Судове рішення #3236957
58/156-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"13" листопада 2008 р.                                                            Справа № 58/156-08

вх. № 6089/3-58


Суддя господарського суду Присяжнюк О.О. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Головань В.І., довіреність № 03-01-09/27-1641 від 01.07.2008 року  відповідача - Крамчанінова О.В., довіреність № 4904 від 23.09.2008 року

розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків  

до  Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"   

про стягнення 82022,26 грн.


ВСТАНОВИВ:


Позивач (далі ДЕІ) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України 82022,26 грн. збитків, завданих внаслідок використання земель не за цільовим призначенням. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано своїх обов’язків щодо використання земель за цільовим призначенням, а саме як свідчать правовстановлюючі документи, відповідач використовував земельні ділянки сільськогосподарського призначення з метою промислової розробки родовищ корисних копалин.

11 листопада 2008 року від позивача по справі до суду надійшло письмове пояснення, відповідно до якого Державною екологічною інспекцією в Харківській області на підтвердження повноважень громадянина С.Лученка на підписання позовної заяви та для посвідчення назви його посади було надано: копію наказу Мінприроди України № 350-о від 13.05.2008 року про призначення Лученка Сергія Васильовича на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Харківській області та копію Положення про державну екологічну інспекцію в Харківській області затвердженого наказом Мінприроди України №55 від 19.02.2007 року. Крім цього, на спростування позиції відповідача про відсутність у держекоінспекції в Харківській області компетенції щодо нагляду за виконанням вимог по цільовому використанню земельних ділянок, а також права звертатися до суду з позовними заявами про стягнення шкоди спричиненої порушеннями даної категорії, до суду надано роз’яснення завідуючого кафедрою екологічного права НЮАУ ім..Я.Мудрого –Шульги М.В., в якому зазначено, що дія ст..20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” поширюється на ДЕІ в областях, та про те, що ДЕІ в Харківській області має право звертатися до суду з позовами про стягнення шкоди спричиненої внаслідок використання земель не за цільовим призначенням.

В судовому засіданні представник позивача по справі підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позов, в якому, зокрема, зазначає, що Державною екологічною інспекцією в Харківській області при складанні матеріалів перевірки, розрахунку розміру шкоди та подальшому зверненні до суду з позовною заявою були порушені та невірно використані норми чинного на той час законодавства України.

У судовому засіданні 11.11.2008 року судом було оголошено перерву до 13 листопада 2008 року о 15 годині 00 хвилин.

13 листопада 2008 року до суду надійшло письмове заперечення на відзив на позовну заяву, в якому позивач спростовує твердження відповідача, що Державною екологічною інспекцією в Харківській області при здійсненні перевірки дотримання норм природоохоронного законодавства ГПУ “Харківгазвидобування” та при подальшому складанні розпорядчих документів органу державного нагляду, якими є акт з приписом, були допущені порушення вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” №877-V від 05.04.2008 року, яким на думку відповідача повинна була керуватися ДЕІ в Харківській області на час здійснення перевірки, а саме серпень 2008 року.

Позивач вважає, що таке твердження відповідача не відповідає дійсності та нормам діючого на той час законодавства України, а саме:

Згідно п.1 ст.22 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” –цей закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, за винятком частини першої та другої ст. 5, яка набирає чинності з 01 січня 2008 року. Позивач зазначає, що даний закон був опублікований у наступних офіційних виданнях: Офіційний вісник України 25.06.2007 року –2007р., №44, стор 12, стаття 1771, код акту 40114/2007; Урядовий Кур’єр від 27.06.2007 року –№ 113; Відомості Верховної Ради України від 20.07.2008 року –2007 року, №29, стор.1001, ст.389., з чого випливає, що даний закон набрав чинності лише 26.12.2007 року (дані з офіційного сайту Верховної Ради України zakon.rada.gov.ua), тобто майже через 4 місяця після проведення перевірки, а тому позивач вважає, що при проведенні перевірки та подальшому складанні розпорядчих документів (акт, припис) він не міг керуватися в своїй діяльності законом, який не набрав чинності, а тому не порушував і не міг порушити норм вищезгаданого закону.

Крім того, позивач посилається на те, що складений ДЕІ в Харківській області акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 00438 від “20-29” серпня 2008 року з приписом був підписаний начальником правління ГПУ “Харківгазвидобування” –Демяненко І.Я., тому дані розпорядчі документи є чинними.

