Номер провадження № 22-ц/785/6093/13

Головуючий у першій інстанції Ільяшук А.В.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2013 року м. Одеса

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Суворова В.О., Артеменка І.А.

за участю секретаря - Орлової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: опікунська рада Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, Служба у справах дітей Роздільнянської районної державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні власністю та виселенні та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, Служба у справах дітей Роздільнянської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про стягнення витрат на поліпшення нерухомого майна, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2007 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: опікунська рада Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, Служба у справах дітей Роздільнянської районної державної адміністрації в якому просили зобов'язати відповідачів виселитися з квартири АДРЕСА_1.

У листопаді 2011 року доповнили свої позовні вимоги, та просили зобов'язати відповідачів не чинити перешкод у користуванні належною на праві власності позивачам квартирою за вищевказаною адресою; зобов'язати відповідачів не перешкоджати ОСОБА_5 користуватися земельною ділянкою, яка належить їй на праві приватної власності; виселити відповідачів із вказаної квартири.

У вересні 2011 року остаточно уточнивши свої позовні вимоги позивачі просили суд зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні, володінні та розпорядженні їх власністю, а саме: 54/100 частинами житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з господарчими будівлями, загальною площею 87,10 кв.м., розташованого на земельній ділянці розміром 0,161 га,; виселити відповідачів, та інших осіб, які з ними проживають, з 54/100 частинами житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з господарчими будівлями, загальною площею 87,10 кв.м., розташованого на земельній ділянці розміром 0,161 га, без надання іншого житлового приміщення, стягнути з відповідачем судові витрати, посилаючись на те, що позивачам на праві власності належить зазначена частина житлового будинку з господарчими будівлями на підставі свідоцтва про право власності від 23.02.2009 року, виданого виконкомом Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, яке зареєстроване електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 24.02.2009 року. Раніше вищезазначена квартира була приватизована позивачами у 1999 році, а згодом набула статусу житлового будинку з виділеними частками у 2009 році. Крім того, 29.09.2001 року ОСОБА_5 було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,161 га, на якій розташований спірний житловий будинок.

З 1989 року позивачі постійно мешкали у вказаному будинку до серпня 2003 року, у зв'язку із сімейними обставинами виїхали до м. Одеси.

На прохання відповідачів, позивачі дозволили їм на протязі трьох років мешкати в належній їм квартир, тобто до 2006 року включно. Після сплинення зазначеного терміну, позивачі вирішили продати зазначений будинок, про що повідомили позивачів, з проханням звільнити займану житлову площу.

Відмова відповідачів від звільнення будинку, та перешкоджання позивачам у користуванні їх власністю стало підставою для звернення до районного суду.

Справа тривалий час розглядалася судом через неодноразову зміну складу суду, неявку сторін та їх представників у судові засідання, через зловживання сторін своїми процесуальними правами.

У листопаді 2012 року відповідачі звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, Служба у справах дітей Роздільнянської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування рада Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про стягнення солідарно 138888 грн. витрат на поліпшення нерухомого майна та еквівалент коштів, переданих в оплату за домоволодіння, а також судовий збір у сумі 1388,80 грн. посилаючись на те, що у липні 2003 року вони домовилися із сім`єю ОСОБА_6 про купівлю квартири АДРЕСА_1 що належала останнім за 6500 доларів США у розстрочку.

28.11.2003 року ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_2 3000 доларів США, що підтверджується розпискою, у зв'язку із продажем частини домоволодіння.

Другу частину грошей 2500 доларів США, ОСОБА_3 передала ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наприкінці лютого 2004 року у них дома в АДРЕСА_2, в присутності ОСОБА_10

Решту коштів - 1000 доларів США, вони мали сплатити з часом, коли ці гроші зароблять, після чого очікувалося підписання договору купівлі-продажу частини домоволодіння ОСОБА_10 у нотаріуса.

В липні-серпні 2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за власні кошти зробили ремонт частини вказаного домоволодіння, оскільки нерухомість була у занедбаному стані, сплатили борг за електроенергію, відновили і уклали договір на електропостачання домоволодіння, замовили проект, технічні умови газифікації частини вулиці Калініна і будинку НОМЕР_1, в якому мешкали, сплатили за проектні роботи і провели за свої кошти природний газ, уклали договір на газопостачання, поміняли старий водогрійний твердопаливний котел на газовий, побудували резервуар на 6 куб.м. для води і встановили насос, привели в порядок частину домоволодіння, яку придбали у ОСОБА_10. Всього з 2003 року станом на 18.06.2012 рік вартість проведених робіт щодо домоволодіння і земельної ділянки без урахування інфляції становить 34862 грн., витрати на матеріали - 18226,40 грн., загальні витрати складають 55088,40 грн., а з урахуванням інфляції - 94928,73 грн., крім того ними було передано ОСОБА_10 5500 доларів США в рахунок оплати за належну їм частину вищевказаного домоволодіння. Всього витрати у зв'язку із доглядом і покращенням домоволодіння з урахуванням інфляції і еквівалентом коштів, переданих в оплату за домоволодіння - 138890,23 грн. які позивачі за зустрічним позовом просили суд стягнути з відповідачів.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 усунути перешкоди позивачам в користуванні їх власністю, а саме: 54/100 частинами житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з господарчими будівлями, загальною площею 87,10 кв.м., розташованого на земельній ділянці розміром 0,161 га; виселено ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з 54/100 частинами житлового будинку НОМЕР_1 з господарськими будівлями, загальною площею 87,10 кв.м., розташованого на земельній ділянці розміром 0,161 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власниками якого є позивачі, в іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідачів на користь ОСОБА_5 судовий збір у сумі 51 грн., по 12,75 грн. з кожного.

