Справа № 2-50/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2013 року Першотравневий районний суд м.Чернівців

в складі:

головуючого судді Войтун О. Б.

при секретарі Чаглей Н.А.

за участю

позивачів:

ОСОБА_1.

ОСОБА_2

ОСОБА_3

представника позивачів ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_6

представника відповідача ОСОБА_7 ОСОБА_8

представника відповідача Квартирно-експлуатаційного

відділу м. Чернівці Червінського А.В.

представника відповідача Міністерства Оборони

України Чернушка С.І.

представника третьої особи

Служби у справах дітей

Чернівецької міської ради Гайсенюка В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, Міністерства Оборони України, Західного оперативного командування квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області про визнання незаконним зняття з реєстрації по місцю проживання, визнання недійсним розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності на ? частини квартири та розподіл майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7, Міністрество Оборони України, Західного оперативного командування квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області про визнання незаконним зняття з реєстрації по місцю проживання, визнання недійсним розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним договору купівлі продажу квартири, визнання права власності на ? частини квартири та розподіл майна.

У позовній заяві вказують, що 26.07.1981 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_5 Від даного шлюбу ОСОБА_1 має дітей, а саме: сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3

Як вказують позивачі, у 2004 році подружжям ОСОБА_5 був придбаний автомобіль марки «TOYOTA CAMRY», 1988р.в., д/н НОМЕР_1, який зареєстрований на відповідача ОСОБА_5

Вказують, що рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.10.2007 року №819/20, гр.. ОСОБА_5 було виділено службову трикімнатну АДРЕСА_1 із закріпленням за в/ч А1028. Від 06.02.2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були прописані в квартирі АДРЕСА_1 (відбулася нумерація будинку на АДРЕСА_1). У 2008 році із вказаної квартири було знято статус службової.

Позивачі стверджують, що на підставі розпорядження № 263 від 11.03.2009 року Західного оперативного командування квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці та свідоцтва про право власності від 11.03.2009 року Міністерством оборони України квартира АДРЕСА_1 передана у власність ОСОБА_5

Зазначають, що ОСОБА_5 забрав паспорти позивачів і 04.02.2009 року, без їхньої згоди та участі, без будь-яких письмових заяв, він виписав всіх позивачів з квартири АДРЕСА_1.

10.03.2010 року між відповідачами був укладений договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири, за яким право власності на дану квартиру перейшло до ОСОБА_7.

Позивачі стверджують про незаконне зняття їх з реєстрації по місцю проживання та оспорюють розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на квартиру. Договір купівлі-продажу квартири порушує їх цивільні права, щодо володіння, користування та розпорядження об'єктом права спільної сумісної власності.

Просили суд:

Визнати незаконними дії ОСОБА_5, відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області по зняттю з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3;

Зобов'язати відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у реєстрації за адресою: АДРЕСА_1;

Ввизнати незаконним розпорядження № 263 від 11.03.2009 року Західного оперативного командування квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці про передачу квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 одноосібно, в частині передачі у власність 3/4 вказаної квартири;

Визнати незаконним свідоцтво про право власності видане 11.03.2009 року

Міністерством оборони України про передачу квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 одноосібно, в частині

передачі у власність 3/4 вказаної квартири;

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_7, що посвідчений приватним

нотаріусом ОСОБА_15 та зареєстрований в реєстрі за № 341; Застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину;

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2. ОСОБА_3 право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1, як на приватизовану квартиру;

Визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/2 частини автомобіля марки «TOYOTA CAMRY» 1988р.в. д./н. НОМЕР_2, як на майно подружжя.

В свою чергу відповідач ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1. Зазначає, що обставини, викладені у позові відповідачки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до нього та інших відповідачів, являються неправдивими та спростовуються доказами, доданими до позову самими позивачами.

ОСОБА_5 зазначає, що дійсно він із ОСОБА_1 знаходились у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області у липні - серпні 2010 року.

Стверджує, що зняття з реєстрації всіх трьох позивачів з квартири АДРЕСА_2, та реєстрація у будинку АДРЕСА_3 і належить ОСОБА_1 на праві власності, відбулося за їх волею і бажанням.