Також, позивач спростовує посилання відповідача на висновок Валківської районної санітарно-епідеміологічної станції Харківської області № 9 від 10 лютого 2006 року “Щодо вибору (відведеня) земельної ділянки під забудову” та передуючий цьому акт вибору та обстеження земельної ділянки для розміщення розвідувальної свердловини №31 Юліївського НГКР (на копії акту наданому суду відсутня дата складання акту та проведення обстеження, але у 7-ому розділі висновку зазначається –акт обстеження від 02.02.2006 року), як такі, що підтверджують на момент здійснення перевірки ДЕІ в Харківській області факт використання відповідачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення розміром 3,5 га., у відповідності до її цільового призначення. Позивач зазначив, що у резолютивній частині акту вибору та обстеження мається абзац, яким наголошується, що: “В разі отримання промислового припливу нафти або газу здійснити всі дії передбачені чинним законодавством України для зміни цільового призначення земельної ділянки для легалізації земельної ділянки.”           Пунктом 4.1. припису відповідач зобов’язувався розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених недоліків, з встановленням термінів та відповідальних виконавців та надіслати його до ДЕІ. На виконання цього пункту припису 26.10.2007 року відповідачем було складено план заходів по усуненню недоліків, виявлених в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в ГПУ “Харківгазвидобування” ДЕІ в Харківській області в період 20-29 серпня 2007 року (план затверджений наказом № 173 від 26.10.2007 року) згідно з п.п. 1.2.2. якого відповідач прийняв на себе зобов’язання в строк до 01.07.2008 року оформити документи на земельні ділянки надані для сільськогосподарського використання на яких розташовані та експлуатуються свердловини №№ 72, 73, 74, 75, 76, 31 Юліївського НГКР, що фактично підтверджує: 1) наявність виявленого порушення (використання земельних ділянок не за цільовим призначенням); 2) визнання відповідачем факту наявності порушення та законності вимог зазначених у приписі; 3) що на момент перевірки свердловина № 31 експлуатувалась для видобутку (мала статус експлуатаційної, а не розвідувальної). Вищевикладене підтверджується також листом відповідача № 09/01-05/3752 від 13.12.2007 року “Щодо виконання приписів Державної екологічної інспекції в Харківській області”, в якому зазначається –“На земельній ділянці, наданій у для сільськогосподарського використання розташовані та експлуатуються свердловини №№ 31, 72, 73, 74, 75, 76 Юліївського НГКР”.

Позивач вважає, що відповідач, після проведення розвідувальних робіт на свердловині № 31 отримав приплив нафти чи газу і на момент здійснення перевірки використовував дану свердловину для видобутку.

На вимогу суду, Державною екологічною інспекцією в Харківській області було здійснено детальний розрахунок розміру шкоди нанесеної державі внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, з зазначенням площ земельних ділянок на яких розташовані, кожна з шести свердловин вказаних у позовній заяві (всі розрахунки було проведено з врахуванням даних, наданих самим відповідачем, а саме листа № 11/01-05/3650 від 23.11.2007 року, в якому зазначається загальна площа, яка складає 2,16 га. (по 0,36 га на кожну свердловину).

В судовому засіданні представник відповідача по справі заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог та вважає пояснення надані позивачем необґрунтованими з наступних підстав:

У попередньому судовому засіданні представник відповідача наголошував, що акт перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства №00438 від 20-29.08.2007 року (невід’ємною частиною якого є припис) складався у відсутності представника відповідача і не був підписаний керівником відповідача по справі, але у судовому засіданні 13.11.2008 року представник відповідача змінив свою позицію, та усно наголосив, що акт був підписаний не начальником правління ГПУ “Харківгазвидобування” – Дем’яненком І.Я. , а іншою невідомою особою, в зв’язку з чим акт з приписом не можуть бути прийняті судом, як належні та допустимі докази.

Представник позивача у спростування тверджень відповідача наголосив, що акт був підписаний повноважним, на його думку, на той час керівником відповідача. На даний час він не оскаржений, тому він є чинним, та повинен бути прийнятий судом, як належний доказ.

Крім цього, представник відповідача наголосив, що позивачем до претензії № 83 від 24.12.2007 року, яка була надіслана на адресу відповідача, був доданий розрахунок збитку заподіяного самовільним зайняттям земельної ділянки, а предметом спору є порушення, викликане нецільовим використанням земельних ділянок, в зв’язку з цим розрахунок зроблений позивачем з порушеннями діючого законодавства, а тому суд повинен відмовити позивачу в задоволенні позову.

Представник позивача наголосив, що відповідач вводить суд в оману своїми твердженнями, так як дійсно додаток до вищезазначеної претензії зазначався розрахунок збитку заподіяного самовільним зайняттям земельної ділянки, але це є технічною опискою. Насправді і у відповідача і в матеріалах справи є розрахунок розміру шкоди заподіяної використанням земель не за цільовим призначенням, це також підтверджується твердженнями самого відповідача зазначеними у відзиві на позов, стосовно правильності використаної позивачем при здійсненні розрахунку збитку формули.

В зв’язку з виникненням спірного питання суд, звернувся до представника відповідача з вимогою надати в такому випадку в обґрунтування свого твердження розрахунок збитку заподіяного державі, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, але представник відповідач пояснив, що це зробити не можливо та запропонував звернутися з таким клопотанням до позивача, на що представник позивача пояснив, що єдиний існуючий розрахунок знаходиться в матеріалах справи.

Представник відповідача зазначив, що твердження позивача про те, що свердловина № 31 на час здійснення Державною екологічною інспекцією в Харківській області перевірки мала статус експлуатаційної, не відповідає дійсності, в підтвердження чого, у разі оголошення судом перерви у судовому засіданні надасть відповідний письмовий доказ.

