ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Справа № 10/5026/995/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Панової І.Ю.,

суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.05.2013

у справі господарського суду№ 10/5026/995/2012 Черкаської області

за заявоюУправління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області

доДержавного підприємства "Рубін"

про визнання банкрутом,

розпорядник майнаарбітражний керуючий Занько М.М.,

за участю представників сторін:

розпорядник майна - арбітражний керуючий Занько М.М. (посвід. НОМЕР_1 від 05.03.2013),

встановив:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.01.2013 (суддя Шумко В.В.) скаргу розпорядника майна Державного підприємства "Рубін" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області задоволено. Зобов'язано управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області повернути Державному підприємству "Рубін" безпідставно стягнуті кошти в сумі 110731,67 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 (колегія суддів у складі: Гарник Л.Л. - головуючий, Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.01.2013 залишено без змін.

В касаційній скарзі Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області просить скасувати вищевказані ухвалу суду від 29.01.2013 та постанову від 29.05.2013 повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі. Вказує, що оскаржувані ухвала та постанова не відповідають дійсним обставинам справи, винесені з порушенням норм матеріального права, а саме ст.ст. 27, 28 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 1173, 1174 ЦК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.07.2012 порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном.

За поданням державного органу з питань банкрутства призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Занька М.М.

Розпорядник майна боржника подав до суду скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, згідно з якою, протизаконні дії управління ДВС полягають у примусовому стягнення з боржника в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів коштів в сумі 110731,67 грн. У зв'язку з чим, розпорядник просить зобов'язати управління повернути ДП "Рубін" безпідставно стягнуті кошти.

Відповідно до приписів ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, відповідно до пункту 8 частини 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Відповідно до ст. 1 Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Статтею 12 Закону визначені наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Так, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону ( частини 6 вказаної статті Закону).

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі розпоряджень головного державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Осадчого В.В. від 20.08.2012, 05.09.2012, 12.10.2012, затверджених начальником відділу примусового виконання рішень управління ДВС Лазарєвою О.М., при здійсненні виконавчого провадження з примусового стягнення коштів з боржника - державного підприємства "Рубін" стягнуто виконавчий збір та витрати при здійсненні виконавчих дій в сумі 110731,67 грн. згідно платіжних доручень від 22.08.2012 № 1017, від 28.08.2012 № 1072, від 31.08.2012, від 10.09.2012 №№ 1102, 1101, 1221, від 29.10.2012 № 1403, від 31.10.2012 № 1402.

Таким чином, виконавчий збір та витрати при здійсненні виконавчих дій в сумі 110731,67 грн. стягнуто з державного підприємства "Рубін" під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто всупереч пункту 8 частини 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення скарги розпорядника майна Державного підприємства "Рубін" арбітражного керуючого Занька М.М. на дії органу державної виконавчої служби і зобов'язання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області повернути державному підприємству "Рубін" безпідставно стягнуті кошти в сумі 110 731,67 грн.

Доводи скаржника про неповідомлення його про порушення справи про банкрутство ДП "Рубін" не можуть буди підставою для скасування оскаржуваних ухвати та постанови у справі, оскільки спростовуються матеріалами справи. Так, з матеріалів справи вбачається, ухвалу про порушення справи про банкрутство ДП "Рубін" було направлено сторонам, учасникам судового процесу, в т.ч. Уманському міському відділу ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції. Крім того, текст ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство не пізніш як на другий день з дня її винесення передається для оприлюднення на офіційний веб-сайт судової влади України згідно приписів ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто ця інформація є публічною.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 у справі № 10/5026/995/2012 залишити без змін.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Білошкап О.В.

Хандурін М.І.