ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  1/219

13.10.08

За позовом    Державного підприємство «Електроважмаш»

до                      Товариства з обмеженою відповідальністю «Топливно-енергетичний

                      комплекс «Укрпроменерго»

про                  стягнення 509 738,15 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача:      Літвінова А.С. –предст. за довір. № 248-259 від 02.09.2008

Від відповідача:  не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство завод «Електроважмаш»(позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Топливно-енергетичний комплекс «Укрпроменерго»(відповідач) про стягнення 542 906,95 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повернув грошові кошти у сумі 542 906,95 грн. згідно умов договору поставки природного газу № 33 від 16.12.2005р.

Ухвалою суду від 07.08.08 порушено провадження у справі № 1/219 та призначено розгляд на 12.09.08.

02.09.2008 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився.

Про причини неявки в судове засідання 12.09.2008 відповідач суд не повідомив.

На вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідач 12.09.2008 надав до відділу діловодства Господарського суду міста Києва відзив на позовну заяву, в якому виклав підстави своїх заперечень проти позовних вимог позивача.

Позивачем надано документи витребувані ухвалою суду від 07.08.08.

Також позивачем в судовому засіданні надано уточнення позовних вимог, яким позивач свої позовні вимоги зменшив.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 13.10.2008 року.

13.10.2008 року відповідач в судове засідання не з’явився. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Позивач в судовому засіданні надав пояснення на відзив відповідача, та надав пояснення по суті спору, яким підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2005 року між Товариством з обмежною відповідальністю «Топливно-енергетичний комплекс «Укрпроменерго»(відповідач) та Державним підприємством заводу «Електроважмаш»(позивач) був укладений договір № 33 (далі Договір) на постачання природного газу, згідно з яким відповідач зобов’язався поставити, а позивач оплатити та прийняти природний газ.

Відповідно до Додаткової угоди № 27 від 30.01.2008 року до Договору сторони погодили, що постачальник (відповідач) зобов’язується поставити у лютому 2008 року природний газ загальним обсягом 2000 тис.куб.м.

Пунктом 3.2. Договору встановлений наступний порядок оплати газу:

- 30% вартості місячного обсягу газу –передоплата до початку місяця поставки газу;

- 30% вартості місячного обсягу газу –оплата до 11 числа поточного місяця;

- 40% вартості місячного обсягу газу –оплата до 23 числа поточного місяця.

Позивачем було здійснено оплату природного газу за лютий 2008р. на загальну суму 2 060 358, 00 грн. (Платіжні доручення № 8234 від 28.01.2008р., № 8621 від 11.02.2008р., № 8683 від 21.02.2008р., № 8684 від 21.02.2008р.).

Відповідно до Акту приймання-передачі природного газу № 61 від 29.02.2008р. та акту надання послуг № 44 від 29.02.2008р. відповідач передав, а позивач прийняв природний газ в обсязі 1 145,741 тис.м.куб. на загальну суму 1 370 573,15 грн. Транспортні послуги –132 401, 83 грн., всього на суму 1 502 974, 98 грн.

Таким чином, позивач переплатив за поставлений газ у лютому 2008р. –557 383,02 грн.

Листом № 236/38-42 від 22.02.2008р., який є невід’ємною частиною Договору, позивач замовив ліміт природного газу на березень 2008р в об’ємі 16000 тис.куб.м.

19 березня 2008р. позивачем було здійснено передоплату за природний газ за березень 2008р. у сумі 334 200, 00 грн. (платіжне доручення № 9080 від 19.03.2008р.).

Проте відповідач не виконав своїх зобов’язань і в березні 2008 р. взагалі не поставив природний газ позивачу.

15 квітня 2008 року відповідач на адресу позивача направив факсограмму вих. № 023/001 про неможливість виконання зобов’язань за договором № 33 у зв’язку з відстороненням ЗАТ «УКРГАЗ –ЕНЕРГО»від постачання імпортованого газу (копія наявна в матеріалах справи).