В період шлюбу із ОСОБА_1 був придбаний автомобіль «TOYOTA CAMRY», державний номер НОМЕР_3, 1988 року випуску - 22 роки експлуатації. Вважає, що автомобіль не визначений законодавцем як предмет, присудження якого в натурі одному з подружжя з присудженням іншому грошової компенсації, можливе тільки за згодою другого подружжя (житловий будинок, квартира, земельна ділянка), а тому повинен бути виділений у його власність, тому він, у свою чергу, згідний виплатити відповідачці 6000 гривень - 1/2 частину автомобілю, або вартість 1/2 автомобілю, визначену спеціалістом або експертом на день слухання справи. Спільну сумісну власність на автомобіль «TOYOTA CAMRY», державний номер НОМЕР_3 необхідно припинити.

У зв'язку з вищевикладеним просить суд:

Ухвалити рішення, яким позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, Міністертва оборони України, Західного оперативного командування квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці та відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області «Про визнання незаконним зняття з реєстрації по місцю проживання, визнання недійсним розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності на 3/4 частини квартири та розподіл майна подружжя задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 задовольнити повністю: автомобіль «TOYOTA CAMRY», державний номер НОМЕР_3, вартістю 12 000 гривень поділити між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, виділивши у його, ОСОБА_5, власність. Відповідачці ОСОБА_1 виділити 6 000 гривень - 1/2 вартості зазначеного автомобіля. Спільну сумісну власність на автомобіль «TOYOTA CAMRY», державний номер НОМЕР_3 припинити. В іншій частині позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, Міністертва оборони України, Західного оперативного командування квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці та відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області «Про визнання незаконним зняття з реєстрації по місцю проживання, визнання недійсним розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності на 3/4 частини квартири та розподіл майна подружжя» залишити без задоволення.

В судовому засіданні позивачі та їх представник позовні вимоги підтримали та надали пояснення аналогічні позовній заяві, просили суд позовні вимоги до відповідачів задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав, пояснивши, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, та ОСОБА_2 за власною волею знялися з реєстрації. Крім того, вказав, що в судовому засіданні не знайшов своє відображення той факт, що ОСОБА_5 приймав особисту участь у знятті з реєстрації позивачів. Вважає, що розпорядження КЕВ м. Чернівці є законним. А на час оформлення документів у квартирі ОСОБА_5 був одноособовим власником. Крім того вказала, що позивачі не брали участь у правочині по купівлі продажу квартири тому не мають права його оскаржувати. Також вказала, що позивачі не набували права власності на квартиру та не мають право на визнання права власності на спірну квартиру.

Представник ОСОБА_7 не визнав позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_3, та ОСОБА_2 та пояснив, що в діях органу приватизації відсутні порушення законодавства. Судом не встановлено, те, що ОСОБА_7 була недобросовісним покупцем. Вказала на те, що швидка перереєстрація свідчить про те, що ОСОБА_1, ОСОБА_3, та ОСОБА_2 знали про виписку. Крім того, при винесені рішення, просила врахувати інтереси неповнолітніх дітей.

Представник КЕВ м. Чернівці Червінський А.В. показав суду, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 звернулись до нього про те, що бажають приватизувати квартиру. І з'ясовували, як це краще зробити. Розмова була такою, що діти не зможуть приватизувати квартиру і вирішили, що квартиру треба приватизувати на одну особу, А саме на ОСОБА_5 що б краще розпоряджатися цією квартирою. Потім були подані документи на приватизацію. Вказав, що далі була заява ОСОБА_1 про те, що незаконно виписано її та її дітей. Зазначив, що приватизація була законною, а позовні вимоги є безпідставними.

Представник Міністерства Оборони України в судове засідання не з'явився та надав суду пояснення та вказав, що при виділенні квартири АДРЕСА_1, було враховано всіх осіб у зв'язку з чим виділено 3 кімнатну квартиру.

Крім того повідомив, що позовні вимоги не підтримав, та просив справу розглядати без його участі.

Представник Служби у Справах дітей Чернівецької міської ради Гайсенюк В.Я. просив при прийнятті рішення враховувати інтереси неповнолітніх дітей ОСОБА_7

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_1 пояснила суду, що всі паспорта були вдома. Вона не писала заяву на виписку з квартири. Такі заяви не писали і її діти. Свої підписи у документах не ставила.

