ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" листопада 2008 р. Справа № 2/246-Б
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі Якобчук Ю.Г. ,
за участю представників сторін:
від ВАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів": Сороколіт О.Г. (довіреність № 128/11 від
05.11.2008р.),
від управління ПФУ в Полонському районі: не з'явився,
від Полонського відділення Шепетівської ОДПІ: не з'явився,
від Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області: не
з'явився,
арбітражний керуючий Глівінський Л.М. - не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства
України у Хмельницькійобласті
на ухвалу господарського суду Хмельницької області
від "17" вересня 2008 р. у справі
за заявою управління Пенсійного фонду України у Полонському районі, Шепетівської
об'єднаної державної податкової інспекції в особі Полонського відділення (м.Полонне
Хмельницької області)
до Відкритого акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів"
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.09.2005р. порушено провадження у справі про визнання банкрутом боржника - відкрите акціонерне товариство “Полонський комбінат хлібопродуктів” і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (т.1 а.с.1 - 6).
Ухвалою суду від 26.09.2005р. відкрито процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Глівінського Л.М. (т.1 а.с.113 - 114).
Оголошення про порушення справи про банкрутство опубліковано в газеті „Голос України” від 19.10.2005р. №197.
В місячний термін після публікації оголошення на адресу господарського суду надійшла заява відділення Державного казначейства у Полонському районі як конкурсного кредитора з грошовими вимогами у сумі 2672500 грн. (т.1 а.с.1 - 148, т.2 а.с.1 - 150).
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.11.2006р., залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.04.2007р., відмовлено вказаному кредитору у задоволенні заяви з грошовими вимогами в сумі 2672500 грн. та внесенні до реєстру вимог кредиторів. У зв’язку із ліквідацією відділення державного казначейства у Полонському районі, цією ж ухвалою кредитора було замінено його правонаступником – Головним управлінням Державного казначейства України у Хмельницькій області (т.5 а.с.23 - 26, 85 - 88).
Постановою Вищого господарського суду України від 06.09.2007р. касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області задоволено частково, постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 26.04.2007р. та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 16.11.2006р. скасовано, а справу в частині грошової вимоги кредитора надіслано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції у іншому складі суду (т.5 а.с.105 - 110).
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.09.2008р. відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Державного казначейства у Хмельницькій області до ВАТ „Полонський комбінат хлібопродуктів” про внесення до реєстру вимог кредиторів суми 2672500 грн. з тих мотивів, що належним кредитором у даній справі щодо стягнення позичок, наданих з державного бюджету, можуть виступати лише органи державної податкової служби, а не органи державного казначейства (т.6 а.с.107 - 108).
В апеляційній скарзі Головне управління Державного казначейства у Хмельницькій області просить скасувати ухвалу суду від 17.09.2008р. і прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити. Вважає ухвалу необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального права. Посилається на неправильне застосування судом ч.1 ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно з якою кредиторами можуть бути як органи державної податкової служби, так і інші державні органи, що здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів). Відповідно до п.14 наказу Міністерства фінансів України від 30.01.1997р. № 21 „Порядок використання коштів, що надходять від повернення бюджетних позичок, наданих під закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням” контроль за своєчасним поверненням бюджетних позичок, надходженням коштів на окремий рахунок і цільовим використанням коштів покладається на Головне управління Державного казначейства та його територіальні органи.
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, норми чинного законодавства вказують на те, що бюджетна позичка відноситься до обов’язкових платежів, які сплачуються до державного бюджету і формують його дохідну частину. У зв’язку з банкрутством ВАТ „Полонський КХП” втрачається можливість повернення коштів до державного бюджету, чим порушуються вимоги п.3 ст.35 Закону України „Про Державний бюджет України на 2003 рік”, ст.41 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”. Апелянт також зазначає, що дана справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій, в тому числі Вищим адміністративним судом України, і жодна з них не визнала Головне управління Державного казначейства у Хмельницькій області неналежним кредитором (т.6 а.с.111 – 113).