17 квітня 2008 року позивач направив на адресу відповідача лист вих. № 236/38-76 з проханням повернути перераховану суму передоплати у розмірі 807 906, 88 грн.

Проплатами від 21.04.2008р. та 06.05.2008 р.. відповідач здійснив часткове повернення коштів на загальну суму 150 000 грн.

20.05.2008 року  позивачем та відповідачем було складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого відповідач визнав станом на 20.05.2008 року наявність заборгованості ТОВ ТЕК «Укрпроменерго»перед позивачем у сумі 657 906, 95 грн. (копія акту наявна в матеріалах справи).

05.06.2008р. на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою перерахувати 657 906, 95 грн. боргу на рахунок позивача. Дана претензія залишилась без відповіді. Проте  відповідач перерахував на рахунок позивача 10.07.2008р. та 23.07.2008р 50 000 грн та 65 000 грн.

Таким чаном станом на день подання позову борг відповідача перед позивачем становив 542 906, 95 грн.

В судовому засіданні позивач надав уточнення до позовної заяви, яким зменшив суму позовних вимог до 509 738, 15 грн. зменшення позовних вимог позивач мотивує наступним.

11.08.2008 року відповідачем здійснено часткове повернення вартості газу за договором № 33 від 16.12.2005р. на рахунок позивача у розмірі 50 000 грн.

Також змінилась вартість послуг за транспортування газу за лютий 2008 р. відповідно до договору.

Згідно з актом надання послуг № 44 від 29.02.2008р (копія в матеріалах справи) відповідачем у лютому 2008 року були надані послуги з транспортування 1 145,741 тис.куб.м. природного газу на загальну суму 132 401,83 грн. проте оскільки у вищевказаному акті було виявлено помилку щодо обсягу природного газу, транспортування якого здійснив відповідач, за взаємною згодою сторін, було підписано новий відкорегований акт надання послуг № 44 від 29.02.2008 р.. відповідно до якого відповідачу транспортував лютому 2008 року на 145,649 тис.куб.м газу менше, ніж було вказано у попередній редакції акту, що становить 16 831, 20 грн.

Виходячи з усього вищенаведеного загальна сума коштів, яка підлягає поверненню складає 509 738,15 грн.

Позивач в судовому засіданні 12.09.2008 року надав пояснення по суті спору та підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 12.09.2008 року не з’явився, проте через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав відзив. Про причини своєї неявки в судове засідання суд не повідомив.

Відповідач в своєму відзиві повністю не визнає позовні вимоги позивача, та вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, та мотивує це наступним.

Позивач постійно та систематично, замовляючи певний об’єм газу споживав менше газу від заявленого обсягу, при цьому проплати ним здійснювались відповідно до заявленого об’єму газу. Суми таких проплат було погоджено та без заперечень зараховувались у якості передоплати за газ на наступний місяць.

Починаючи з січня місяця 2008 року між позивачем та відповідачем діяла та сама схема постачання газу та розрахунків за нього.

Відповідно до акту приймання-передачі природного газу № 61 від 29.02.2008 та акту надання послуг №44 від 29.02.2008 відповідач передав а позивач прийняв природній газ в обсязі 1 145,714 тис.куб.м на загальну суму 1 370 573, 15 грн. транспортні послуги 132 401, 83 грн. всього проплачено  1 502 974, 98 грн. заявлений же об’єм газу був 2 000 000 куб.м вартість якого склала 2 060 358,00 грн. сума , яка утворилась 557 383,02 грн. являє собою передоплату за березень місяць.

Проте Постановою КМУ від 05.03.2008р. № 163 «Про реалізацію імпортованого природного газу на території України»визначено, що з 01.03.2008 року імпортований природний газ реалізується в Україні НАК «Нафтогаз України»та її дочірньою компанією «Газ України», тобто виникли форс-мажорні обставини, що роблять неможливим виконання умов договору.