Вказала, що про зняття з реєстрації дізналася, тоді коли чоловік віддав паспорта, де було видно, що вона знята з реєстрації. ОСОБА_5 сказав, що потім пропише, але цього не зробив.

Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_5 пояснив суду, що заяву про зняття з реєстрації не подавав. Вказав, що свій паспорт нікому не надавав, паспорт був взятий без його участі. Зазначив, що його знято з реєстрації незаконно. Вказав, що коли реєструвався в С. Ревно то не подавав листок про вибуття, оскільки його в нього не було. Вказав, що батько без його згоди та згоди інших переписав квартиру на себе..

Суд заслухавши пояснення сторін по справі вважає, зо позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, Міністерства Оборони України, Західного оперативного командування квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області про визнання незаконним зняття з реєстрації по місцю проживання, визнання недійсним розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності на ? частини квартири та розподіл майна подружжя підлягають до часткового задоволення, при цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб від 26.07.1981 року, був укладений шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстрований сільською Радою, с. Стрілецький Кут, Кіцманського району, Чернівецької області, про що книзі реєстрації зроблений відповідний актовий запис №23 /Т1а.с.10/.

Згідно свідоцтва про народження, від даного шлюбу ОСОБА_1 має двох дітей, а саме: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 /Т.1 а.с.11-12/.

Також судом встановлено, що перед тим як отримати квартиру ОСОБА_5, був зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 до 01.09.2006 року. За цією ж адресою в серпні місяці 2005 року, були зареєстровані і позивачі, дані обставини стверджуються офіційними відмітками у паспортах /Т. 1 а.с. 13-23/.

Як убачається з матеріалів справи, Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.10.2007 року №819/20, гр.. ОСОБА_5 виділено службову трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 із закріпленням за в/ч А1028, підтвердженням даного факту є лист виконкому Чернівецької міської ради від 31.05.2010року № Ф-949 /Т.1 а.с.8, 150/. Відповідно до даного рішення на ОСОБА_5 видано ордер на квартиру, при цьому квартира виділялась на сім'ю ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. 06.02.2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були прописані в квартирі АДРЕСА_1 (відбулася нумерація будинку на АДРЕСА_1), дані обставини також стверджуються офіційними відмітками у паспортах / Т. 1 а.с. 13-23/.

На підставі розпорядження № 263 від 11.03.2009 року Західного оперативного командування квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці та свідоцтва про право власності виданого 11.03.2009 року Міністерством оборони України квартири АДРЕСА_1 передана ОСОБА_2, що стверджується довідкою ЧКОБТІ від 27.05.2010 року №1031 /Т. а.с.9/.

Згідно витягу з наказу Міністерства оборони України, витягу з протоколу №74 від 01 квітня 2008 року, довідки Міністерства оборони України Західного Територіально-експлуатаційного управління від 16 вересня 2010 року №303/23/5/2096/255, на виконання розпорядження ТОВ заступника начальника Головного КЕУ ЗСУ (вих. №303/4/16/703/ від 21.07.2010 року)надано інформацію про отримання підполковником ОСОБА_5 на склад сім'ї 4 особи (він, дружина та двоє дітей - син, донька) службової квартири в м. Чернівці та виключення її з числа службових /Т.1 а.с. 87, 90, 96/.

Відповідно довідки виданої Чернівецьким комунальним ОБТІ від 08.10.2007 року №6218 ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3 ОСОБА_2 що на обліку бюро технічної інвентаризації (та в електронному реєстрі про право власності на нерухоме майно) в м. Чернівці будинки (домовласності), які належать на право приватної власності, за ними не зареєстровано /Т.1 а.с.88/.

Крім того, як видно з матеріалів справи 10.03.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу квартири, за яким право власності, на квартиру АДРЕСА_1, перейшло до гр.. ОСОБА_7, дані обставини підтверджуються довідкою ЧКОБТІ від 27.05.2010 року №1031 /Т.1 а.с.9/.

Крім того, як установлено судом, згідно довідки Кіцманського районного відділу УМВС України в Чернівецькій області від 27.10.2010 року №38/8192, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані в селі Ревне Кіцманського району Чернівецької області 04.05.1982 року, а ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в селі Ревне Кіцманського району Чернівецької області 27 березня 2009, які прибули з АДРЕСА_1 /Т.1 а.с.102/.

