Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/781/785/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Хрусталенко І.П.

Категорія 190 (83, 86-1, 143) Доповідач в колегії апеляційного суду Могильний О. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

головуючого - судді Могильного О.П.,

суддів - Поступайло Н.І., Широкоряда Р.В.

за участю прокурора - Агеєва В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 липня 2013 року, якою кримінальна справа за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Київ, українки, громадянки України, освіта вища, одруженої, на утриманні має неповнолітню доньку, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судима:

29.04.1998 року Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області по ст.ст. 86 ч.1, 44, 143 ч.2, 194 ч.3, 42 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнена 01.09.1998 року на підставі Закону України «Про амністію» від 24.07.1998 року;

20.03.2006 року Казанківським районним судом Миколаївської області за ст. 190 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі;

06.07.2007 року Апостоловським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 190 ч.2, 190 ч.3, 190 ч.4, 70 ч.4 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнена 22.04.2011 року Полтавським районним судом Полтавської області від 14.04.2011 року за ст. 81 КК України умовно-достроково на 1 рік 9 місяців 10 днів, має не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості,-

у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 190 КК України повернута прокурору Бобринецького району Кіровоградської області для організації додаткового розслідування.

Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, який вона вчинила за наступних обставин:

15.08.2012 року у ОСОБА_3 виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, і вона усно домовилась про продаж зерна пшениці в кількості біля 150 метричних тон, яке належало ОСОБА_4, громадянину ОСОБА_5, запевнивши останнього, що вона являється власницею вказаного зерна.

16.08.2012 року близько 17 год.00хв. ОСОБА_3 з корисливих мотивів та ціллю особистого збагачення, реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_4 шляхом обману, знаходячись в с. Солонцюватка Бобринецького району, отримала від ОСОБА_6 кошти в сумі 51 тис. грн.., вартістю 1,9 грн. за 1 кг, на загальну суму 57076 грн., яке належало ОСОБА_4, заздалегідь знаючи, що не зможе виконати взяті на себе зобов'язання по розрахунку за зерно пшениці із ОСОБА_4

З отриманими шахрайським шляхом коштами ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зникла, обернувши їх в особисту власність та розпорядившись ними на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 57076 грн.

Направляючи кримінальну справу прокурору на додаткове розслідування, суд першої інстанції виходив з того, що органом досудового слідства по справі допущено неповнота, яка не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки не повно з'ясовано дані про особу обвинуваченої ОСОБА_7

Тому, судом 10.06.2013 року щодо підсудної ОСОБА_3 змінено запобіжний захід на взяття під варту і оголошено у розшук, провадження у кримінальній справі зупинено до встановлення місцезнаходження обвинуваченої. Однак, постанова суду значний час була не виконана, що і стало підставою направлення справи на додаткове розслідування , оскільки згідно ст. 262 КПК України участь підсудної в судовому засіданні за даним обвинуваченням є обов'язковою.

В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Свої доводи апелянт мотивує тим, що суд безпідставно направив кримінальну справу на додаткове розслідування. Як вважає апелянт, в ході досудового слідства встановлені необхідні дані про особу ОСОБА_3 і підстав вважати, що підсудна може ухилитися від слідства і суду, не було.

Крім того, при проведенні досудового слідства обвинувачена від органів досудового слідства не ухилялась, з'являлась за кожним викликом слідчого та не перешкоджала встановленню істини по кримінальній справі.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції і просив постанову суду скасувати та справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що направляючи кримінальну справу відносно ОСОБА_3 на додаткове розслідування судом першої інстанції дотримано вимог ст. 281 КПК України і Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» №2 від 11.02.2005 року.

Так, згідно роз'яснення п. 8 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України досудове слідство визнається неповним, якщо під час його проведення всупереч вимог статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (зокрема, не з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого).

Вивченням матеріалів кримінальної справи встановлено, що досудове слідство по справі в частині встановлення особи підсудної проведено не всебічно, не повно і не об'єктивно, оскільки органом досудового слідства не враховано, що ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності в тому числі і за аналогічні злочини та знову обвинувачується у вчиненні злочину в період іспитового строку, тобто були всі підстави вважати, що вона може уникнути суду, що фактично і відбулось..

Разом з тим, на час апеляційного розгляду справи змінилися обставини, підсудна ОСОБА_3 органом досудового слідства на підставі постанови суду 03.06.2013 року затримана 06.09.2013 року і в теперішній час перебуває в Кіровоградському слідчому ізоляторі № 14(повідомлення Бобринецького РВ УМВС МВС України в Кіровоградській області від 06.09.2013 року за № 26/4947)

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляції прокурора підлягають задоволенню, оскільки на даний час відпали підстави для направлення справи на додаткове розслідування, а тому постанова суду підлягає скасуванню, справа направленню на новий судовий розгляд до суду, який виніс постанову.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 колегія суддів вважає за необхідне залишити обрану судом - тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 362, 366, 377, 379 КПК України (1960 року), п. 15 розділу ХІ Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити.

Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 липня 2013 року щодо ОСОБА_3 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в тому ж складі суддів.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити - тримання під вартою.

СУДДІ:

Могильний О.П. Поступайло Н.І. Широкоряд Р.В.