На що позивач у своїх поясненнях на відзив повідомив, що позивач вимагає від відповідача не виконання обов’язку щодо постачання газу і не стягнення штрафних санкцій чи збитків, а повернення попередньої оплати, що не пов’язано з неможливістю виконання зобов’язання в натурі.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України  якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, нге передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач в своєму відзиві вказує на те, що у зв’язку з тим що позивач відмовлявся від погодженого з відповідачем об’єму газу відповідач вимушений був оперативно перерозподіляти недоспожитий газ та у зв’язку з цим зазнав матеріальних збитків.

Проте на підтвердження вищенаведених фактів, відповідачем не було надано суду жодних доказів, оскільки відповідач в судові засідання не з’являвся. Хоча про судові засідання був повідомлений завчасно та належним чином.

Згідно ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є:

1)          втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2)          доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин. якби її право не порушено (упущена вигода).

Тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а головне вина.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження протиправних дій позивача.

Також відповідач у відзиві вказує на те, що 19 березня 2008 року позивачем було здійснено оплату вважаючи її платою за природній газ за березень 2008 року у сумі 334 200, 00 грн., в той же час відповідно до п.2.1. Договору №33 відповідач зобов’язується поставити позивачу природній газ, місяці та ціни на кожну поставу уточнюється в додаткових угодах. Свої пропозиції обсягів подачі газу позивач надає відповідачу по місячним об’ємах –за 15 днів до початку наступного місяця. Відповідач стверджує, що не прийняв цю пропозицію, тобто договірні відносини, на думку відповідача , між сторонами не виникли та відповідно заборгованість не може існувати, оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача, саме суму договірної, такої, що виникла з Договору, заборгованості.

Проте договір № 33 укладений між позивачем та відповідачем 16.12.2005 року та в подальшому пролонгований додатковими угодами від 20.01.2006р. та від 24.12.2007р. діє в частині поставки газу до 31.12.2008 р., а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

Відповідно до ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

19.03.2008 року позивачем було здійснено попередню оплату за природний газ за березень 2008 року у сумі 334 200 грн. (які відповідач прийняв та відобразив у акті звірки взаємних розрахунків станом на 20.05.2008), при цьому в графі «призначення платежу» вказано: «п/о за природний газ за березен 2008р. зг.дог.33від 16.12.2005», тобто попередню оплату було здійснено на підставі діючого договору.

Відповідач прийняв вищевказану попередню плату, а про неможливість виконання зобов’язання за договором повідомив позивача факсограммою № 023/001 лише 15.04.2008р., тобто вже після здійснення попередньої оплати.

Крім того відповідач, визнав у своєму відзиві. Що сума 557 383, 02 грн. (що утворилась в результаті переплати за постачання газу у лютому 2008 року) також була попередньою оплатою за постачання природного газу за березень 2008 року.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не повернув суму у розмірі 509 738, 15 грн, яку позивач перерахував на рахунок відповідача у якості попередньої оплати за поставку газу.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

ч.2 ст.714 ЦК України передбачає, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

ч.2 ст.693 ЦК України передбачає, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 509 738,15 грн. –попередньої оплати за поставку природнього газу.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі    5 429,10 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором надання послуг доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають повному задоволенню .

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 188, 193 ГК України, ст.ст. 22, 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714, 693 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Топливно-енергетичний комплекс «Укрпроменерго»(01010, м.Київ, вул.Січневого повстання, 11-А, кв.54, 01034, м.Київ, вул. Рейтарська, 19-Б, р/р 260093012085 в АБ «Національні інвестиції», МФО 300498, код ЄДРПОУ 320071271, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства «Електроважмаш»(61055, м.Харків, просп.Московський, 299, р/р 260013001782 в Харківській філії ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 350620, код ОКПО 00213121) 509 738 (п’ятсот дев’ять тисяч сімсот тридцять вісім)грн., 95 коп. - боргу;  держмито в розмірі 5429 (п’ять тисяч чотириста двадцять дев’ять)грн. 10 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.  

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 16.10.2008р.)