3
Справа № 0907/11547/2012
Провадження № 10/779/41/2013
Категорія ст. 236-2КПК України 1960 року
Головуюча у І інстанції Ковалюк І. П.
Суддя-доповідач Попович С. С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого - судді Поповича С. С.
суддів Флісака Р. Й., Вилки С.С.
з участю : прокурора Логінова В.О.
апелянта ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за скаргою ОСОБА_2 за його ж апеляцією на постанову Івано-Франківського міського суду від 15 серпня 2012 року, -
у с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою в якій просив скасувати постанову військового прокурора Івано-Франківського гарнізону від 19 серпня 2011 року, якою йому відмовлено в порушенні провадження за нововиявленими обставинами щодо постановленого відносно нього вироку військового суду Львівського гарнізону від 23 липня 1997 року, мотивувуючи свою позицію тим, що вважав дану постанову незаконною виходячи з того, що вона в порушення ст. 400-8 КПК України неналежно обґрунтована, що військовий прокурор формально віднісся до розгляду його клопотання, нічим не спростував ті доводи та аргументи на які він посилається в своєму клопотанні про перегляд вироку військового суду за нововиявленими обставинами, посилається на те, що фактів зловживання судді військового суду Львівського гарнізону капітана юстиції ОСОБА_3 не встановлено. Однак таке твердження не відповідає фактичним обставинам справи. Що при розгляді військовим судом кримінальної справи не були взяті до уваги керівні вказівки військового суду Західного регіону, які ним були викладені в ухвалі від 30 жовтня 1996 року. Зазначає які саме вказівки було дано суду першої інстанції.
Оскаржуваною постановою суду скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Суд першої інстанції мотивував свою позицію тим, що як по матеріалах перевірки так і в судовому засіданні судом не встановлено будь-яких нововиявлених обставин, а тому суд прийшов до висновку про законність постанови прокурора. І що крім того, скаржником пропущено строк звернення до суду і клопотання про поновлення такого строку немає.
Не погодившись з даною постановою ОСОБА_2 подав на неї апеляцію, в якій просить постанову скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, обґрунтовуючи свою позицію фактично тими ж самими обставини про які зазначив у скарзі до суду. І, зокрема, щодо невиконання вказівок вищестоячого суду і що такі дії судом не були вчинені тільки із-за того, що головуючим по справі внаслідок зловживання своїм владним становищем не були вжиті відповідно до ст. ст. 22, 257 КПК України всі необхідні дії для встановлення істини по справі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляції, а також пояснив, що ним вказаний вище вирок оскаржувався до всіх вищестоячих судів, прокурора, який вважав постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляцію безпідставною, перевіривши матеріали справи, вивчивши матеріали перевірки проведеної військовою прокуратурою по зверненню апелянта за № 102, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення виходячи з такого.
Ухвалою судді судової палити з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2012 року ( а. с. 23 ) визнано за ОСОБА_2 право на судове оскарження постанови прокурора. Дана ухвала ніким скасована не була.
А тому колегія суддів, підтримуючи вказану ухвалу, виходила з того, що ОСОБА_2 вправі скористатися своїм правом на оскарження в судовому порядку на його думку незаконних дій прокурора відповідно до змісту ст. 236 КПК України 1960 року. І що в даному випадку суд не розглядав заяви ОСОБА_2 про скасування вироку суду за ново виявленими обставинами. Що слід дати оцінку діям та рішенням військового прокурора по зверненню ОСОБА_2.
Як підтверджують матеріали перевірки проведеної військовою прокуратурою по зверненню ОСОБА_2, сам ОСОБА_2 у відібраному у нього письмовому поясненні вказав, що про те, що суддя ОСОБА_3 зловживав своїм службовим становищем у своєму клопотанні про перегляд вироку у порядку виключного провадження він зазначив помилково. Він не може навести жодного факту зловживання службовим становищем суддею ні під час розгляду справи, ні під час винесення вироку. Службовим становищем суддя не зловживав. З вироком військового суду він погоджувався і погоджується. Він не згідний тільки з тим, що був звільнений з військової служби за вироком суду. І що він не може назвати жодної нововиявленої обставини, за якою вирок суду може бути переглянутий, оскільки таких немає ( матеріали провадження № 102 а. с. 22 - 28 ).
.Тобто, вказаними поясненнями сам апелянт визнав безпідставність своїх звернень до військового прокурора.
Відповідно до норм ст. ст. 400-8, 400-9, 400-10 КПК України 1960 року заяви про перегляд справ за нововиявленими обставинами розглядалися прокурорами які по наслідках їх розгляду повинні були винести відповідне процесуальне рішення яке мало ґрунтуватись на вимогах чинного законодавства.
Ст. 400-5 КПК України 1960 року давала вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововоявленими обставинами, в тому числі такою обставиною вважалось зловживання судді під час провадження у справі, але лише в тому разі коли такі обставини встановлені вироком, що набрав законної сили чи матеріалами розслідування.
Проте по даній справі такого не було, а тому прокурор правильно відмовив в порушенні провадження за нововиявленими обставинами постановою, що оскаржена в судовому порядку. Дії і рішення прокурора є законними та вмотивованими і тому, відповідно, підстав вважати постанову прокурора незаконною немає.
Керуючись ст. ст. 236, 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду від 15 серпня 2012 року по справі за його скаргою - без зміни.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
С У Д Д І :
________________ _________________ ________________
С.С. Попович Р. Й. Флісак С.С. Вилка