Крім того, як установлено судом, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.03.2009 року ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме будинку, за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надавали заяви про реєстрацію місця проживання за даною адресою /а.с. 103-106/.

Суд вважає, що позовні вимоги про:

визнання незаконними дії відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області по зняттю з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3.

зобов'зання відділом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

визнання незаконним розпорядження № 263 від 11.03.2009 року Західного оперативного командування квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці про передачу квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 одноосібно, в частині передачі у власність 3/4 вказаної квартири.

визнання незаконним свідоцтва про право власності видане 11.03.2009 року

Міністерством оборони України про передачу квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 одноосібно, в частині

передачі у власність 3/4 вказаної квартири.

визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, що посвідчений приватним

нотаріусом ОСОБА_15 та зареєстрований в реєстрі за № 341. підлягають до задоволення.

Так відповідно до Висновків експерта від 26.12.2011 року № 11 86-к підпис на заяві від 04.02.2009 року, до СПРФО Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області, про зняття з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_2 виконаний не ОСОБА_5.(Т2 а.с.111)

Крім того, як видно з висновків експерта від 24 липня 2013 року неможливо надати відповідь на те, що підпис на заяві від 04.02.2009 року до СГІРФО Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області, про зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, виконаний ОСОБА_1.

Відповідно до даного висновку підпис на заяві від 04.02.2009 року до СГІРФО Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області, про зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, виконаний не ОСОБА_3.

Вказані висновки підтверджують твердження позивачів, що до відсутності їх згоди на зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не писали заяви про зняття з реєстрації, суд вважає, що позовні вимоги про визнання незаконними дії відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області по зняттю з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та зобов'язання відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 до задоволення.

Позовна вимога до ОСОБА_5 що до визнання незаконними його дій по зняттю з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 не підлягає до задоволення, оскільки, судом не здобуто доказів того, що саме ОСОБА_5 знімав з реєстрації позивачів.

Крім того, житлове приміщення надається громадянам у межах норми житлової площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. Норма житлової площі в Україні, згідно зі ст. 47 ЖК 1983р., встановлюється в розмірі 13,65 м2 на одну особу.

Норма житлової площі - це інститут житлового права, який має важливе значення, оскільки саме ця цифра «призначена» задовольнити житлові потреби громадян. Положення ст. 48 ЖК 1983 р. було закріплено також у п. 53 Правил обліку громадян, де передбачено, що житлове приміщення надається громадянам у межах 13,65 м2 житлової площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в даному населеному пункті.

Аналізуючи вищевказані норми, суд вважає, що норма житлової площі, встановлена ЖК 1983 р., не є нормою для надання житлового приміщення саме у розмірі 13,65 м2 - вона є максимальним розміром житлової площі на одну людину, а мінімальним розміром - є саме рівень середньої забезпеченості громадян житловою площею в даному населеному пункті. Цей рівень визначається і періодично переглядається виконавчими органами відповідних рад (обласною державною адміністрацією) разом з радами профспілки, виходячи з даних статистичної звітності.

Норма житлової площі визначена без урахування розміру підсобних приміщень, тобто 13,65 м2 - це розмір саме житлової площі.

В окремих випадках на прохання громадян, що перебувають на квартирному обліку (в першу чергу тих, у яких настала черговість на одержання житлових приміщень), та громадян, що користуються правом позачергового одержання житлових приміщень, у порядку тимчасового поліпшення житлових умов їм може бути надане житлове приміщення, яке не відповідає вимогам, передбаченим чинним законодавством, або за розміром менше від рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в даному населеному пункті зі збереженням відповідно права перебування на обліку та в списках першочерговиків чи в списку позачерговиків.

Системно проаналізувавши чинне законодавство є два випадки, коли житлове приміщення може бути більшим за встановлену норму житлової площі: коли приміщення надається з перевищенням норми житлової площі та коли громадянам може бути надана додаткова житлова площа.