В зв’язку з вищевикладеним, враховуючи усне клопотання відповідача з метою надання можливості надати суду додаткові письмові докази в обгругнтування своєї позиції, в судовому засіданні оголошувалась перерва до 17 години 00 хвилин 13.11.2008 року.

Після перерви представник відповідача надав суду, без супровідного листа, довідку головного геолога, зроблену не на фірмовому бланку відповідача та не засвідчену гербовою печаткою відповідача.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

За результатами проведеного заходу – перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території ГПУ “Харківгазвидобування” “20-29”.08.2007р. Державною екологічною інспекцією в Харківській області було складено акт №00438 від 20-29 серпня 2007 року, в якому зазначалось, що ГПУ “Харківгазвидобування” здійснює промислову розробку Юліївського нафтогазоконденсатного родовища на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 4290 від 17.07.2007 року. Згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ХР №002304 від 10.03.2004 року для облаштування Юліївського НГКР відповідачеві було надано земельну ділянку площею 43,2500 га, на якій розташовані та експлуатуються газові та нафтові свердловини. Згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ХР № 004298 від 05.07.2001 року відповідач також є користувачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4157,8507 га, при цьому певні її частини (загальною площею 2,16 га.) відповідач фактично використовує для розміщення та експлуатації нафтових та газових свердловин №№ 72.73,74,75,76,31., тобто не за цільовим призначенням.

Відповідно до “Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2008 року позивачем було здійснено розрахунок шкоди зумовленої використанням земель не за цільовим призначенням, розмір шкоди склав 82 022, 26 грн.

В зв’язку з несплатою суми 82022,26 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в добровільному порядку, позивачем - Державною екологічною інспекцією у Харківській області  подано позов про примусове  стягнення шкоди.

Аналізуючи надані докази, доводи і заперечення сторін, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується  наступне :

Відповідно до ст.187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами  земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов’язані … забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Виходячи зі змісту ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” невиконанням вимог   щодо   використання земель  за  цільовим призначенням вважається, зокрема, фактичне використання земельної ділянки,  яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому  при передачі земельної  ділянки  у власність  чи наданні  в  користування,  в  тому  числі  в оренду.

Враховуючи той факт, що зміна цільового призначення земельної ділянки не проводилась, правовстановлюючі документи посвідчують її цільове призначення саме для сільськогосподарських потреб, будь-які правові підстави для використання даної ділянки з метою промислової розробки родовища корисних копалин відсутні.

Факт нецільового використання земельної ділянки зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 00438 від 20-29.08.2007р. Невід’ємною частиною акту є припис про усунення виявлених порушень, пунктом 1.11 якого Відповідача зобов’язано забезпечити використання земель відповідно до цільового призначення.

Відповідно до ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Відповідно до ст.56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Розмір шкоди, завданої невиконанням вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, визначений на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р., і становить 82022,26 гривень (розрахунок додається).

Відповідно до вимог ст.188 Земельного кодексу України державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель належить до компетенції спеціально уповноваженого органу з питань екології та природних ресурсів.

Відповідно до вимог ст.20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, п.5 Положення “Про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006р. № 548, спеціально уповноваженим органом центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України та її органи на місцях.

Відповідно до ст.20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем чинного законодавства, суд вважає позовну вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок використання земель не за цільовим призначенням в розмірі  82022,26 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню в повному обсязі.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним  витрати по сплаті державного мита у сумі 820,22 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись статтями 1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -   


ВИРІШИВ:


Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної  компанії "Нафтогаз України" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, ідентифікаційний код 30019775, 61166, м. Харків, пров. Інженерний, б. 1-а, поточний рахунок 260012450 в ВАТ «Мегабанк» МФО 351629, код ЗКПО 25617463) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 33110331700117, ВДК у Валківському районі, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134277 банк ГУЛКУ в Харківській області для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності") шкоду, завдану невиконанням вимог щодо використання земель за цільовим призначенням у розмірі 82022,26 грн..

Стягнути з Дочірньої компанії  "Укргазвидобування" Національної акціонерної  компанії "Нафтогаз України" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, ідентифікаційний код 30019775, 61166, м. Харків, пров. Інженерний, б. 1-а, поточний рахунок 260012450 в ВАТ «Мегабанк» МФО 351629, код ЗКПО 25617463) на користь  держбюджету України одержувач коштів -  УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 820,22 грн. державного мита.

Стягнути з Дочірньої компанії  "Укргазвидобування" Національної акціонерної  компанії "Нафтогаз України" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, ідентифікаційний код 30019775, 61166, м. Харків, пров. Інженерний, б. 1-а, поточний рахунок 260012450 в ВАТ "Мегабанк" МФО 351629, код ЗКПО 25617463) на користь  держбюджету України (одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.


Рішення підписане 17.11.2008 року.



Суддя                                                                                            Присяжнюк О.О.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація