6

Справа 348/141/13-к

Провадження 11/779/328/13

Категорія ст.190 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Вінтоняк М.Б.

Суддя-доповідач

Фіцак Т.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Фіцака Т.Д.,

суддів Хруняка Є.В., Кривобокової Н.М.

прокурора Рибки Л.Я.

потерпілого ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24 липня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Даним вироком,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, одруженого, з повною загальною середньою освітою, працював приватним підприємцем, згідно ст. 89 КК України не судимого, громадянина України, -

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч.1, 190 ч.2 КК України і призначено йому покарання: - за ст. 190 ч.1 КК України - один рік обмеження волі; - за ст. 190 ч.2 КК України - два роки позбавлення волі.

Згідно ст. 70 ч.1 КК України засудженому визначено покарання - два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 п.4 КК України остаточно визначено ОСОБА_3 покарання - два роки позбавлення волі, покарання за вироком Надвірнянського районного суду від 14 жовтня 2009 року за ст. 246 КК України покарання у вигляді 850 гривень штрафу, постановлено виконувати самостійно без звернення до виконання через сплату штрафу.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взято ОСОБА_3 під варту з зали суду.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 - задоволено повністю. Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 38000 гривень майнової шкоди та 5000 гривень моральної шкоди. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 - задоволено частково. Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 38000 гривень майнової шкоди та 5000 гривень моральної шкоди. В решті вимог цивільного позову залишено без розгляду. Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - залишено без розгляду.

За вироком суду, ОСОБА_3 вчинив умисні дії, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство). Крім того, вчинив умисні дії, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) повторно, що завдало значної шкоди потерпілому.

Злочини вчинено ним при наступних обставинах: ОСОБА_3, являючись суб'єктом підприємницької діяльності, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця вирішив шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5 і у грудні 2007 року ОСОБА_3 шляхом обману уклав з ним усну домовленість на виготовлення дерев'яного будинку.

25.12.2007 року в смт. Богородчани Івано-Франківської області, ОСОБА_3 шляхом шахрайства отримав від потерпілого ОСОБА_5 гроші в сумі 1600 доларів США у якості авансу для заготівлі деревини, що еквівалентно 8800 гривень. В подальшому ОСОБА_3 умови усної угоди не виконав і грошові кошти, передані потерпілим ОСОБА_5 для будівництва будинку, використав на власні потреби.

Також, ОСОБА_3 у грудні 2007 року в с. Зелена, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, діючи умисно, повторно, шляхом обману і зловживання довірою, з корисливих мотивів, шляхом шахрайства, під приводом виготовлення дерев'яних будинків, запропонував потерпілій ОСОБА_6 виготовити їй дерев'яний будинок за суму 42500 гривень і в усній формі домовився з нею про придбання такого будинку. У період 2007-2008 року ОСОБА_3 шахрайським шляхом отримав від потерпілої ОСОБА_6 як передоплату для заготівлі деревини та будівництва будинку грошові кошти у сумі 2000 доларів США, що еквівалентно 10100 гривень. При цьому, ОСОБА_3 жодних дій по будівництву дерев'яного будинку та виконанні усної домовленості не здійснив, а отримані шахрайським шляхом грошові кошти використав на власні потреби.

У березні 2008 року в с. Зелена, Надвірнянського району ОСОБА_3 уклав усну угоду із потерпілим ОСОБА_4 на розпиловку деревини. Не виконавши домовленості, ОСОБА_3 шляхом обману і зловживання довірою повторно, з корисливих мотивів, заволодів пиломатеріали деревини хвойної породи в кількості 40 куб.м., що належали потерпілому ОСОБА_4, заподіявши потерпілому збитки на суму 38 000 гривень, і використав їх на власні потреби.

23.05.2008 року в м. Івано-Франківську у приміщенні квартири по АДРЕСА_2, ОСОБА_3, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману і зловживання довірою, під приводом отримання лісосіки в ДП «Надвірнянський лісгосп» та проведення спільної комерційної діяльності по переробці лісодеревини, отримав від потерпілого ОСОБА_2 гроші у сумі 38 000 гривень. Свою домовленість на отримання лісосіки та переробку деревини ОСОБА_3 не виконав, а заволодівши грошовими коштами шахрайським способом, використав їх на власні потреби.