Відповідно до ст. 49 ЖК 1983 р. понад норму житлової площі окремим категоріям громадян додаткова житлова площа надається у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів. Додаткова житлова площа - це норма житлової площі, на яку додатково (понад основну норму житлової площі), мають право окремі категорії громадян і яка не вважається зайвою. До категорії громадян, які мають право на додаткову житлову площу, відносяться громадяни у зв'язку зі своєю професійною чи службовою діяльністю, у зв'язку з хронічними захворюваннями, а також за особливі заслуги перед державою та суспільством. Щодо порядку та умов надання додаткової житлової площі, то він окремо визначається законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 50 ЖК України жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім подружжя.

Таким чином житлове приміщення може бути надано громадянам з перевищенням вказаного максимального розміру, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру), або у разі заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами, хворими на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті з членами своєї сім'ї; або у випадках, коли в квартирі, в якій проживає двоє і більше наймачів, звільнилося неізольоване житлове приміщення - воно надається наймачеві суміжного приміщення.

Як убачається з матеріалів справи всі документи та рішення на виділення приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5, виключення квартири з статусу службової та переведення її у статус квартири для постійного видавались на сім'ю ОСОБА_5, яка нараховувала крім самого ОСОБА_5, що його дружину ОСОБА_1 та двох дітей ОСОБА_3 ОСОБА_2(Т.1 а.с.87-96). Крім того площа квартири, що надавалася сім'ї ОСОБА_2 складала 54,7 кв.м.(Т. 1 а.с.91)

Крім того, відповідно до ордеру № 52 від 26 жовтня 2007 року ордер ОСОБА_5 видано на сім'ю яка складалась з 4-х чоловік.(Т1 а.с.151)

Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців та членів їх сімей регулюється відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 3 серпня 2006 р. N 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями»(надалі Порядок).

Відповідно до п. 2,3 вищевказаного Порядку військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла. Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до заяви ОСОБА_5 керівнику органу приватизації м.Чернівці, яка посвідчена начальником КЕВ м. Чернівці В.А. Червінським, ОСОБА_5 просить оформити передачу в особисту власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.168) При цьому, як видно з даної заяви ОСОБА_5 зазначає себе як одноосібного власника квартири..

Таким чином суд приходить до висновку, що службові особи Західного оперативного командування КЕВ м. Чернівці, достовірно знаючи вимоги чинних нормативно правових актів України, які регулюють порядок надання житла військовослужбовцям та членам їх сімей, а також знаючи вимоги до норм житлової площі відповідно до ЖК України, незважаючи на те, що ОСОБА_5 подав одноосібно документи для оформлення на нього права власності на спірну квартиру, яка мала площу 54,7 кв.м., та не маючи права на отримання додаткової житлової площі, що визначена ст. 49 ЖК України видали незаконне розпорядження № 263 від 11.03.2009 року про передачу квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 одноосібно в частині передачі ? вказаної квартири.

Врахувуючи те, що судом визнано незаконним розпорядження № 263 від 11.03.2009 року Західного оперативного командування квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці про передачу квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 одноосібно, в частині передачі у власність 3/4 вказаної квартири суд вважає, що слід визнати незаконним свідоцтво про право власності видане 11.03.2009 року Міністерством оборони України про передачу квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 одноосібно, в частині передачі у власність 3/4 вказаної квартири.

Щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, що посвідчений приватним

нотаріусом ОСОБА_15 та зареєстрований в реєстрі за № 341, суд вважає, що дана позовна вимога підлягає до задоволення, при цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 достовірно знаючи про те, що його дружина та діти не подавали заяву про зняття з реєстрації з місця свого проживання, а саме з квартири АДРЕСА_1, одноосібно оформивши на підставі незаконного розпорядження № 263 від 11.03.2009 року Західного оперативного командування квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці про передачу квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 право власності на вказану квартиру, чим порушив право позивачів на приватизацію житла продав спірну квартиру відповідно до договору купівлі продажу від 10 березня 2009 року ОСОБА_7, внаслідок чого даний договір купівлі продажу слід визнати недійсним.

Суд не приймає до уваги твердження представника ОСОБА_5 про те, що позивачі не мають права оспорювати даний договір, при цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до п.5 Постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вказано, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Аналізуючи вищезазначені норми ЦПК України суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є належними позивачами за вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, що посвідчений приватним

нотаріусом ОСОБА_15 та зареєстрований в реєстрі за № 341та підлягають до задоволення оскільки таким правочином порушено право позивачів на приватизацію і дане право не може бути відновлено шляхом повернення сторін цього правочину до попереднього стану.

Суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання за ними права власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1, як на приватизовану квартиру не підлягає до задоволення, при цьому суд виходить з наступного.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання регулюються Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» 19 червня 1992 року N 2482-XII.

Статтею 8 вищевказаного Закону визначена організація проведення приватизації та оформлення права власності.

Пунктами 1, 2,3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» 19 червня 1992 року N 2482-XII передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа, має право звертатись на захист свого цивільного права у разі його невизнання порушення або оспорювання.

Враховуючи те, що чинним законодавством України передбачена процедура проведення приватизації квартир, а позивачі не звертались з відповідними заявами до відповідних органів приватизації для оформлення відповідного права на приватизацію внаслідок чого суд вважає, що в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання за ними права власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1, як на приватизовану квартиру не підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею, ОСОБА_1, права власності на 1/2 частини автомобіля марки «TOYOTA CAMRY» 1988р.в. д./н. НОМЕР_2, як на майно подружжя. то вона підлягає до задоволення, при цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 60 СК України Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Як установлено судом відповідно до довідки УДАІ УМВС України в Чернівецькій області за ОСОБА_5 зареєстровано транспортний засіб автомобіль«TOYOTA CAMRY» 1988р.в. д./н. НОМЕР_2.

Враховуючи те, що сторони не заперечують що до того, що даний автомобіль був придбаний за період шлюбу відповідно до вимог ст. 60 СК України він належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Внаслідок чого суд вважає, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 1/2 частину автомобіля марки «TOYOTA CAMRY» 1988р.в. д./н. НОМЕР_2.

У відповідності до вимог ст. 367 ЦК України спільну сумісну власність на автомобіль «TOYOTA CAMRY», державний номер НОМЕР_3 припинити.

Суд вважає, що позовні вимога ОСОБА_5 про поділ автомобіля «TOYOTA CAMRY», державний номер НОМЕР_3, вартістю 12 000 гривень між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, виділивши у його, ОСОБА_5, власність. Відповідачці ОСОБА_1 виділити 6 000 гривень - 1/2 вартості зазначеного автомобіля. не підлягає до задоволення, при цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 71 СК України обов'язковою умовою присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 не надав суду доказів внесення ним грошової компенсації в сумі 6000 грн. тому суд вважає, що вимога про виплату даної суми ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, внаслідок чого суд вважає, що з відповідачів слід стягнути на користь позивача 1700 грн. Судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення позову та 900,48 крн. витрат за проведення додаткової почеркознавчої експертизи

Керуючись статтями 15, 215,216, 367 Цивільного кодексу України, 70,71 Сімейного кодексу України, ст.ст. 47,48,49,50 Житлового кодексу України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» 19 червня 1992 року N 2482-XII ст.ст.3-4,57-60,63,64,130,208-209,212-215,218,223,294-295ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, Міністерства Оборони України, Західного оперативного командування квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області про визнання незаконним зняття з реєстрації по місцю проживання, визнання недійсним розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності на ? частини квартири та розподіл майна подружжя задовольнити частково.

Визнати незаконними дії відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області по зняттю з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3.

Зобов'язати відділ у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Ввизнати незаконним розпорядження № 263 від 11.03.2009 року Західного оперативного командування квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці про передачу квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 одноосібно, в частині передачі у власність 3/4 вказаної квартири.

Визнати незаконним свідоцтво про право власності видане 11.03.2009 року

Міністерством оборони України про передачу квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 одноосібно, в частині

передачі у власність 3/4 вказаної квартири.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, що посвідчений приватним

нотаріусом ОСОБА_15 та зареєстрований в реєстрі за № 341.

Застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/2 частини автомобіля марки «TOYOTA CAMRY» 1988р.в. д./н. НОМЕР_2, як на майно подружжя.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, Міністерства Оборони України, Західного оперативного командування квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області про визнання незаконним зняття з реєстрації по місцю проживання, визнання недійсним розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності на ? частини квартири та розподіл майна подружжя відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Войтун О. Б.