Справа №1304/5461/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
/заочне/
09 жовтня 2012 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді - Ванівського О.М.,
при секретарі судових засідань - Куц Н.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд -
в с т а н о в и в :
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», в особі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція по управлінню заборгованості», звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17800,51 гривень, в т.ч. заборгованість за кредитом 14537,68 гривень, 3% річних у сумі 1027,59 гривень та пеня в розмірі 2235,24 гривень.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 30.03.2007 року, між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» та відповідачем було укладено кредитний договір. У відповідності до п.1.1. даного договору відповідач отримав від АТ «Індустріально-експортний банк» кредит у сумі 3000,00 доларів США строком на 36 місяців, які зобов'язувався повернути у відповідності до п. 4.2. кредитного договору. Зазначає, що відповідач свої зобов'язання, щодо повернення кредиту, сплати процентної винагороди та комісії за користування кредитною лінією не виконав. Згідно договору факторингу від 26.09.2009 року, який укладений, між АТ «Індустріально-експортний банк» та ТОВ «АУЗ Факторинг» відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором, що укладений, між АТ «Індустріально-експортний банк» та відповідачем від 30.03.2007 року, а ТОВ «АУЗ Факторинг» набув прав вимоги до відповідача за договором кредиту від 30.03.2007 року.
В подальшому ТОВ «АУЗ Факторинг» передав право вимоги до відповідача позивачу, згідно договору факторингу від 05.02.2010 року. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, щодо повернення кредитних коштів, сплати процентної винагороди та комісії за користування кредитною лінією новому кредитору, позивач звернувся до суду із наведеним позовом, в якому на підставі ст. 625 ЦУ України, просить додатково стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми та пеню.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та заяву про те, що позивач не заперечує стосовно ухвалення заочного рішення по даній справі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними, а позов слід задовольнити повністю.
Судом встановлено, що 30.03.2007 року, між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» та відповідачем було укладено кредитний договір № 22/722035.
Згідно п. 1.1. Кредитного договору, банк надає позичальнику кредит у сумі 3000,00 доларів США до 23.03.2010 року (включно). Позичальник повертає кредит щомісячно до 15 числа місяця наступного за розрахунковим згідно з Додатком № 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує процентну винагороду (проценти) щомісячно, в розмірі 11% (одинадцять цілих 00 сотих відсотків) річних, починаючи з дня списання коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту повного погашення заборгованості за цим договором та щомісячну комісійну винагороду за управління фінансовим кредитом в розмірі 1,15 % (один цілий 15 сотих відсотків) в місяць від суми кредиту, зазначеного в п.1.1. на рахунок 35788722035001.
Судом встановлено, що АТ «Індустріально-експортний банк» виконав умови договору перед відповідачем, надавши останньому у розпорядження грошові кошти у розмірі 3000,00 доларів США в якості кредиту, що підтверджується банківською випискою від 30.03.2007 року.
Відповідно до п. 4.2.2. договору, позичальник зобов'язується забезпечити повернення одержаного кредиту відповідно до умов даного договору.
Доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань, щодо повернення кредитних коштів, процентної та комісійної винагород перед АТ «Індустріально-експортний банк» судом не здобуто.
Відповідно до п. 4.3.4. банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості за цим договором в разі прострочення позичальником терміну сплати кредиту та/або процентів та/або комісій більше ніж на 30 календарних днів.
З урахуванням наведеного, заборгованість відповідача перед АТ «Індустріально-експортний банк» станом на 26.09.2009 року становила 14537, 68 гривень, з яких 4083,47 гривні заборгованість за кредитом, 6645,64 гривень прострочена заборгованість за кредитом, 101,69 гривня заборгованість по процентах, 998,13 гривень заборгованість по сплаті процентів, 285,44 гривень заборгованість по комісії, 2423,31 гривні прострочена заборгованість по комісії. Вказані обставини підтверджуються копіями виписок по рахунках відповідача.
26 вересня 2009 року, між АТ «Індустріально-експортний банк» та ТОВ «АУЗ Факторинг» укладено договір факторингу № 03/09.
Відповідно до п. 2.1. договору, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, фактор (ТОВ «АУЗ Факторинг») зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (АТ «Індустріально-експортний банк») за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові право вимоги, визначене в реєстрі прав вимог. Відповідно до витягу з реєстру боржників, що є додатком № 1 до договору факторингу № 03/09 від 26.09.2009 року ТОВ «АУЗ Факторинг» набуло статусу кредитора відносно ОСОБА_2(відповідача) на суму 14537, 68 гривень.
Відповідно до п.п. 5.3.3. договору факторингу № 03/09 від 26.09.2009 року, фактор має право розпорядитися правом вимоги на свій розсуд, в т.ч. відступати право вимоги на користь третіх осіб.
05 лютого 2010 року, ТОВ «АУЗ Факторинг» та ТОВ «Кредекс Фінанс»(позивач) укладено договір факторингу № 01/2010.
Відповідно до п. 2.1. договору, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, фактор (ТОВ «Кредекс Фінанс») зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ТОВ «АУЗ Факторинг») за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові право вимоги, визначене в реєстрі прав вимог. Відповідно до витягу з реєстру боржників, що є додатком № 1 до договору факторингу № 01/2010 від 05 лютого 2010 року позивач набув статусу кредитора відносно ОСОБА_2(відповідача) на суму 14537, 68 гривень.
Згідно п. 4.1. договору факторингу від 05 лютого 2010 року № 01/2010 право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний день після підписання ним відповідного додатку з реєстром прав вимог.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, а п.2 цієї же статті встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа, який регулює окремий вид зобов'язань - Позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у відповідача наявні, проте не виконані грошові зобов'язання перед позивачем у сумі 14537, 68 гривень, з яких 4083,47 гривні заборгованість за кредитом, 6645,64 гривень прострочена заборгованість за кредитом, 101,69 гривня заборгованість по процентах, 998,13 гривень заборгованість по сплаті процентів, 285,44 гривень заборгованість по комісії, 2423,31 гривні прострочена заборгованість по комісії.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що у відповідача за період прострочення виконання основного зобов'язання перед позивачем з 06.02.2010 року по 14.06.2012 року, виник додатковий обов'язок по сплаті останньому 3% річних від суми прострочення у розмірі 1027, 59 гривень.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 5.1. кредитного договору від 30.03.2007 року № 22/722035 у разі прострочення строку сплати винагороди згідно з п. 1.2. договору та/або погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченої заборгованості за цим договором за кожен день прострочення платежу, в гривні по курсу НБУ, який діяв на момент сплати. Загальний розмір пені за договором становить 2235,24 гривні.
Керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 61, 169, 212-215, 224, 225, 226, Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 546, 547, 548, 549, 610-611, 625, 1049,1054, 1077, 1078 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в :
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 17800,51 (сімнадцять тисяч вісімсот гривень п'ятдесят одну копійку) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» 219 (двісті дев'ятнадцять) гривень судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги або в порядку ч.1 ст.294 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте Галицьким районним судом м. Львова за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.М.Ванівський