ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2008                                                                                       Справа№  2/35

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого: судді Чимбар Л.О.(доповідач),

суддів: Тищик І.В., Чохи Л.В.,

секретар судового засідання: Врона С.В.,

представники сторін:       

від відповідача: Звєрєва В.І., дов. №б/н  від 15.04.08,  

представник позивача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлено належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор”, м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.09.2008р. по справі № 2/35,

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор”,                                     м. Кіровоград,

до  товариства з обмеженою відповідальністю “Зерновик”, м. Новоукраїнка Кіровоградської області,

про  визнання недійсним договору № 35к від 08.09.2006р.

                                     В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор” (далі- позивач) звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про визнання  недійсним договору № 35к від 8.09.2006р., укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Зерновик” (далі-відповідач).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04.09.2008р. у справі №2/35 (суддя –Деревінська Л.В.) в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор”(далі- позивач) відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що спірний договір не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому згідно  ст. 203, 236 ЦК України та ст. 207 ГК України повинен бути визнаний недійсним з моменту його укладення.

Відповідач у судовому засіданні проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити без змін, а в задоволенні скарги просить відмовити.  

В судове засідання представники позивача не з”явилися, про час та місце судового засідання повідомлено належним чином, однак, наданим процесуальним правом на участь представників в засіданні суду не скористалися.

В судовому засіданні 12.11.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.              

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор” задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 8 вересня 2006р між позивачем –(покупець) та відповідачем (продавець) укладено договір N 35к купівлі-продажу цукрового буряку, вирощеного на полях №№ 9, 4, 3, 5,8 загальною площею посіву 450 га в кількості  14 000 тонн за ціною однієї тонни 235 грн. на загальну суму 3 290 000 грн. Покупець зобов’язується отримати й оплатити цукровий буряк за вищевказаною ціною шляхом перерахування 100% оплати, а також компенсувати відповідачу затрати на доставку цукрових буряків з розрахунку 54 грн. за 1 тн/км. Поставка цукрового буряка повинна бути проведена в період з 15.09.06 по 06.11.06.

Пунктом 2.2. договору  сторони передбачили можливість використання автотранспорту продавця.

Судом встановлено, що на виконання умов договору продавець поставив покупцеві цукровий буряк в кількості 9 318, 41 тонн на загальну суму 2 189 827 грн. 31 коп., що підтверджується накладними №500 від 30.09.06 на суму 753 199 грн. 69 коп., № 648 від 31.10.06 на суму 1 352 323 грн. 72 коп., № 649 від 30.11.06 на суму     84 303 грн. 90 коп.

Відповідно до п. 3.3. договору  покупець компенсує продавцю затрати на доставку цукрових буряків з розрахунку 0,54 грн. за 1 тн/км в т. ч. ПДВ 20%.

Доставляючи до пункту призначення цукровий буряк своїм автотранспортом, ТОВ "Зерновик" понесло затрати на його доставку на суму 18 277 грн. 83 коп. Перевезення цукрового буряка та вартість понесених витрати по доставці підтверджуються товарно-транспортними накладними, доданими до супровідного листа, який надійшов до господарського суду 06.02.08, товарно-транспортними накладними та двостороннім актом здачі-прийняття (надання послуг) №1 від 30.11.06.

Відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем на загальну суму 2208105 грн. 14 коп., позивач, ТОВ “Агро-Гарант-Цукор”, свої зобов'язання по договору виконав частково, перераховано 1 320 000 грн. 00 коп., що підтверджується копіями виписок з банку від 20.06.06, 26.09.06, 15.09.06, 13.09.06 і  рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2008р. по справі N3/444 про стягнення з останнього на користь ТОВ “Зерновик” 309 905 грн. 14 коп. боргу.

Згідно ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідач посилався на порушення вимог ст. 227 ЦК України, згідно якої правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу /ліцензії/, може бути визнаний судом недійсним.

Господарський суд правомірно  визначив необгрунтованість посилань позивача на вказану підставу визнання спірного договору недійсним та  правильно вказав у рішенні, що предметом спірного договору є купівля-продаж цукрового буряку, вирощеного продавцем та можливість перевезення буряку на бурякопункт покупця. Таким чином, відповідач використовував автотранспорт з метою ведення внутрішньої господарської діяльності, направленої на виконання укладеного договору з позивачем, а саме: доставки до пункту призначення цукрового буряку своїм автотранспортом, тоді як п.33 ст.9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” передбачає надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів як окремого виду діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Кіровоградської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими.

Рішення суду належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор”, м. Кіровоград залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.09.2008р. по справі № 2/35 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

 Головуючий                                                                        Л.О. Чимбар

 Суддя                                                                                    І.В.Тищик

 Суддя                                                                                    Л.В.Чоха

Постанова виготовлена в повному обсязі 17.11.2008 року.