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 витрати у зв'язку із доглядом і покращенням домоволодіння і еквівалент коштів, переданих в оплату за домоволодіння на загальну суму 77058,40 грн. в задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 судові витрати сплачені нею за подачу зустрічного позову, а саме судовий збір - 770,58 грн., по 256,86 грн. з кожного.

Вважаючи рішення суду незаконним представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 квітня 2013 року та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовити, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 частково та позов ОСОБА_3, ОСОБА_2 частково суд обґрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 є власниками у рівних частках приватизованої квартири АДРЕСА_1 загальною площею 79,0 кв.м. вартістю 28519 грн. 23 лютого 2009 року на зазначених осіб видано свідоцтво про право власності по 18/100 частини, по 1/3 частини кожному, зазначеної квартири - витяг реєстрації № 21969135. ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 203347 реєстр № 4818 від 29 вересня 2001 року належить земельна ділянка площею 0,16 га на якій розташована зазначена квартира № 2.

За усною домовленістю між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у вересні 2003 року сім`я ОСОБА_3 вселилася до квартири ОСОБА_5. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вважали своє заселення в квартиру ОСОБА_5 як усну домовленість про майбутнє придбання у власність зазначеної квартири шляхом укладення договору купівлі-продажу за ціною 6500 доларів США. В підтвердження свого наміру ними передано за спірну квартиру 5500 доларів США ОСОБА_5.

ОСОБА_5 вважали усну домовленість про вселення у свою квартиру сім`ї ОСОБА_3 договором оренди з оплатою 1000 доларів США щорічно до серпня 2006 року. Нотаріального посвідчення зазначених усних угод між сторонами не відбулося.

На вимогу ОСОБА_5, заявленої у 2006 році звільнити спірну квартиру, сім`я ОСОБА_3 заявила зустрічну вимогу про повернення авансу. Добровільної згоди у зазначених вимогах сторони не досягли. Неодноразові звернення сторін з заявами до правоохоронних органів, щодо вирішення спірних правовідносин в порядку визначення в діях сторін ознак злочину і притягнення винних до кримінальної відповідальності виявилися необґрунтованими.

Даючи правову оцінку викладеним обставинам районний суд правильно визначив характер спірних правовідносин між сторонами. Дії сторін які відбулися у 2003 році суд правильно визнав як наміри сторін, направлені на укладення договору купівлі-продажу, тому правильно вирішив їх на підставі тих норм права, які діяли на час виникнення правовідносин та на час розгляду справи.

Оскільки між сторонами існували усні домовленості у спірних правовідносинах, без нотаріального їх посвідчення суд правильно визнав сплачені у рахунок виконання домовленостей між сторонами платежі авансом, який повинен бути повернутим у тому розмірі, в якому він надавався.

Сплачені в рахунок домовленостей між сторонами 3000 доларів США, які підтверджено належними доказами, суд обґрунтовано визнав авансом, який повинен бути повернутим у тому ж розмірі.

Стягнення на користь позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 23970 грн. солідарно з ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_7 суми авансу є обґрунтованим.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у частині стягнення витрат у зв'язку з доглядом та покращенням умов проживання у домоволодінні суд, на підставі наданих платіжних документів, розрахунків витрат дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову. Із заявлених - 138888 грн., суд правильно визначив суму 53088,40 грн., яка підтверджена належними доказами та підлягає стягненню в рахунок відшкодування зазначених витрат.

З урахуванням стягнення авансу та витрат на покращення стану домоволодіння загальна сума стягнення на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 становить 77058,40 грн.

Висновок суду щодо відсутності законних підстав для застосування у зазначених правовідносинах строку позовної давності за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ґрунтується на законі ст. 261 ЦК України, оскільки заявники довідалися про порушення свого права у серпні 2006 року, тому на час звернення до суду з позовом про захист своїх порушених прав строк позовної давності не сплинув.

Правильним є висновок суду щодо часткового задоволення вимог позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в частині виселення відповідачів ОСОБА_12 та ОСОБА_2 Стосовно виселення інших осіб, заявлених у позові, така вимога судом правильно визнана необґрунтованою.

За викладених обставин колегія суддів вважає, районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.О. Суворов

І.А. Артеменко