№ справи:123/4955/13-к Головуючий суду першої інстанції:Шофаренко Юрій Федорович

№ провадження:11-кп/190/519/13 Доповідач суду апеляційної інстанції:Кунцов В. О.

____________________________________________________________________________________

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіТрясуна Ю.Р.,

СуддівКунцова В. О., Радіонова І.І.

За участю прокурораСулейманової Д. Н.,

при секретарі потерпілої представника потерпілої представника цивільного позивача обвинуваченого захисника ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальне провадження № 12013130000000250 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 25.06.2013 року, яким:

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Янгіюль, Ташкентської області, Узбекистан, громадянина України, з повною середньою освітою, раніше не судимого, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючий водієм в ТОВ «Кримські перевезення», проживаючий: АДРЕСА_1

визнаний винний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України з призначенням покарання у виді штрафу у розмірі 3 500 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілої задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Кримські перевезення ГТ» на користь ОСОБА_7 15 567,31грн. матеріальної шкоди та 15 000грн. моральної шкоди, а всього: 30 567,31грн.

Цивільний позов клінічної лікарні задоволено. Стягнуто з ОСОБА_10 на користь клінічної лікарні № 6 швидкої медичної допомоги 2 077,66грн.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь держави 2 166,28грн. судових витрат.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду, ОСОБА_10 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, скоєного за наступних обставин.

01 вересня 2012р. приблизно о 10.50год., ОСОБА_10, керуючи пасажирським автобусом «Газ-Рута» р.н. НОМЕР_1, під час здійснення пасажирських перевезень маршрутом № 17 «АК-Мечеть - с. Кірпічне», в порушення п. п. 2.3, 21.1, 21.4 Правил дорожнього руху України та технічних характеристик автомобілю, почав рух транспортного засобу зі стоячим пасажиром, при цьому проявивши злочинну недбалість, не переконавшись, що двері автобуса зачинені на замок, здійснив лівий поворот, в результаті маневру пасажир ОСОБА_12 втратила рівновагу і оперлася ліктем на передні двері автобуса, які відчинилися. В результаті чого, потерпіла випала з автобуса на проїжджу частину асфальтової дороги та, відповідно до висновків судово-медичної експертизи № 2070 від 12.09.2012р. отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Прокурор в апеляційній скарзі, не оспорюючи правильність кваліфікації дій ОСОБА_10 та доведеність його вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, просить скасувати вирок суду, постановити новий, мотивуючи свої вимоги тим, що призначене судом покарання не відповідає особі обвинуваченого внаслідок його надмірної м'якості. Просить призначити нове покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, іспитовий строк встановити 2 роки. Відповідно до вимог ст. 76 КК України покласти на нього обов'язки: повідомляти органам кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтись на реєстрацію до вказаних органів інспекції. Свої доводи мотивує тим, що обвинувачений вчинив дане кримінальне правопорушення, працюючи водієм, після постановлення вироку продовжує здійснювати перевезення значної кількості осіб, не прийняв жодних заходів щодо відшкодування заподіяної моральної та матеріальної шкоди.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, потерпілу ОСОБА_7 та її представника, які просили вирок суду залишити без змін, обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_11 які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, судова колегія, виконавши вимоги ст. 405 КПК України, дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону судом виконані не в повному обсязі.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин, відповідає матеріалам справи і ґрунтується на доказах досліджених у судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, що не оскаржується в апеляційній скарзі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_10 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, що також не оспорюється в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 2 ст. 409, ст.. 411 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в апеляційному порядку є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_10 не в повному обсязі виконав вимоги ст.. 65 КК України, відповідно до якої, особі, яка вчинила злочин повинно бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

Суд, при призначенні покарання врахував пом'якшуючі його обставини - визнання вини та щире каяття. Разом з тим, судом в недостатній мірі були враховані обставини вчиненого ОСОБА_13 злочину та його особа.

Так, судом при ухвалені вироку не враховано, що злочин вчинено водієм маршрутного таксі, який скоївши кримінальне правопорушення, продовжує щодня здійснювати перевезення значної кількості осіб.

За таких обставин, рішення суду про незастосування до ОСОБА_13 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами не можна визнати обґрунтованим та справедливим внаслідок м'якості, у зв'язку з чим вирок суду в частині призначеного покарання підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. ст. 407, 409 КПК України, апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у випадку необхідності призначення більш суворого покарання.

Колегія суддів приходить до висновку про призначення ОСОБА_13 додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а тому вирок суду в частині призначеного покарання підлягає скасуванню з постановленням нового вироку.

Щодо основного виду покарання, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ОСОБА_10 призначене обґрунтоване і достатнє покарання у відповідності до вимог ст..65 КК України.

Керуючись ст. ст. 407, 409 КПК України, колегія суддів -

ЗАСУДИЛА:

Апеляційні скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 25.06.2013 року щодо ОСОБА_10 в частині призначеного покарання скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_10 призначити покарання за ч.1 ст.286 КК України у виді штрафу в розмірі 3 500 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Вирок суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржений безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протягом трьох місяців з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору

СУДДІ:

В.О. Кунцов Ю.Р. Трясун І.І. Радіонов