№ справи:0101/5387/2012 Головуючий суду першої інстанції:Хотянова В.В.

№ провадження:22-ц/190/5256/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Хмарук Н. С.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Хмарук Н.С.

суддів:Даніла Н.М., Рошка М.В.,

при секретарі:Кутелія Я.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про припинення дій, які порушують право на майно, шляхом виселення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

на заочне рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2013 року позовні вимоги задоволені. Припинені дії, які порушують право власності ОСОБА_6 на домоволодіння АДРЕСА_1 з надвірними будівлями на земельній ділянці 0,05 га шляхом виселення із зазначеного домоволодіння ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Відповідачів зобов'язано повернути ОСОБА_6 безпідставно утримувану частину зазначеного домоволодіння з надвірними будівлями: в літері «А» приміщення № 1 - 3,4 кв.м, № 2 - 7,8 кв.м, № 3 - 19,3 кв.м, № 4 - 13,3 кв.м, господарські споруди «Б», «В», «Г», «А» - на земельній ділянці 0,05 га шляхом звільнення домоволодіння від особистого майна відповідачів. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 подали апеляційну скаргу, в якій просили заочне рішення суду скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Заочне рішення про задоволення позову судом першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_7 у період піклування над ОСОБА_10 мав статус тимчасового мешканця спірного домоволодіння відповідно до ст. 98 ЖК України. Після смерті ОСОБА_10 відповідачі безпідставно займають частину спірного домоволодіння, що належить позивачу, а тому підлягають виселенню у судовому порядку.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та нормам права, які регулюють спірні правовідносини, а доводи апеляційної скарги відповідачів не містять законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про припинення дій, які порушують право власності, шляхом виселення відповідачів із домоволодіння, суд першої інстанції виходив у тому числі з положень ст. 98 ЖК України. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується та вважає, що вони зроблені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Так, судом встановлено, що будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину №2-111 від 15.02.2012 року належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_6, що підтверджується копією витягу про державну реєстрацію прав від 01.03.2012 року №33353425 (а.с.12).

Рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради народних депутатів від 20.05.1987 року №283-а призначено піклування над ОСОБА_10 громадянина ОСОБА_7 з правом проживання на жилій площі ОСОБА_10 на період піклування у відповідності зі ст. 98 ЖК України (а.с.19).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_10 померла. Проте до цього часу відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 зареєстровані та фактично мешкають у спірному домоволодінні (а.с.23-25).

В силу вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 98 ЖК України наймач жилого приміщення та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших осіб без стягнення плати за користування приміщенням (тимчасових жильців), в тому числі опікуна чи піклувальника, який не є членом сім'ї наймача.

Тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім'ї, які проживають разом з ним, зобов'язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Згідно зі ст. 99 ЖК України піднаймачі і тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідачі вселилися у спірне домоволодіння тимчасово, на період виконання обов'язку піклувальника ОСОБА_7, та відповідно до вимог ст. 99 ЖК України незалежно від тривалості проживання самостійного права на займане жиле приміщення не набувають.

Доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для проживання ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у спірному домоволодінні на переконання колегії суддів є безпідставними, оскільки відповідачі не є членами сім'ї позивача, не укладали з ним договору житлового найму, а також не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_10 за життя набула право власності на будь-яку частку спірного домоволодіння, а вони є спадкоємцями після її смерті.

Таким чином, оскільки з досліджених у судовому засіданні доказів достовірно встановлено, що єдиним власником будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_6, відповідачі по даній справі не надали суду належних та допустимих доказів того, що вони мають передбачене законом право проживати у спірному домоволодінні та в добровільному порядку його не звільнили, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано припинив дії, які порушують право власності ОСОБА_6 шляхом виселення відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 зі спірного домоволодіння, як тимчасових мешканців, що повністю узгоджується з положеннями ч.3 ст. 98 ЖК України.

При цьому звернення до суду з позовом вважається попередженням про виселення та про звільнення чужого майна в порядку усунення перешкод у користуванні власністю на підставі ст. 391 ЦК України і не потребує письмового попередження як це передбачено ч. 3 ст. 168 ЖК України, оскільки відповідачі не набули статусу наймачів за весь час проживання в будинку і не дорівнюють статусу таких осіб на час розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9відхилити.

Заочне рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Н. Хмарук Н. Даніла М. Рошка