаєва (54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська 40, п/р 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699) держмито в розмірі 166 (сто шістдесят шість)грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять)грн.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя В.І.Мельник
(Рішення виготовлене та підписане 13.11.2008р.)