У відзиві на апеляційну скаргу боржник вважає її доводи необгрунтованими, просить залишити судове рішення без змін (т.6 а.с.130 - 134).
Вирішення справи в апеляційному порядку проводиться без участі представників управління Пенсійного фонду України в Полонському районі, Шепетівської ОДПІ в особі Полонського відділення, арбітражного керуючого Глівінського Л.М., Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, які були належним чином повідомлені про дату і місце судового засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги (т.6 а.с.123 - 127).
У факсограмі від 10.11.2008р. Головне управління Державного казначейства України у Хмельницькій області просить розглянути справу без участі представника (т.6 а.с.128).
Вислухавши пояснення представника ВАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів", дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд залишає скаргу без задоволення, виходячи з наступного.
Грошові вимоги Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області грунтуються на правовідносинах, які виникли на підставі отриманих сільськогосподарськими товаровиробниками в 1995 - 1997 роках безвідсоткових бюджетних позичок (фінансової допомоги), що не повернуті до державного бюджету.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Абзацом 6 ст.1 названого Закону передбачено, що кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Отже, в процесуальному плані кредитором є особа, якій законом надано право звертатись з вимогами до боржника щодо грошових зобов'язань останнього.
Згідно з п.11.1 Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року", затвердженого наказом Міністерства фінансів України і Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11.04.1996р. № 72/113 і зарестрованого в Міністерстві юстиції України 4 червня 1996 року за № 265/1290, п.14 Порядку використання коштів, що надходять від повернення бюджетних позичок, наданих під закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.01.1997р. № 21 і зарестрованого в Міністерстві юстиції України 24 березня 1997 року за № 89/1893, контроль за наданням, своєчасним поверненням бюджетних позичок, надходженням коштів на окремий рахунок і цільове використання коштів покладається на Головне управління Державного казначейства України та його територіальні органи.
В силу частини 4 ст.17 Бюджетного кодексу України, який прийнято Законом України від 21.06.2001р., у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.
До органів стягнення за пунктом 30 ст.2 Бюджетного кодексу України віднесені податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
У зв'язку з цим в п.9 Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002р. № 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2002 року за № 436/6724 (в редакції наказу від 14.01.2004р. № 2/14, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 276/8875), передбачено, що відділення Державного казначейства щомісяця надають у паперовому вигляді відповідним податковим органам інформацію про стан простроченої заборгованості перед державним бюджетом за іноземними кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками в порядку, встановленому чинним законодавством.
Законами України про Державний бюджет України на конкретний рік визнано на 2003 - 2008 роки органи державної податкової служби України органом стягнення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками (ст.22 Закону від 26.12.2002р. № 380, ст.24 Закону від 27.11.2003р. № 1344, ст.24 Закону від 25.03.2005р. № 2505, ст.22 Закону від 20.12.2005р. № 3235, ст.21 Закону від 19.12.2006р. № 489, ст.20 Закону від 28.12.2007р. № 107).
В частині 2 ст.24 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" і ч.2 ст.20 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" чітко зазначено про стягнення органами державної податкової служби в процесі банкрутства простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками.
З врахуванням принципу законності, закріпленого в ст.19 Конституції України, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним кредитором у справі про банкрутство ВАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" стосовно стягнення бюджетних позичок (поворотної фінансової допомоги) є відповідний орган державної податкової служби, а не орган державного казначейства.
У зв'язку з цим, місцевий господарський суд обгрунтовано відмовив у задоволенні заяви Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області з грошовими вимогами до боржника.
Доводи апеляційної скарги, які неодноразово наводилися управлінням держказначейства в суді першої інстанції, не спростовують правильних висновків, наведених в оскарженому судовому рішенні.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 17 вересня2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області - без задоволення.
2. Справу №2/246-Б повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
Повний текст постанови складено і підписано 13.11.2008р.
Надруковано 7 прим.:
1 - в справу,
2,3 - кредиторам,
4 - боржнику,
5 - арбітражному керуючому Глівінському Л.М.,
6 - Головному управлінню Держказначейства України у Хмельницькій області,
7 - в наряд.