В поданій апеляції потерпілий ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним, вказує, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати не за ч.2 ст. 190 КК України, а за ст. 190 ч.3 КК України, вважає, що призначене судом першої інстанції покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок його м'якості, також вважає, що судом першої інстанції неправильно розглянуто цивільний позов. Просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Засуджений ОСОБА_3 подав заперечення на апеляцію, в яких вважає вирок суду законним, просить залишити апеляцію без задоволення, а вирок суду без зміни.

Заслухавши доповідь судді , пояснення потерпілого ОСОБА_2, який підтримав подану апеляцію та просив її задовольнити, хоч з цивільним позовом погодився, пояснення засудженого, який заперечив проти поданої апеляції, пояснення прокурора, яка заперечила проти поданої апеляції та просила залишити її без задоволення, а вирок - без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що подану апеляцію слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Згідно із ст. 323 КПК України 1960 року, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Судом першої інстанції вимог даної статті дотримано.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ст. 190 ч.1 КК України не оспорюється, а тому в апеляційному порядку не перевіряється.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України підтверджується наведеними у вироку доказами, що грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, яким дана належна правова оцінка.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно кваліфіковано дії засудженого ОСОБА_3 за ст.190 ч.2 КК України, і така кваліфікація запропонована прокурором, який брав участь в розгляді справи, про що свідчить постанова про зміну обвинувачення ( а.с. 173-174 т.2 ).

Беручи до уваги показання потерпілих та свідків, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв як докази винуватості засудженого, і після ретельного дослідження давши їм належну оцінку, прийшов до правильного висновку, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 190 ч.2 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) повторно, що завдало значної шкоди потерпілому.

Як встановлено судом, епізоди шахрайських дій ОСОБА_3 були вчинені в 2007-2008 роках, коли згідно ЗУ «Про державний бюджет» та примітки до ст. 185 КК України великим розміром шкоди на момент вчинення злочину була матеріальна шкода відповідно більше 50000 і 64375 грн.

Діями підсудного по кожному злочину щодо окремого потерпілого було заподіяно шкоду у менших розмірах, а саме від 8800 до 38000 грн., тобто не у великих , а значних розмірах. При цьому, його дії не охоплювались єдиним умислом, вчинялись щодо різних потерпілих, в різний час, за ознакою повторності.

За таких обставин, дії ОСОБА_3 судом правильно кваліфіковано за ст. 190 ч.2 КК України, оскільки він шляхом шахрайства заволодів коштами потерпілої ОСОБА_6 на 10100 грн., ОСОБА_4 на 38000 грн., ОСОБА_2 на 38000 грн. за ознаками повторності та значного розміру, а тому посилання апелянта на те, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 190 ч.3 КК України є безпідставними.

Дії ОСОБА_3 щодо потерпілого ОСОБА_5 за ч.1 ст. 190 КК України кваліфіковано правильно, оскільки він шляхом шахрайства заволодів його 8800 грн., що є значним розміром.

Колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції постановлений з дотриманням вимог ст. 65 КК України, є мотивованим, обґрунтованим і справедливим.

Призначаючи засудженому покарання, суд першої інстанції належним чином врахував всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого, а також вимоги ст. ст. 66, 67 КК України щодо обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи наведене, на думку колегії суддів, суд належним чином мотивував свої висновки в частині кваліфікації дій засудженого, доведеності його вини у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч.1, 190 ч.2 КК України та призначенні покарання, і застосуванні ст. 70 КК України.

Доводи ж апеляції потерпілого про неправильність розгляду цивільного позову є безпідставними, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

Судом цивільний позов розглянуто згідно положень ст. 328 КПК України 1960 року з посиланням на ст. 1166 ЦК України, і висновки суду в тій частині є достатньо мотивованими.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про відсутність апеляційних підстав для скасування вироку суду, вважає подану апеляцію необґрунтованою, а призначене покарання судом першої інстанції необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24 липня 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити - без зміни, а апеляцію потерпілого ОСОБА_2 - без задоволення.

Головуючий Т.Д. Фіцак

Судді: Є.В. Хруняк

Н.М. Кривобокова

Згідно з оригіналом

Суддя Т.Д. Фіцак